Радзикевич Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радзикевич Володимир
Народився 17 жовтня 1886(1886-10-17)
Мала Вишенька, Яворівський район, Львівська область, Україна
Помер 14 вересня 1966(1966-09-14) (79 років)
Клівленд, Огайо, США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
 Українська держава (1941)
США США
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов українська
Брати, сестри Радзикевич Юліян

Володимир Петрович Радзикевич (17 жовтня 1886, Вишенька Мала — 14 вересня 1966, Клівленд) — український письменник, літературознавець, педагог. Твори для дітей підписував псевдонімом Вуйко Влодко. Брат Юліяна Радзикевича. Дійсний член НТШ (з 1932).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народ. 17 жовтня 1886 р. в родині священика у с. Вишеньці Малій (повіт Рава-Руська) на Галичині (село було знищене у 1947 р.). Закінчив гімназію (1896—1904), потім Львівський університет (1904—1908). Викладав у Станиславові (1918—1919), у гімназії в м. Львові (1919—1933), у Львівському університеті (з 1939 р.). Учитель Академічної гімназії (1908—1939), директор другої гімназії (1941—1944) у Львові й таборових гімназій у Німеччині (1945—1950) (був директором гімназії у м. Берхтесґадені.); голова «Учительської Громади» (1929—1939) і діяч товариства «Просвіта» у Львові.

Був одним із засновників «Об'єднання працівників дитячої літератури» (1946). У 1949 р. переїхав до США: спочатку до Філадельфії, потім до Клівленда (1951). Працював у школі українознавства, був директором філії «Університету українознавства» (1958—1960).

Помер 14 вересня 1966 р. у Клівленді (США).

Праці[ред. | ред. код]

  • Радзикевич В. Історія української літератури: У 3 т. — Детройт: Батьківщина, 1956. — Т. ІІІ.- 136 с.
  • Радзикевич В. Легенда Крут: Сценічний образок // Крути: Збірка у пам'ять героїв Крут / Упор. О. Зінкевич, Н. Зінкевич — К.: Смолоскип, 2008. — С. 258—262.
  • Радзикевич В. Ніч проминула: Історична повість / Ілюстр. Б. Певного. — Брюссель: Центр. Управа Спілки української молоді, 1967. — 139 с.
  • Радзикевич В. Пригоди Юрчика Кучерявого. Ч. І і ІІ. — Нью-Йорк,1963. — 29 с.
  • Радзикевич В. Промені: Читанка з українознавства для 5 і 6 класів. — Нью-Йорк: вид. Шкільної Ради при УККА, 1955. — 231 с.
  • Радзикевич В. У подувах буревію: Повість. — Філадельфія: Америка, 1951. — 114 с.
  • «Нарис історії української літератури» (1922, 1937, 1947, 1956)
  • «Українська література XX століття» {1952)
  • монографії «Павлин Свєнціцький» (1911) та низка літературних причинків («Шашкевича „Олена“» (1908); «Перша повість І. Франка» (1911) та ін.

Крім того, писав повісті з галицького життя

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]