Радянсько-японські прикордонні конфлікти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Радя́нсько-япо́нські прикордо́нні конфлі́кти  — серія збройних конфліктів між Радянським Союзом та Японією в 1920-1940 рр.

Передумови[ред.ред. код]

Незважаючи на зовнішньополітичне врегулювання взаємин, уже у 1927 році японці розробили план захоплення Далекого Сходу, частковою реалізацією якого стала окупація Маньчжурії в 1931-1933 роках. Це було пов’язано з тим, що в 1928-1931 роках у країні відбулася заміна цивільного кабінету на військовий, почався процес мілітаризації країни.

У 1932 році завершилась окупація Маньчжурії японськими військами. На окупованій території була створена Маньчжурська держава, яку планувалося використовувати як плацдарм для подальшої агресії проти Монголії, Китаю і СРСР. З 1931 року армія, а потім і ВМС почали посилено розглядати питання про зміцнення півночі Японії. До 1935 року на острові Шумшу й острові Парамушір Курильської гряди вже були розгорнуті будівельні роботи зі створення нових фортець. У 1936 році японська преса відкрито визнала факт озброєння островів. У Японії неухильно наростало прагнення до захоплення Радянських територій. Для реалізації своїх устремлінь уряд шукав союзника. У 1930-і рр. Японія успішно налагоджувала стосунки з нацистською Німеччиною, підсумком яких став укладений між ними в листопаді 1936 року “Антикомінтернівський пакт 1936”, спрямований у першу чергу проти Радянського Союзу, а пізніше був створений агресивний блок “Вісь Рим-Берлін-Токіо”.

Заручившись підтримкою, Японія чекала зручного моменту для нападу на СРСР.

Битва на озері Хасан[ред.ред. код]

9 липня 1938 року радянські війська стали підтягуватися до кордону з Маньчжурією. 11 липня японські газети опублікували повідомлення про порушення радянськими прикордонниками кордону Маньчжурії, а 12 липня прикордонниками була захоплена сопка Заозерна, на яку заявляла претензії Маньчжурська держава, уряд якої 14 липня 1938 року заявив протест про порушення свого кордону. Наступного дня в Москві японський посол у СРСР Маморе Шіґеміцу вимагав у ноті протесту радянському уряду виведення усіх військ СРСР, що незаконно займають територію Маньчжурії, тобто очистити радянську територію в районі озера Хасан. 20 липня він знову вручив чергову ноту уряду Японії, в якій погрожуючи застосуванням сили, вимагав евакуювати радянські війська зі спірної території.

Однак бойових зіткнень не вдалось уникнути. 29 липня японські війська перейшли кордон СРСР. Бої продовжувалися до 11 серпня 1938 року закінчилися повним розгромом японських військ на радянській території.

Бої на Халхин-Голі[ред.ред. код]

Початок конфлікту поклали вимоги японської сторони про визнання річки Халхин-Гол кордоном між Маньчжурією і Монголією (старий кордон проходив на 20-25 км на схід). Однієї з причин такої вимоги було бажання забезпечити безпеку споруджуваної японцями в цьому районі залізниці Халун-Аршан – Ганьчжур.

У 1935 році почалися зіткнення на монголо-маньчжурському кордоні. Улітку того ж року почалися переговори між представниками Монголії і Маньчжурії про демаркацію кордону. До осені переговори зайшли в глухий кут. 12 березня 1936 року між СРСР і МНР був підписаний “Протокол про взаємодопомогу”. З 1937 р. відповідно до цього протоколу на території Монголії були розгорнуті частини Червоної Армії.

У травні 1939 року, на допомогу Монгольській народній республіці, яка боролася проти Японії, відповідно до радянсько-монгольського договору про взаємодопомогу, СРСР направило війська в МНР під командуванням комкора Г. К. Жукова. У запеклих боях біля ріки Халхин-Гол радянські і монгольські війська розгромили японські військові частини. У серпні 1939 року Японія визнала свою поразку.

Розгром японської армії на Халхин-Голі мав далекосяжні історичні наслідки. По-перше, була збережена незалежність МНР, по-друге, це стало провалом десятилітнього японського зовнішньополітичного курсу, спрямованого на розв’язання війни з СРСР і зіграло вирішальну роль у ненападі Японії на СРСР.


Війна Це незавершена стаття про війну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.