Рада з питань судової реформи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рада з питань судової реформи — колишній консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Була утворена 27 жовтня 2014 року Президентом України Петром Порошенком,[1] а ліквідована новообраним президентом Володимиром Зеленським 21 червня 2019 року. Замість неї Зеленський утворив Комісію з питань правової реформи.[2]

Координатором Ради з питань судової реформи був Філатов Олексій Валерійович, заступник Глави Адміністрації Президента України.[1]

Основні завдання Ради[ред. | ред. код]

  1. підготовка та подання Президентові України пропозицій стосовно стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розроблення планів дій щодо впровадження цієї стратегії;
  2. сприяння налагодженню ефективного механізму взаємодії державних органів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з питань підготовки і реалізації стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів;
  3. підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розгляд і оцінка пропозицій та ініціатив державних органів, інститутів громадянського суспільства і міжнародних організацій із зазначених питань;
  4. здійснення моніторингу впровадження та аналізу ефективності реалізації в Україні стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, досягнення цілей такого реформування;
  5. забезпечення інформування громадськості та міжнародної спільноти про стан розроблення, реалізації і зміст стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів.

Склад Ради з питань судової реформи[ред. | ред. код]

Законопроєкт «Про забезпечення права на справедливий суд»[ред. | ред. код]

Протягом перших двох місяців роботи Ради з питань судової реформи був розроблений законопроєкт «Про забезпечення права на справедливий суд», який був внесений Президентом на розгляд Верховної ради України 26 грудня 2014 року під №1656.[1] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]

13 січня 2015 року законопроєкт № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» був прийнятий Верховною радою України за основу у першому читанні.[2]

Законопроєкт № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» фокусується на наступних питаннях:  

1 . Боротьба з корупцією:

  • Будь-яка посада в суді обіймається тільки за прозорим та публічним конкурсом (призначення і переведення);
  • Кар’єра судді залежить виключно від професійного зростання;
  • Запровадження суддівського досьє, де фіксується вся історія професійної діяльності судді, включаючи відповідність антикорупційним критеріям;
  • Притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення про втручання в його діяльність;

2. Відкритість та публічність:

  • Добір суддів, переведення, складання іспитів стають прозорими та публічними, громадський контроль здійснюється на кожному з етапів;
  • Оприлюднення всіх судових рішень у відкритому електронному реєстрі;
  • Відкрита інформація про рух справи;
  • Унеможливлення  впливу на автоматизовану систему розподілу справ;
  • Будь-яка особа зможе бути присутньою у судовому засіданні.

3. Очищення суддівського корпусу:

  • Атестація всіх суддів: атестаційний іспит та дослідження суддівського досьє; 
  • Підвищення професійних вимог до кандидатів на посаду судді;
  • Етичні та професійні критерії атестації суддів;
  • Конкретизація підстав для дисциплінарної відповідальності (в т.ч. незаконна відмова у правосудді, неповідомлення про спробу втручання у роботу судді, неправдиве декларування доходів/майна судді та членів його сім’ї);
  • Розширення переліку видів дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості дисциплінарного правопорушення.

4. Підвищення ролі Верховного суду України (ВСУ):

  • ВСУ самостійно допускає справи до перегляду;
  • Висновки ВСУ є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень;
  • Розширення процесуальних повноважень ВСУ щодо забезпечення єдності судової практики.

5. Усунення політичного впливу на судову систему

  • Обмеження повноважень Президента та Верховної Ради щодо призначення та переведення суддів;
  • Рішення за результатами конкурсу щодо призначення та переведення суддів проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Президент та Верховна рада тільки виконують рішення;
  • Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів обираються за прозорою та публічною процедурою: завчасне оприлюднення вичерпної інформації про кандидатів;
  • Заборона суміщення посад членами Вищої Ради юстиції  та Вищої кваліфікаційної комісії суддів з іншими посадами та діяльністю. 

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Рада з питань реформування судової системи України [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
  • Рада з питань судової реформи: ключові підсумки роботи - Юридична Газета. yur-gazeta.com. Процитовано 7 червня 2023.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №826/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 27 жовтня 2014.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №421/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 21 червня 2019.