РАМ машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Машина з довільним доступом до пам'яті (рівнодоступна адресна машина, скорочено РАМ машина) — модель машини з одним суматором, команди програми не можуть змінювати самі себе. Служить теоретичною моделлю, зокрема, для аналізу алгоритмів.

Структура[ред.ред. код]

РАМ машина складається з вхідної стрічки, з якої вона може лише зчитувати, та вихідної стрічки, на яку вона може лише записувати, та пам'яті.

Вхідна стрічка складається з послідовності комірок, в яких записані цілі числа (можливо від'ємні). Щоразу, коли машина зчитує число з вхідної стрічки, зчитуюча голівка пересувається на наступну комірку вправо.

На вихідну стрічку машина може лише записувати; її розбито на комірки, які спочатку порожні. При виконанні команди запису в комірку, на яку вказує записуюча голівка, зберігається ціле число а голівка пересувається на наступну комірку вправо. Записане вихідне число змінити вже неможливо.

Пам'ять складається з послідовності регістрів r0, r1, ..., ri, ..., кожен з яких може зберігати довільне ціле число.

Програма для РАМ машини зберігається не в її пам'яті. Тому припускають, що програма не здатна змінювати сама себе. Програма складається з послідовності (можливо) помічених команд. Перелік команд залежить від постановки задачі, але схожий на типову мову асемблера.

Обчислення здійснюють в першому регістрі - r0, який називають суматором. Кожна команда складається з двох частин: коду операції, та адреси.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.