РПГ-6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ручна протитанкова граната РПГ-6
Тип: ручна граната
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання з 1943
Використання у СРСР, країни Варшавського Договору
Війни Друга світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Московське відділення НДІ-6, М. З. Полеванов, Л. Б. Іоффе, Н. С. Житков, завод навчальних посібників № 2 «Фізпрібор» у м. Коврові.
Розроблено 1943
Виробник Завод № 11 у м. Коврові
Виготовлено 19431950
Характеристики
Маса 1,1-1,13 кг
Довжина 136 мм
Діаметр 96 мм
Вибухова речовина тротил
Маса вибухової речовини 0,58 кг
Механізм детонації детонація при ударі
Потужність вибуху 100 мм броні

РПГ-6 — ручна протитанкова граната, що належить до типу фугасних гранат спрямованої ударної дії, призначена для ураження броньованої техніки, її екіпажу, озброєння та обладнання, займання пального та боєприпасів.

Історія створення[ред.ред. код]

З появою важких танків «Тигр», «Пантера», а також самохідних артилерійських установок типу «Фердинанд» з лобовою бронею, еквівалентною 80-100 мм й більше (бортове бронювання становило 40-80 мм), з'явилася необхідність у створенні потужніших протитанкових засобів, у тому числі і гранат.

У 1943 році в московській філії НДІ-6 конструкторами М. З. Полевіковим, Л. Б. Іоффе і М. С. Житковим, за участю Г. В. Хрустальова, О. М. Осика і Є. І. Пихової була розроблена ручна протитанкова кумулятивна граната РПГ-6, яка належить до типу фугасних гранат спрямованої ударної дії.

На заводі навчальних посібників № 2 «Фізпрібор» у м. Коврове був розроблений технологічний процес виготовлення гранати РПГ-6, інструментарій для їх виробництва, а також дослідна партія кількістю до 5000 штук. Спорядження гранат відбувалось на заводі № 11.

Військові випробування граната РПГ-6 пройшла у вересні 1943 року. В якості мішені використовувалася трофейна штурмова гармата «Фердинанд» (лобова броня близько 200 мм, бронювання борту близько 85 мм). Випробування показали, що граната РПГ-6 при ударі головною частиною про мету пробиває броню до 120 мм, у той час як її попередник РПГ-43 міг пробити близько 70 мм. Тоді було рекомендовано прийняти гранату РПГ-6 на озброєння Червоної армії.[1]

Технологічні особливості[ред.ред. код]

Однією з особливостей гранати РПГ-6 було те, що вона була дуже простою у виробництві — всі деталі штампувалися з листової сталі, а різьбові з'єднання отримувалися шляхом накатки, були відсутні точені і різьбові деталі. Ручка гранати виготовлялася з листової сталі товщиною у півміліметра. Граната споряджалася тротилом методом заливки. Всі ці чинники дозволили запустити РПГ-6 в масове виробництво в короткі терміни.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]