РПК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
РПК
Soviet RPK.JPEG
РПК з коробчатим магазином
Тип: Ручний кулемет
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1961 — досі
Використання у див. Оператори
Війни Війна у В'єтнамі, Війна в Афганістані 1979—1989, збройні конфлікти на пострадянському просторі, конфлікти на Близькому сході
Історія виробництва:
Конструктор Калашников М. Т.
Розроблено 1961
Виробник Вятсько-Полянський машинобудівельний завод «Молот»
Виготовлено 1961–1978 роки
Варіанти РПК, РПКС, РПКСН
Характеристики
Маса 5,0 (РПК з не спорядженим коробчатим магазином)
5,6 (РПК з не спорядженим барабанним магазином)
5,3 (РПКС с не спорядженим коробчатым магазином)
5,9 (РПКС з не спорядженим барабанним магазином)
5,6 (РПК зі спорядженим коробчатим магазином)
6,8 (РПК зі спорядженим барабанним магазином)
5,9 (РПКС зі спорядженим коробчатим магазином)
7,1 (РПКС зі спорядженим барабанним магазином)
0,2 (коробчатий магазин)
0,9 (барабанний магазин)[1]
Довжина 1040
820 (РПКС зі складеним прикладом)[1]
Довжина ствола, мм: 590[1]
Тип боєприпасу 7,62×39 (див. Патрони)[1]
Калібр 7,62
Механізм відведення порохових газів, поворотний затвор[1] (див. Принцип дії)
Бойова скорострільність ~600[1]
Дульна швидкість 745[1]
Прицільна дальність 1000[1]
Максимальна дальність 3000[1]
Тип боєпостачання коробчатий магазин на 40 патронів (можливе використання магазинів на 30 патронів від АК)
барабанний магазин на 75[1]
Приціл секторний з можливості введення бокових поправок (див. Прицільне пристосування)

Зображення у Вікісховищі: РПК

7,62-мм ручний кулемет Калашникова (РПК, Індекс ГРАУ — 6П2) — радянський ручний кулемет, створений на основі автомата АКМ. Прийнятий на озброєння радянської армії в 1961 році. Замінив зовні схожий ручний кулемет Дегтярьова завдяки кращій уніфікації з іншою стрілецькою зброєю, що знаходилась на озброєнні армії.

Ствол РПК в польових умовах замінити неможливо. Живлення РПК можливе з магазинів стандартного автомата Калашникова калібру 7,62 мм, магазинів підвищеної ємності (40 патронів) або з барабанних магазинів (75 патронів). Приціл отримав можливість введення бічних виправлень на вітер. Існують варіанти: десантний варіант зі складним прикладом (РПКС, Індекс ГРАУ — 6П8); з кріпленням під нічний або оптичний приціл (РПКН, РПКСН).

У 1974 році у зв'язку з переходом на патрон 5,45×39 мм на озброєння прийнята модифікація РПК-74 відповідного калібру, однак існує сучасний варіант РПК-203 під патрон 7,62×39 мм.

Ручний кулемет РПК був прийнятий на озброєнні в арміях понад 20 країн. В деяких країнах виробляються його варіанти чи копії. Наприклад, в Югославії випускалися ручні кулемети «системи Калашникова» 72В1 під патрон 7,62x39 мм, який відрізнявся введенням на частини довжини ствола оребрення і 72АВ1 з металевим прикладом. Експортна модифікація кулемета 77В1 під патрон НАТО 7,62×51 мм НАТО мала коробчатий магазин іншої форми і рукоятку для перенесення. Разом з автоматами 80 і 80А в рамках сімейства зброї під 5,56x45 (M193) випускалися ручний кулемет моделі 82 з постійним прикладом та 82А зі складаним, обидві моделі мали рукоятку для перенесення. В свою чергу югославські кулемети поставлялися в деякі країни — наприклад, в Ірак потрапив М72В1. Китайські копії Тип 73 і 81, зберегли загальну схему ручного кулемета РПК, однак мають ряд відмінностей. У Фінляндії виробляли ручний кулемет М78 «Валмет».[2]

Історія[ред.ред. код]

Ідея уніфікації автоматичного стрілецького озброєння на основі одного патрона і однієї системи відпрацьовувалася в СРСР раніше за інші країни, і була реалізована раніше і повніше.[3]

