Райнульф Дренгот
Райнульф Дренгот (†1045), норманський авантюрист і перший граф Аверський (1030—1045).
Коли один з багатьох братів Райнульфа Озмунд був висланий герцогом Нормандським Річардом I за убивство одного з його родичів, Райнульф, Озмунд та їх брати Гілберт Буатер, Асклетин (пізніше граф Ачеренци), і Ральф вирушили як паломники до могили архангела Михаїла в Монте Сантанджело в Італії. Вони зібрали банду з 250 воїнів, переважно, вигнанців, безземельних синів дворян і інших авантюристів.
У 1017 вони прибули до Південної Італії, де панувала анархія. Закріпившись у Монте Гаргано в Апулії, вони об'єднались з лангобардами Мела, який повстав проти візантійців. Перша сутичка з військом візантійців поблизу Канн закінчилась поразкою норманів. Їх було піддано десяткуванню, ватажок авантюристів Гільберт був убитий. Новим керівником став Райнульф.
За плату нормани захищали від грабіжників групи паломників, які прямували до гробниці архангела Михаїла. Райнульф також служив князю Капуанському Пандульфу IV.
Пізніше Райнульф почав служити неаполітанському дуці Сергію IV, який 1030 надав йому колишню візантійську фортецю Аверсу, титул графа та видав заміж за нього свою сестру. Після смерті дружини у 1034 Райнульф одружився на дочці герцога Амальфійського, яка була племінницею Пандульфа IV. Титул графа Аверського був визнаний у 1037 імператором священної Римської імперії Конрадом II. Після перемоги над візантійцями у 1038 Райнульф проголосив себе князем, незалежним від Неаполя та лангобардів.
Пізніше Райнульф завоював князівство Капуанське і став могутнім володарем півдня Італії. У 1039 підтримав князя салернського Гваймара IV та імператора Конрада у їх конфлікті з Пандульфом IV.
Райнульфу спадкував його племінник Асклетин.
Джерела [ред.]
- Norman World: The first Norman rulers
- Lexikon des Mittlealters vol. VII, p 422 "
| Титули | ||
|---|---|---|
| Попередник: не було |
граф Аверський 1030 — 1045 |
Наступник: Асклетин |
