Райнульф Дренгот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Райнульф Дренгот (†1045), норманський авантюрист, перший граф Аверський (10301045), завойовник півдня Італії.

Прибуття на Апеннінський півострів[ред.ред. код]

Коли один з багатьох братів Райнульфа Озмунд був висланий герцогом Нормандським Річардом I за вбивство одного з його родичів, Райнульф, Озмунд та їхні брати Гілберт Буатер, Асклетин (пізніше граф Ачеренци), і Ральф вирушили як паломники до могили архангела Михаїла в Монте-Сант'Анджело в Італії. Вони зібрали банду з 250 воїнів, переважно, вигнанців, безземельних синів дворян та інших авантюристів.

У 1017 вони прибули до Південної Італії, де панувала анархія. Закріпившись у Монте-Гаргано в Апулії, вони об'єднались з лангобардами Мела, який повстав проти візантійців. Перша сутичка з військом візантійців поблизу Канн закінчилась поразкою норманів. Їх було піддано десяткуванню, ватажок авантюристів Гільберт був убитий. Новим керівником став Райнульф.

За плату нормани захищали від грабіжників групи паломників, які прямували до гробниці архангела Михаїла. Райнульф також служив князю Капуанському Пандульфу IV.

Князь[ред.ред. код]

Пізніше Райнульф почав служити неаполітанському дуці Сергію IV, який 1030 року надав йому колишню візантійську фортецю Аверсу та титул графа і видав заміж за нього свою сестру. Після смерті дружини 1034 року Райнульф одружився з донькою герцога Амальфійського, яка була племінницею Пандульфа IV. Титул графа Аверського був визнаний 1037 року імператором священної Римської імперії Конрадом II. Після перемоги над візантійцями 1038 року Райнульф проголосив себе князем, незалежним від Неаполя та лангобардів.

Пізніше Райнульф завоював князівство Капуанське і став могутнім володарем півдня Італії. У 1039 він підтримав князя салернського Гваймара IV та імператора Конрада у їхньому конфлікті з Пандульфом IV.

Райнульфу спадкував його племінник Асклетин.

Джерела[ред.ред. код]

Титули
Попередник:
не було
граф Аверський
10301045
Наступник:
Асклетин