У березні 1953 управління стрілецького озброєння ГАУ розробило тактико-технічні вимоги на уніфіковані зразки автоматичної зброї — новий, «легкий» автомат і ручний кулемет. У 1956 р. пройшли випробування «легких» автоматів і ручних кулеметів М. Т. Калашникова, Г. А. Коробова, А. С. Константинова, В. В. Дегтярьова і Г. С. Гаранина. Ручний кулемет мав замінити ручний кулемет РПД (зразка 1944 р.) під той же автоматний патрон зразка 1943 р., що перебував на озброєнні мотострілецьких, парашутно-десантних відділень та відділень морської піхоти. Тактико-технічне завдання передбачало крім безумовного збереження бойових характеристик, досягнутих на 7,62-мм РПД, суттєве зменшення трудомісткості виготовлення і маси кулемета.

У 1961 р. на озброєння надійшов «ручний кулемет Калашникова» (РПК, індекс 6П2), уніфікований з прийнятим двома роками раніше автоматом АКМ. РПК — автоматична стрілецька зброя мотострілецького відділення, призначена для знищення живої сили й ураження вогневих засобів противника. Із заміною карабінів СКС модернізованим автоматом АКМ, а ручного кулемета РПД на РПК автоматична зброя в ланці відділення-взвод стала повністю уніфікованою за патроном і системою.

Широка уніфікація вузлів і деталей ручного кулемета з вже освоєними АКМ істотно спростила виробництво РПК, його вивчення у військах (особливо тому, що система АК — одна з найпростіших у вивченні та освоєнні), забезпечила ручному кулемету надійність роботи базового зразка. Важливе значення має простота розбирання, догляду та ремонту. Схема пристрою РПК аналогічна автомату АКМ, більша частина їх вузлів і деталей взаємозамінні — ідентичність деталей, що регулярно перевіряється, забезпечує широку придатність до ремонтів зброї у військових майстернях і на арсеналах військових округів. Однак, для виробництва уніфікація автомата з ручним кулеметом мала і зворотний бік — вимоги по живучості деталей уніфікованого сімейства визначалися вимогами по живучості до ручного кулемета. Виробником РПК став Вятсько-Полянський машинобудівний завод «Молот».

Відмінності від АКМ[ред.ред. код]

Відмінність РПК від АКМ полягає у внесенні наступних конструктивних змін:[4][3]

  1. ствол подовжений для збільшення початкової швидкості кулі з 715 м/с до 745 м/с;
  2. посилений вкладиш ствольної коробки;[3]
  3. збільшена маса ствола для забезпечення інтенсивнішого режиму вогню в порівнянні з АКМ;
  4. забезпечений легкими складними сошками (закріпленими в дуловій частині ствола) для забезпечення стійкості при стрільбі;
  5. збільшена ємність магазину кулемета (секторного — до 40 патронів, дискового — до 75 патронів) для збільшення бойової скорострільності;
  6. приклад виконаний за формою приклада ручного кулемета Дегтярьова для зручності стрільби (витончена шийка приклада дозволяє при стрільбі з упору охоплювати його лівою рукою);
  7. приціл забезпечений ціликом, що можна зсувати для врахування впливу зовнішніх умов на влучність стрільби кулемета РПК.

Характеристики[ред.ред. код]

Ефективна дальність стрільби з РПК:

  • 800 м по наземних цілях,
  • 500 м по повітряних цілях.

Дальність прямого пострілу:

  • 365 м по грудній фігурі,
  • 540 м по фігурі, що біжить.

Дулова енергія кулі — 2206 Дж.

Бойова скорострільність:

  • до 150 пострілів на хвилину — при стрільбі чергами,
  • до 50 пострілів на хвилину — при стрільбі одиночними.

Вимоги нормального бою одиночними для РПК:[1]

  • всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см;
  • середня точка влучення відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Вимоги нормального бою чергами для РПК:[1]

  • не менше шести пробоїн з восьми вміщається в коло діаметром 20 см;
  • середня точка влучення відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Перевірка бою здійснюється стрільбою по чорному прямокутнику висотою 35 см і шириною 25 см, укріпленому на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Дальність стрільби — 100 м, положення — лежачи з сошками, патрони — з звичайною кулею, приціл — 3, цілик — 0.

