Радник
 |
Радник — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Радник:
- Те саме, що порадник.
- Назва деяких службових посад, а також осіб, що обіймають ці посади; державний радник.
- У дореволюційній Росії — складова частина в назві цивільних чинів різних класів за табелем рангів, а також назва осіб, які мали ці чини.
Класні чини[ред. | ред. код]
- Державний радник юстиції України — вищий класний чин в органах прокуратури України;
- Державний радник юстиції 1 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
- Державний радник юстиції 2 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
- Державний радник юстиції 3 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
- Старший радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
- Радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
- Молодший радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР.
Історичні службові посади[ред. | ред. код]
- Магнат — у середньовічній шляхетській республіці Речі Посполитій магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
Цивільні чини в царській Росії[ред. | ред. код]
- Дійсний статський радник — цивільний чин четвертого класу в табелі про ранги у Російській імперії, надавав привілей спадкового дворянства.
- Дійсний таємний радник — цивільний чин II класу в Табелі про ранги. Відповідав чинам генерал-аншефа (або пізніше генерала від інфантерії, генерала від кавалерії, генерала від артилерії та інженер-генерала) і адмірала.
- Дійсний таємний радник 1-го класу — цивільний чин I класу в Табелі про ранги з кінця XVIII ст., що давався особам, які через своє службове положення не могли іменуватися канцлерами. Відповідав чинам канцлера, генерал-фельдмаршала і генерал-адмірала.
- Колезький радник — в Російській імперії цивільний класний чин VI класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину полковника.
- Надвірний радник — в Російській імперії цивільний класний чин до 1745 року VIII класу, пізніше — до VII класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину підполковника, військового старшини у козаків та військово-морському чину капітана II рангу.
- Статський радник — в Російській імперії цивільний класний чин V класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину бригадира.
- Таємний радник — в Російської імперії цивільний чин III класу в Табелі про ранги, відповідав чинам генерал-лейтенанта і віце-адмірала.
- Титулярний радник — в Російської імперії цивільний чин IX класу в Табелі про ранги, відповідав чинам капітана (з 1884 — штабс-капітан).
Цивільні чини в імператорській Японії[ред. | ред. код]
- Ґідзьо (посада) — одна з трьох посад в центральному уряді Японії на початку реставрації Мейдзі. В західній історіографії перекладається як «старший радник».
- Дайнаґон — найстарший Імператорський радник в Японії.
- Кампаку — титул і посада найвищого радника дорослого Імператора у стародавній і середньовічній Японії.
- Санґі — Імператорський радник у Японії. Посада у Великій державній раді, імператорському уряді до-модерної Японії.
- Санйо (посада) — одна з трьох посад в центральному уряді Японії на початку реставрації Мейдзі. В західній історіографії перекладається як «молодший радник».
- Середній державний радник Японії — посада і титул в Японії 7 — 19 століття. Чиновник 3-го молодшого рангу. Молодше старшого державного радника і старше молодшого державного радника.
Посади в Україні[ред. | ред. код]
В Класифікаторі професій фігурують під номерами 2429 та 2490.
Функції[ред. | ред. код]
Визначені Указом Президента України 870/2014 від 12.11.2014 "Про радника Президента України".
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Радник [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.