Радзинський Едвард Станіславович
| Едвард Радзинський | |
| Эдвард Радзинский | |
 Едвард Радзинський у 2013 році |
|
| Дата народження: | 23 вересня 1936 (76 років) |
| Місце народження: | Москва,  СРСР |
| Громадянство: |  Росія |
| Професія: | драматург |
| Кар'єра: | з 1955 до сьогодення |
| Напрямок: | фольк-хісторі |
| Нагороди: | Орден за заслуги перед Батьківщиною |
| IMDb: | ID 0705951 |
| Офіційний сайт | |
Е́двард Радзи́нський (рос. Эдвард Станиславович Радзинский) — російський письменник, драматург, телеведучий та сценарист. Передусім він є відомим своїми біографічними дослідженнями.
Біографія [ред.]
Едвард Радзинський народився в сім'ї драматурга Станіслава Радзинського. Закінчив Московський історико-архівний інститут. У 1958 році на сцені Московського театру юного глядача була поставлена перша п'єса письменника - «Мрія моя ... Індія», присвячена Герасиму Лебедєву, першому російському вченому-індолог і просвітителю. Дипломна робота Едварда Радзинського також була присвячена Герасиму Лебедєву. Згодом її опублікували в журналі «ЮНЕСКО-інформейшн» на багатьох мовах [1][2].
Широка популярність прийшла до Радзинського після того, як Анатолій Ефрос поставив у Театрі імені Ленінського Комсомолу його п'єсу «104 сторінки про любов». Ця драма лягла в основу фільму «Ще раз про любов» з Тетяною Дороніною і Олександром Лазарєвим. З цього моменту практично всі п'єси Едварда Радзинського отримували популярність. Їх часто ставили в театрах Росії і за кордоном. Також письменник працював для кіно, у вісімдесяті роки почав працювати на телебаченні в жанрі телерозповідей. У дев'яності роки Радзинський почав писати прозові твори про великих особистостей. Вважається одним з видних представників жанру фолк-хісторі [3]. Його книги «Сталін» і роман про Миколу II і Олександра II стали бестселерами в усьому світі. Останній його роман «Сталін: життя і смерть» не поступається за популярністю попереднім. Вистави за його історичної трилогії «Лунін», «Бесіди з Сократом» і «Театр часів Нерона і Сенеки» були поставлені в театрах різних країн.
В останні роки зміцнив свою популярність як автор популярних історико-публіцистичних книг про трагічні періодах російської та світової історії, про великі історичні особистості. Ці книги надруковані в найбільших світових видавництвах: Double Day, Simon and Schuster, Bertelsman, Mondadory, Norsted, WSOY, NHK, Hodder and Stoughton, перекладені на англійську, французьку, німецьку, італійську, іспанську, португальську, грецька, датська, польська, фінська , шведський, іврит та інші мови. Серед безлічі його історичних оповідань світовими бестселерами стали біографії Миколи II, Сталіна і Распутіна. Нещодавно побачила світ книга - біографія Олександра II. Першим читачем американського видання став президент Буш.
Примітки [ред.]
- ↑ О.Кучкина. Эдвард Радзинский: Я и в истории драматург/Домашняя страничка Эдварда Радзинского
- ↑ 23 сентября 1936 года родился Э. С. Радзинский/Центр развития русского языка.
- ↑ Заболотный Е. Б., Камынин В.Д. К вопросу о функциях и месте историографических исследований в развитии исторической науки // Вестник Тюменского государственного университета. 2004. № 1. С. 84.
Бібліографія [ред.]
- «Ипатьевская ночь» © AST , 2007 г.
- «На Руси от ума одно горе» © AST , 2006 г.
- «Начало театрального романа»: Сборник пьес © Издательство «ВАГРИУС», 2004 г.
- Собрание сочинений (в восьми томах) © Издательство «ВАГРИУС», 1998—2003 г.
- «Загадки жизни и смерти». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС»,2003 г.
- «Княжна Тараканова» © Издательство «ВАГРИУС», 2003 г.
- «Загадки истории». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
- «Наполеон: жизнь после смерти» © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
- «Игры писателей» © Издательство «ВАГРИУС», 2001 г.
- «Загадки любви» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
- «Загадки истории» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
- «Кровь и призраки русской смуты» © Издательство «ВАГРИУС», 1998, 2000 гг.
- «Гибель галантного века» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
- «…и сделалась кровь» © Издательство «ВАГРИУС», 1998 г.
- «Властители дум» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
- «Театр» © Издательство «Искусство», 1986 г.
- «Беседы с Сократом» © Издательство «Советский писатель», 1982 г.
