РНДБ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Радіоінтерферометрі́я з наддо́вгою ба́зою — метод вимірювання координат радіоджерел за допомогою інтерферометрів, рознесених на великі відстані (понад 1000 км). Об'єктами спостережень є радіоджерела далекого космосу з незначними власними рухами, здебільшого квазари, активні ядра галактик[1].

Метод застосовується для складання астрономічних каталогів, визначення параметрів обертання Землі, побудови координатних систем (зокрема, міжнародної небесної координатної системи та міжнародної наземної координатної системи).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Радіоінтерферометрія з наддовгою базою // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 392. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)