Радянська комп'ютерна техніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Радянська комп’ютерна техніка — засоби ЕОМ, які випускались в СРСР або по кооперації з країнами РЕВ.

Перші розробки обчислювальних систем та машин у СРСР почалися в кінці 1940-х - початку 1950-х років: машини МЕЛМ (рос. МЭСМ) та М-1 .

До середини 1980-х років у радянській технічній термінології замість «комп'ютер» застосовувався термін «електронно-обчислювальна машина» (ЕОМ).

Завершення періоду припадає на початок і середину 1990-х — час розпаду СРСР, коли більшість розробок було припинено або значно скорочено.

1950-ті - початок 1970-х[ред. | ред. код]

  • 5Е261, 5Е261/2, 5Е262, 5Е265, 5Е265/6, 5Е266 - керуючі для ППО (див. Числовий обчислювальний комплекс та С-300[1]
  • 5Е89 - МНІІ 1
  • Арагац
  • АС-6 - апаратура сполучення, див. БЭСМ-6
  • АСВТ і АСВТ-М: М-4000/4030, М-400, М-40, М-6000, М-7000
  • БЭСМ: БЭСМ-1, БЭСМ-2, БЭСМ-3, БЭСМ-3М, БЭСМ-4, БЭСМ-4М, БЭСМ-6
  • Весна і Сніг
  • Діана, Діана-2 - керуючі машини в системах управління реального часу, 1955 рік [2]
  • Дніпро, Дніпро-2
  • ЄС ЕОМ
    • Ряд 1: ЄС-1010, ЄС-1012, ЄС-1020, ЄС-1021, ЄС-1022, ЄС-1030, ЄС-1032, ЄС-1033, ЄС-1040, ЄС-1050, ЄС-1060
    • Ряд 2: ЄС-1015, ЄС-1025, ЄС-1035, ЄС-1045, ЄС-1055, ЄС-1061, ЄС-1065
    • Ряд 3: ЄС-1036, ЄС-1046, ЄС-1066
  • КВМ-1 - НІІУВМ
  • Київ
  • Курс - Я.А.Хетагуров (ЦМНІІ-1), 1959
  • Луч [3]
  • М: М-1, М-2, М-3 (ВНІІЕМ, Борис Каган і Володимир Долкарт, розвиток в машини серії Мінськ і Раздан), М-3М, М-4, M-5, M-7, M-9, М-10, М-13, М-20, М-40, М-50, М-220, М-220а, М-222, М-400, М-5000 lt: M5000, М-6000, М-7000
  • МАРС
  • Мінськ: Мінськ-1, Мінськ-2, Мінськ-22, Мінськ-32
  • Мінськ-222 - багатомашинний комплекс
  • МИР: МИР-1, МИР-2, МИР-3
  • МН (моделі нелінійні) [4]: МН-2, МН-3, МН-4, МН-5, МН -7, МН-7М, МН-8, МН-9, МН-10, МН-10М, МН-11, МН-14 [1] <! - фотографія МН-14 з архіву РІАН ->, МН-14-1, МН-14-2, МН-17, МН-17М, МН-18
  • МЕСМ
  • МППИ-1
  • Наірі: Наірі-1, Наірі-К, Наірі-М, Наірі-С, Наірі-2, Наірі-3, Наірі-4, Наірі-34
  • Неміга
  • Промінь
  • ПС-2000, ПС-3000
  • Раздан, Раздан-2, Раздан-3
  • РВМ-1, релейна, розробка 1954-1957, експлуатація до 1965, розробник І. І. Бессонов
  • Рута-110
  • Сетунь, Сетунь-70
  • СПД-9000 - система підготовки даних [5]
  • Спектр-4, лампова, 1959 г, система ППО
  • Стріла
  • Тятива - НІІА, Н. Я. Матюхін, Мінськ, ППО, 1960 г
  • УМ: УМ-1НХ - версія для народного господарства; УМ1 - керуюча ЕОМ для підводних човнів, розробка Ф.Г.Старос та І.В.Берг (Альфред Сарант і Джоел Бар? )
  • Урал: УРАЛ-1, УРАЛ-2, УРАЛ-3, УРАЛ-4, УРАЛ-11, УРАЛ-14, УРАЛ-16
  • УЦВМ «МИФИ»
  • ЦУМ-1
  • ЕБТ Нева 501
  • ЕМУ (електронні моделюючі установки): ЕМУ-1, ЕМУ-2, ЕМУ-3, ЕМУ-4, ЕМУ-5, ЕМУ-6, ЕМУ-8, ЕМУ-8а, ЕМУ-10

Кінець 1970-х — початок 1990-х[ред. | ред. код]

Хронологія[ред. | ред. код]

Часовий графік появи радянських комп'ютерів (рік вказує початок виробництва або експлуатації машини):

Організації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІТМіВТ - історія розробок. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2012.
  2. Віртуальний комп'ютерний музей - Діана
  3. RAND Research Memorandum RM3797, 1963 рік
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 3 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 3 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]