Раджашекхара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раджашекхара
Народився 2 пол. IX ст.
Помер поч. X ст.
Каннодж
Діяльність поет
Батько Дурдука
Дружина Авантісундарі

Раджашекхара (*राजशेखर, 2 пол. IX ст. —поч. X ст.) — індійський поет часів династії Гуджара-Пратіхарів.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливової родини Яявара. Син Дурдуки, махамантріна (міністра) при дворі махараджахіраджи з династії Гуджара-Пратіхарів. Ймовірно мове йде про Міхіру Бходжу I. З часом Раджашекхара стає спояатку в якості поета опиняється при влорі володаря Махендрапали I, який незабаром призначає поета викладачем для своїх дітей.

Творчість[ред.ред. код]

Був одним з найбільш плідних санскритських авторів, писав в різних художніх і наукових жанрах. Йому належить драми «Баларамаяні», «Балабхарата», «Карпураманджарі» і «Віддхашалабханджіка».

«Баларамаяна» («Рамаяна» для юнаків») слідом за Бхавабхуті трактує сюжет «Рамаяни» як любовне суперництво Рами і Равани через Сіту, але, на відміну від Бхавабхуті, Раджашекхара зосереджуває зусилля не на психологічній мотивації поведінки героїв, а на витонченості стилю і риторичних ефектах.

«Балабхарата» («Махабхарата» для юнаків») створена на основі сюжет «Махабхарати». Від неї збереглися лише перші 2 акти.

Дві інші п'єси «Карпураманджарі» (складена на пракриті шаурасеніі) та «Віддхашалабханджіка» («Пронизана статуя») написані в наслідування «Ратнавалі» Харші, але позбавлені властивих останньої витонченості і виразності через прагнення до стилістичної ускладненості і пишномовності зображуваних почуттів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sisir Kumar Das, Sahitya Akademi (2006). A history of Indian literature, 500–1399: from courtly to the popular. Sahitya Akademi. p. 60. ISBN 81-260-2171-3, 9788126021710