Показники сумарного розсіювання куль при стрільбі короткими чергами з сошки з підготовленого до нормального бою РПК:[1]

Відстань стрільби, м Серединні відхилення за висотою, см Серединні відхилення за шириною, см Серцевинні смуги за висотою, см Серцевинні смуги за шириною, см Енергія кулі, Дж
100 8 8 25 25 1677
200 17 17 50 50 1255
300 25 25 75 75 922
400 33 33 101 101 667
500 41 41 127 126 490
600 50 49 153 152 382
700 59 58 180 178 324
800 68 67 209 204 294
900 78 75 239 230 265
1000 92 84 281 257 235

Де серединне відхилення — половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщає 50% всіх влучень, а серцевинна смуга — смуга розсіювання, що містить в собі 70% влучень.[5]

Сумарні серединні відхилення на дальності 800 м (вертикальне і по ширині):

  • РПД — 46 і 43 см[6].
  • РПК — 68 і 67 см[1].

Будова[ред.ред. код]

РПК складається з наступних основних частин і механізмів:

У комплект РПК входять: приналежність (шомпол, протирка, йоржик, викрутка, виколотка, шпилька, пенал і маслянка), ремінь, чохол і сумки для перенесення магазинів.

Прицільне пристосування[ред.ред. код]

Прицільне пристосування РПК складається з мушки і прицілу, який складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки, цілика й хомутика. На верхній і нижній сторонах прицільної планки нанесені шкали з поділками від 1 до 10 (дальність стрільби в сотнях метрів), а на стінці гнізда цілика — шкала з десятьма поділками для бічних поправок, кожне з яких відповідає двом тисячним дальності стрільби.

До кулеметів пізніших випусків додається пристосування для стрільби вночі (самосвітна насадка), що складається з відкидного цілика з широким прорізом (встановлюється на прицільній планці) і широкої мушки (надівається на мушку зброї зверху), на які нанесені крапки, що світяться. Дане пристосування не відділяється в процесі експлуатації — при стрільбі вдень мушка і цілик відкидаються вниз, не заважаючи користуватися стандартними прицільними пристосуваннями.

Принцип дії[ред.ред. код]

Автоматика має газовий рушій з довгим ходом поршня, тобто діє за рахунок відводу порохових газів через бічний отвір в стінці ствола, а газовий поршень зі штоком жорстко пов'язаний з рамою затвора. Замикання затвора здійснюється його поворотом, при цьому два бойових виступи затвора заходять у відповідні пази вкладиша ствольної коробки. Рукоятка перезарядження розташована праворуч і виконана разом з рамою затвора. У поздовжньому каналі затворної рами поміщена зворотна пружина. Задній упор напрямного стрижня зворотної пружини служить засувкою штампованої кришки ствольної коробки. Високі вимоги щодо живучості ствола, використання куль зі сталевою серцевиною і біметалевою оболонкою вимагало заходів з підвищення ресурсу ствола, тому канал ствола, патронник і шток рами затвора з поршнем піддавали хромуванню.[3]

Ударний механізм — куркового типу з обертовим на осі курком і П-подібною крученою бойовою пружиною. Спусковий механізм допускає ведення автоматичного і одиночного вогню. Єдина поворотна деталь виконує функції перекладача видів вогню і прапорцевого запобіжника. У положенні «запобіжник» вона блокує спусковий гачок, шептала одиночного й автоматичного вогню і перешкоджає руху назад затворної рами, частково перекриваючи поздовжній паз між ствольною коробкою та її кришкою. Автоспуск утримує курок у зведеному положенні до повного замикання каналу ствола. Постріл проводиться з переднього шептала, але при важкому стволі та веденні вогню переважно короткими чергами це не підвищує ризик мимовільного пострілу через розігрів патронника.

Магазинна система живлення змусила розробити магазини більшої, ніж у автомата, ємності — коробчатий, секторної форми, з дворядним розташуванням 40 патронів і барабанний ємністю 75 патронів. Патрони в барабанному магазині розміщуються за твірною в равликоподібному струмку, утвореному нерухомими спіралями корпусу і кришки магазина. Просування патронів по спіралі до горловини магазину забезпечує обертовий подавач з пружиною, що заводиться при спорядженні магазина патронами. Магазини РПК взаємозамінні з автоматним.

