Ракочий Григорій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Львович Ракочий
Народився 1889(1889)
с. Настасів, нині Тернопільського району
Помер 10 лютого 1920(1920-02-10)
Ободівка, тепер Тростянецький район, Вінницька область
·тиф
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність адвокат, військовик, фольклорист
Alma mater Львівський університет
Посада в. о. окружного коменданта Тернополя
Військове звання сотник УГА

Григорій Львович Рако́чий (1889, с. Настасів, нині Тернопільського району — 10 лютого 1920, с. Ободівка, тепер Тростянецький район, Вінницька область) — український галицький правник, військовик, збирач фольклору, діяч товариства «Просвіта». Співпрацював з Володимиром Гнатюком. Був заступником Державного секретаря військових справ ЗУНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Галичині: 1889 року в селі Настасів Тернопільського повіту (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна).

Навчався в Тернопільській українській гімназії (1905/1906 навчального року був учнем 5-б класу, його однокласником був, зокрема, Дмитро Ладика[1][2]), закінчив Львівський університет 1912 року. У 1914 році Наукове товариство імені Шевченка видало збірку щедрівок і колядок (36-й том), у якому було опубліковано народні твори, зібрані Г. Ракочим у рідному селі.

Працював адвокатом у місті Збараж до 1914 року. Після початку Першої світової війни воював у лавах цісарського війська. З кінця 1918 у лавах УГА, став сотником. До повернення Никифора Гірняка — в. о. окружного коменданта Тернополя. Відтак служив у Державному Секретаріаті Військових Справ ЗУНР, був заступником держсекретаря. З УГА перейшов за Збруч.

Помер 10 лютого 1920 року в с. Ободівка (нині Тростянецького району Вінницької області) від епідемічного висипного тифу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 54.
  2. учнем паралельного Va класу був Микола Чубатий

Джерела[ред. | ред. код]