Радивилів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Радивилів
Герб Радивилова Прапор Радивилова
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область
Район/міськрада Радивилівський район
Код КОАТУУ 5625810100
Засноване 24 травня 1564(перша згадка)
Статус міста з 1940 року
Населення 10 311 (перепис 2001)
Площа 5,06 км²
Густота населення 2013,830 осіб/км²
Поштові індекси 35500—35508
Телефонний код +380-3633
Координати 50°8′ пн. ш.; 25°15′ сх. д.
Водойма річка Слонівка
День міста 22 травня
Відстань
Найближча залізнична станція Радивилів
До обл./респ. центру
 - залізницею 100 км
 - автошляхами 102 км
Міська влада
Адреса 35500, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м.Радивилів, вул.Паркова.5
Міський голова Микола Карапетян (з 2002)

Радиви́лів (до 1940 року — Радзивилів; у 19401993 роках — Червоноармійськ) — місто в Україні, центр Радивилівського району Рівненської області.

Місто розташоване за 100 км на південний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Здолбунів — Красне. Біля міста проходить автошлях європейського значення E40. Харчова, деревообробна, швейна промисловість.

Міський голова — Микола Карапетян (з 2002 року).

Зміст

[ред.] Факти історії

  • 1564 — перша згадка про Радивилів у документах Луцького замку як про маєток віленського воєводи Миколая Радзівілла, званого Чорним. Із цих архівних записів видно, що на той час Радивилів (зафіксовано саме таке написання) уже був містечком, яке, найімовірніше, перейменували на честь нових власників — з нагоди одержання ними князівського звання.
  • 1568 — Радивиловський Апостол, писаний у Радивилові писцем Францишком, у домі пана Семена Борщовського.
  • 1569 — після Люблінської унії Радивилів у складі Кременецького повіту Волинського воєводства відходить до Речі Посполитої, що й пояснює пізніше написання його назви (Радзивилів). Знахідки на території міста польських, чеських, німецьких монет XV — XVII ст. підтверджують, що тут велася міжнародна торгівля.
  • 16491651 — у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в Радивилові побували загони селянсько-козацького війська; повстанський загін сформували й місцеві українці
  • 1672 — містечко проїздом оглянув французький дипломат, німець за походженням Ульріх фон Вердум. У своєму щоденнику він записав : «…Через рівнину, на якій розташовані Броди, а далі через пагорб і гарний ялиновий ліс до Радзивилова одна миля. Це мале містечко також належить панові Конецпольському. Розташоване в полі, оточене з усіх боків ялиновим лісом, на березі озера, утвореного малою річкою, яка тут протікає. У містечку є папський костьол і руська церква, але всього 50 чи 60 будинків. Але щоденно тут будуються за встановленою слободою… Укріплення складається із занедбаного земляного валу».
  • 1775 — у Радивилові налічувається 146 будинків (для порівняння: в Дубно — 1127, Острозі — 765, Рівному — 543)
  • 1795 — Правобережна Україна приєднана до Росії; Радивилів опининяється на кордоні з Австро-Угорщиною і входить до Кременецького повіту Волинського намісництва, згодом — до Волинської губернії. У містечку з'являються прикордонні війська, починає діяти митниця
  • XIX століття — поряд із сільським господарством розвивається промисловість; діє 8 мануфактур: шкіряна, 2 цегельні, З свічкові, вапняна і гнутих меблів. 3'явивляються пивоварня та швейні майстерні
  • 1826, 29 листопада — в Радивилові створена етапна інвалідна команда
  • 1863 — в місті відбувається одна з сутичок Польського повстання
  • 1866 — Радивилів стає волосним центром
  • 1870 — Радивилову присвоєно статус міста
  • 1873 — побудована залізниця Здолбунів — Радивилів, яка невдовзі була з'єднана із залізничною мережею Австро-Угорщини, ще більше пожвавила життя міста
  • 1874 — освячено новозбудовану церкву св. Олександра Невського, яка діє й сьогодні
  • 1910 — в Радивилові проживають 14,6 тис. чоловік, налічувається 845 будинків, 20 вулиць
  • 19141919 — місто опиняється в зоні запеклих бойових дій. Воно потрапляє до рук австро-німецьких, російсько-більшовицьких, польських військ. У роки української революції чимало жителів підтримали УНР, влившись у ряди захисників незалежності України. На міському кладовищі шанобливо доглядається братська могила полеглих патріотів.
  • 19201939 — Радивилів перебуває під владою Польщі; діють осередки різних українських політичних організацій (КПЗУ, ОУН, «Просвіта», «Пласт»)
  • 17 вересня 1939 — місто, відійшовши до УРСР, стає райцентром
  • 1940 — Радивилів перейменовано на Червоноармійськ
Радивилів у 30-і роки
  • 1941 — налагоджено випуск районної газети, з 1967 — «Прапор перемоги»
  • 30 червня 194119 березня 1944 — фашистська окупація міста; значна кількість жителів міста і району вступає до Української Повстанської Армії, бореться проти гітлерівців, пізніше — проти сталіністів
  • 1942 — німецькі окупанти стратили неподалік від Червоноармійська (хутір Пороховня) близько трьох тисяч євреїв, жителів міста
  • 1944 — у боях при визволенні Червоноармійська і району від гітлерівців та при стримуванні їх контратак (а фронт зупинився біля міста майже на 4 місяці) загинули понад 1600 воїнів різних національностей. На міському меморіалі Слави поховані Герої Радянського Союзу Опанас Волковенко, Андрій Демьохін, Микола Маркелов та Павло Стрижак.
  • друга половина XX століття — після війни місто відбудовується, розвивається. Його підприємства випускають меблі, швейні вироби, фурнітуру (для легкої промисловості), борошно, фруктові та овочеві консерви, радіоелектроніку.
  • 1977 — місто починає забудовуватися 5-поверховими житловими будинками.
  • 3 березня 1993 — Постановою Верховної Ради України № 3044-XII місто Червоноармійськ перейменовано на Радивилів, а Червоноармійський район — на Радивилівський район
  • 2001 — за підсумками Всеукраїнського перепису населення в місті проживають 10 311 осіб.
  • 2002 — завершено спорудження об'їзної автомагістралі біля міста на трасі Чоп - Київ.
  • 2004 — вийшла книга краєзнавчих матеріалів «Радивилів» Володимира Ящука (видавництво «Волинські обереги», Рівне).
  • 20022005 — районом керував Сергій Шевченко, який багато зробив для поліпшення благоустрою Радивилова.
  • 2007 — капітально, за європейськими стандартами, оновлено залізничну станцію Радивилів і вокзал — свого роду в'їзні ворота в місто.
  • 2008, 13 березня  — перша згадка про Радивилів як суб'єкт великої української політики: в цей день на сесії Київради головний державний виконавець Головного управління юстиції столиці Сергій Крайчинський заявив, що Радивилівський райсуд відмінив рішення з'їзду БЮТ про дострокове позбавлення мандатів 15-и депутатів, котрі перейшли в іншу фракцію.

[ред.] Радивилів у наш час (2007 - 2009 роки)

[ред.] Відомі люди

У Радивилові бували письменники:

військові та політичні діячі:

У місті народилися або жили і працювали:

[ред.] Яскраві особистості

[ред.] Додаткова інформація

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти