Раковицький цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раковицький цвинтар
пол. Cmentarz Rakowicki
Головна алея
Головна алея
Головна алея
Інформація про цвинтар
50°04′32″ пн. ш. 19°57′14″ сх. д.H G O
Країна  Республіка Польща
Розташування Краків
Відкрито 1803 (вперше згадано:1803)
Тип комунальний
Охоронний статус об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Площа 42 га
Кількість поховань понад 300 тис.
Адреса:
вул. Раковицька, 26, м. Краків
Вебсайт zck-krakow.pl/?pageId=61&id=1&a=1
Мапа

Раковицький цвинтар. Карта розташування: Польща
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар (Польща)

Ракови́цький цви́нтар (іноді Раковецький цвинтар[2]) у Кракові (пол. Cmentarz Rakowicki) — один із найстарших, найвідоміших некрополів у Кракові й Польщі загалом, об'єкт культурної спадщини Польщі. Розташований у старій частині Кракова. Місце спочинку численних представників української інтелігенції та близько 300 вояків УГА, які померли у таборі Домб'є[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перше поховання відбулося 1803 року.
Сьогодні тут можуть бути поховані лише власники родинних гробівців та заслужені люди Кракова. 1981 року було організовано Громадський комітет порятунку Кракова. Комітет щороку організовує заходи з метою порятунку цінних надгробків, гробниць[3].

Частина надгробків виконані за проєктами знаних архітекторів, зокрема, Теофіля Жебравського, Славомира Одживольського, Фелікса Ксенжарського, відомих скульпторів, зокрема, Вацлава Шимановського, Тадеуша Блотницького, Кароля Гукана.

Поховані[ред. | ред. код]

Українські поховання[ред. | ред. код]

  • отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі — біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);
  • Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі — греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як «Жертви схизматицької Москви». Григорій Терлікевич (1802—1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув'язнений у в'язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом'якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосип Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830—1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;
  • о. Мар'ян Росинський (1828—1898) — греко-католицький священник, емігрант з Холмщини — поле U;
  • Людвик Сембратович — українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837—1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);
  • Василь Старосольський — брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;
  • Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) — старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на дошці з іменем та підписом Вечная память);
  • Родина Черлюнчакевичів — поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосиф Черлюнчакевич (1829—1911) — настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;
  • Микола Зиблікевич — українець, президент Кракова (50.075032, 19.952618);
  • Петро Рогаля Левицький. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почесний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії Святого Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б. П. (50.073807, 19.950491);
  • Олександр Таневський (Тетеря) (1833—1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);
  • Лев Лаврисевич (1798—1854), греко-католицький священник, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);
  • Еміліян Сеневич (бл. 1833—1909) — греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);
  • Йосип Василько (1844—1896), архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);
  • Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите) — о. Іван Филиповський[4] (народився 1858 — помер 5.07.1913) р. поле V (50.073807, 19.950491);
  • Мирон Вахнянин — один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладач медичного факультету таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць в галузі медицини. Поле — Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);
  • Юлій Коссак — українець за походженням, греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);
  • отець Іван Борсук (1842—1909) — настоятель греко-католицької парафії Воздвиження Чесного Хреста у Кракові впродовж 25-ти років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову — дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку — дружину Богдана Лепкого (1877—1937), 50.074480, 19.953854 — нагробок пошкоджений — впав хрест;
  • Микола Чижевський (1890—1954), командир артилерії 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  — біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.
Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.
  • На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців[5][6].
  • Поховання жертв Явожна. У 2019 році Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. ul. Prandoty. Частину решток ексгумовано та перенесено до спільного поховання-крипти в полі ХХІХ (50.074382, 19.947199) з написом «Тим, що пішли» («Pamięci tych, co odeszli»). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та трьох інших в'язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (кватера LXXV, ряд 11, поховання 16, 50.077219, 19.949978)[5].

Польські поховання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реєстр пам'яток
  2. а б Горняткевич Д. Краків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 1162.
  3. Śladami Miłosza po Krakowie / Wojewódzka biblioteka publiczna w Krakowie (пол.)
  4. Fylypovs'kyj Ivan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 113. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  5. а б в Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам'ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 24.08.2020 р..
  6. Місило, Євген. Виявлено могили в'язнів Явожна. Прадідівська слава. Українські пам’ятки.

Посилання[ред. | ред. код]