Радищев Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Миколайович Радищев
рос. Александр Николаевич Радищев
Олександр Радищев не пізніше 1790 року
Олександр Радищев не пізніше 1790 року
Дата народження: 31 серпня 1749(1749-08-31)
Місце народження: Верхнє Облязово, Саратовська губернія
Дата смерті: 24 вересня 1802(1802-09-24) (53 роки)
Місце смерті: Петербург
Національність: росіянин
Рід діяльності: прозаїк, поет, філософ
Magnum opus: Подорож із Петербурга до Москви

Олекса́ндр Микола́йович Ради́щев (рос. Александр Николаевич Радищев; 31 серпня 1749, Верхнє Облязово, Саратовська губернія[1] — 24 вересня 1802, Петербург) — російський письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою. Прибічник договірної теорії походження держави та природного права. Найвідоміший твір «Подорож із Петербурга до Москви» (1790). За цю книгу потрапив під нагляд поліції, а пізніше засланий в Сибір.

Життєпис[ред.ред. код]

Радищев був найстаршим сином однієї з найбагатших родин приволзьких поміщиків, якому призначалася спадщина у сотні селянських душ. Відомо, що селяни врятували батьків Радищева під час повстання Пугачова, їм вимазали сажею обличчя, одягли в селянський одяг.

Радищев отримав гарну освіту — у 13-15 років він уже знав Вольтера, Руссо, володів кількома мовами. Юний Олександр був одним з пажів імператриці Катерини ІІ. Пізніше, разом з декількома іншими здібними дворянськими юнаками, Радищев відправляється до Лейпцигу для подальшої освіти. У цей же період у Лейпцігському університеті навчався Ґете.

22-річний Радищев повернувься додому, швидко просувався по службі, був нагороджений орденом і очолив головну в імперії петербурзьку митницю. Одружився на Ганні Рубановській, знатній дівиці, що вчилася в Смольному інституті, яким опікувалася Катерина ІІ. В подружжя нородилося четверо дітей. Мільйонером Радищев не став, служив чесно, викликаючи гнів чиновників. Важким ударом стала для нього раптова смерть коханої дружини.

Фахівці багато років сперечаються, що штовхнуло його на героїчні самогубні вчинки. Одні наполягали, що він знаходився під враженням від гнітючої російської дійсності, інші пов'язували задум Радищева з розвитком світової думки. «Подорож з Петербурга до Москви»: 700 верст, що розділяли дві столиці, мандрівник долав приблизно за три доби. Він проїхав 25 поштових станцій, книга відповідно поділяється на 25 глав.

Книга була в основному готова ще на початку 1789 року, за кілька місяців до штурму Бастилії. Червневим днем 1790 року в книгарні петербурзького купця Зотова було виставлено на продаж 26 примірників, імені автора на титульному аркуші не було. Кілька примірників Радищев розіслав друзям і освіченим вельможам.

30 червня 1790 року (за старим стилем) він був заарештований і доставлений до Петропавловської фортеці. Радищев був засуджений до страти, а його книжка до спалення. Кілька тижнів письменник чекав смерті, але з нагоди миру зі Швецією його «вибачають» і засилають до Східного Сибіру терміном на десять років. 1797 року Радищев повернувся до Петербурга. Розробив проект юридичної реформи (1801–1802), виступав за відміну кріпосницького устрою. Через погрози нових репресій покінчив життя самогубством.

Поштова марка Росії, 2013 рік

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гуковский Г. А. Радищев // История русской литературы: В 10 т. / АН СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941—1956. Т. IV: Литература XVIII века. Ч. 2. — 1947. — С. 507—570. (рос.)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]