Патрони[ред.ред. код]

Див. також: 7,62×39 мм

Стрільба з РПК ведеться патронами зразка 1943 року (7,62×39) з наступними типами куль:[1]

  • звичайна зі сталевою серцевиною призначена для ураження живої сили противника, розташованого відкрито або за перешкодами, що можна пробити кулею. Оболонка — сталева покрита томпаком, серцевина — сталева, між оболонкою і серцевиною — свинцева сорочка. Не має розпізнавального забарвлення.
  • трасуюча призначена для встановлення цілі і коригування вогню на відстані до 800 м, а також ураження живої сили противника. Серцевина складається зі сплаву свинцю з сурмою, за ним знаходиться стаканчик з запресованим трасуючим складом. Колір кулі — зелений.
  • бронебійно-запальна призначена для запалювання горючих рідин, а також ураження живої сили, яка знаходиться за легкоброньованими укриттями на відстанях до 300 м. Оболонка — з томпаковим наконечником, серцевина — сталева зі свинцевою сорочкою. За серцевиною в свинцевому піддоні знаходиться запальний склад. Колір головної частини — чорний з червоним паском.

Оператори[ред.ред. код]

Іракські солдати тренуються стріляти з РПК
Монгольський солдат з РПК

Збирання/розбирання РПК[ред.ред. код]

Неповне розбирання РПК проводиться для чищення, змащення й огляду в наступному порядку:

  1. установка кулемета на сошку;
  2. відокремлення магазина;
  3. витягнення пенала з приладдям;
  4. відокремлення шомпола;
  5. відокремлення кришки ствольної коробки;
  6. відокремлення поворотного механізму;
  7. відокремлення затворної рами із затвором;
  8. відокремлення затвора від затворної рами;
  9. відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Повне розбирання РПК проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження кулемета під дощем або в снігу, при переході на нове змащення або ремонт в наступному порядку:

  1. неповне розбирання;
  2. розбирання магазина;
  3. розбирання поворотного механізму;
  4. розбирання затвора;
  5. розбирання ударно-спускового механізму;
  6. відділення цівки.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Рекомендується влітку (при температурі вище 5 °C) використовувати рушничне мастило і РЧС (розчин чищення стволів від нагару), а взимку (від +5 °C до — 50 °C) — рідке збройове мастило (для змащування і очищення від нагару), ретельно видаливши (промивши всі металеві частини в гасі або рідкому рушничному мастилі і витерши їх чистою ганчіркою) перед цим літнє мастило. Для зберігання на складі протягом тривалого часу кулемет змащується рідким рушничним мастилом, загортається в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.

Оцінка[ред.ред. код]

Потрібно відзначити, що як ручний кулемет РПК мав значні недоліки — малу ємність системи живлення, неможливість вести інтенсивний автоматичний вогонь з причини незмінного ствола і стрільби з закритого затвора.[14]

Його основними перевагами були:

  • висока ступінь уніфікації з штатним автоматом АКМ:[2] важливою є простота ремонту, розбирання та догляду. Продуманість, технологічна і конструктивна довершеність, своєрідна витонченість і порівняльна простота схеми з широким застосуванням принципу багатофункціональності деталей обумовлювали високу надійність роботи за будь-яких умов;
  • дещо більша в порівнянні з АКМ дальність і точність стрільби (за рахунок довшого і дещо важчого ствола).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм пулемёт Калашникова (РПК, РПКС). 1983 год
  2. а б «Ручной пулемет РПК». Военное обозрение. 25 липня 2012. 
  3. а б в г «Ручной пулемет Калашникова». Стрелковое оружие России. Процитовано 30-04-2014. 
  4. «7,62-мм ручной пулемет Калашникова РПК». Стрелковое оружие. 2005. Яндекс.Словари. Процитовано 30-04-2014. 
  5. «Основы огневой подготовки». Процитовано 30-04-2014. 
  6. Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм ручной пулемёт Дегтярева (РПД). 1957 год
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  8. «Arsenal's LMG Page, 7.62 x 39 mm». Arsenal. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-04-06. 
  9. «Arsenal's LMG Page, 5.56 x 45 mm». Arsenal. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-04-06. 
  10. «Arsenal's LMG Page, 5.45 x 39 mm». Arsenal. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-04-06. 
  11. Small Arms Survey — Working Papers
  12. DefenseImagery.mil | Find Imagery
  13. Fabrica de Arme Cugir SA's LMG Page
  14. «Современное стрелковое оружие мира - РПК». Стрелковое оружие. Процитовано 30-04-2014. 

Посилання[ред.ред. код]