Раків Ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Раків-Ліс
Країна Україна Україна
Область Волинська область Волинська область
Район/міськрада Камінь-Каширський
Рада Раків-Ліська сільська рада
Код КОАТУУ 0721486601
Основні дані
Населення 3102
Площа 5,446 км²
Густота населення 569,59 осіб/км²
Поштовий індекс 44524
Телефонний код +380 3357
Географічні дані
Географічні координати 51°37′03″ пн. ш. 24°54′49″ сх. д. / 51.61750° пн. ш. 24.91361° сх. д. / 51.61750; 24.91361Координати: 51°37′03″ пн. ш. 24°54′49″ сх. д. / 51.61750° пн. ш. 24.91361° сх. д. / 51.61750; 24.91361
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Місцева влада
Адреса ради 44524, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Раків-Ліс, вул.Ветеранів,87 , тел. 9-62-42
Карта
Раків-Ліс (Україна)
Раків-Ліс
Раків-Ліс
Раків-Ліс (Волинська область)
Раків-Ліс
Раків-Ліс

Ра́ків-Ліс — село в Україні, Камінь-Каширському районі Волинської області. Населення становить 3102 осіб.

Село Раків Ліс, Камінь-Каширського району Волинської області, знаходиться в північно-західній частині регіону, за 4 кілометри від райцентру м. Камінь-Каширський і за 125 кіломерів від обласного центру Волині м. Луцька. Межує з містом Камінь-Каширським і селом Підріччя.

Історія[ред.ред. код]

Назва села Раків Ліс походить від озер, які знаходяться в лісі, і в яких водилося, і зараз водиться, багато раків. В романі Маргарити Малиновської «Гримучі озера» письменниця пише: «Озеро шкірилося очеретяними ножами, кублилося водоростями, перепиняло корчами. То був Раків Ліс. Чорні стада раків копошилися в мулі лісового озера, позабивалися під слизькі корчі, прилипли до глухого дна. Було тут раків так багато, як у тюрмі в'язнів. Стада раків ніби у передчутті лиха ховалися у темній пущі від світу, і їхній інстинкт тішив, що ніхто сюди не забреде. Вони заплющували очі і думали, що їх теж ніхто не бачить. Але поголос про велике ракове військо у неприступній глухомані так розійшовся по світах, що і пуща тут називалася Раків Ліс, і озеро було Раків Ліс, і найближче село охрестили Раків Лісом».

Село Раків Ліс складається з двох частин: старої і нової — Довгої Ниви, яке раніше було окремим селом, а назва походить від вулиці у напрямку села Підріччя. Старе село складається з урочищ: Польське, Болотенське, Заромання, Горбахи, Заріччя, Вила, Волочиське, Пошнурки, Діброва, Євдощин хутір, Водокачка, Матка Боска, Криниця, Тулове, Зимник, Панське, Озерце, Поповий хутір, Звіринець, Рови.

Недалеко від села, в лісі, в досить неприступних місцях і сьогодні є два озера — Святе і Добре, де були ті самі раки описані Маргаритою Малиновською в романі «Гримучі озера».

Перша згадка про село датується 1665 роком.

Тоді воно належало графу Красицькому, пізніше стало власністю дворянина Едмунда Орди. Польський поміщик крім нашого села володів ще двома фільварками в с. Підріччя і с. Залазько. Так як поляк мав багато боргів, то помістя шляхом конкурсу продали дружині полковника Анні Орді. Про це згадується в книзі М. І. Теодоровича «Волынь в описании городов местечек и сел».

У давні часи мешканці села Раків Ліс займалися землеробством. Вирощували в основному жито. Зерно мололи на кам'яних зернотерках, а пізніше в жорнах, які були значно продуктивніші. Значну роль відігравало скотарство — розведення великої рогатої худоби і свиней. Але полювання, рибальство, збирання меду, ягід, горіхів все ще велике місце займало у житті наших предків.

З часом в селі розвинулось ремесло, працювали шевці і теслярі. До сьогоднішнього дня збереглися дерев'яні ткацькі верстати на яких ткали полотно. Тож не дивно що багато людей в селі сьогодні мають прізвище Ткач.


Значні події для села[ред.ред. код]

Значними подіями для села в XIX-ХХ столітті були побудова школи і Дому Людового. Школа була побудована в 1817 році, в ній навчалося діти заможних селян. Освіту здобували трьохкласну. Директором школи був Отто Малєц, вчителем — пан Афанасій, а також вчителі Ролєнцова і Кошельковська.

За роки панської Польщі в селі у 1936 році за кошти людей був побудований Дім Людовий. Селяни всієї гміни здавали 10 грошей на його будівництво. В цьому домі проводилося сходи селян, танці, пізніше він використовувався як шкільне приміщення. В фундаменті Дому Людового замуровані документи про його будівництво.

Події Першої Світової війни не обійшли стороною Раків Ліс. В ході боїв була спалена дерев'яна церква, яка була побудована в 1783 році. Нову церкву побудували в 1914 році. Вона збереглася і до сьогодні, ставши духовним осередком села. З 1960 р. церква була закрита тодішньою владою. В 1984 році знову було відбудовано і відкрито.

Друга світова війна принесла багато горя раківлісцям. В квітні 1942 року декілька десятків молодих жителів села було вивезено на роботу у Німеччину. На сьогоднішній день, одинадцять чоловік, колишніх остарбайтерів, проживає у селі. Досліджуючи невільниче життя цих людей, їхнє поневіряння на чужині, можна сказати, що німецька влада перетворила роботящих українців на рабів, використовуючи їхню працю в сільському господарстві, на заводах і фабриках фашистського Рейху. І хоча за роки незалежної України вони отримували грошову компенсацію від Німеччини, ніхто не поверне їм втраченого здоров'я, і ніколи вони не забудуть тих мук і страждань, яких зазнали далеко від України. З 1944 р. на фронтах Німецько-радянської війни воювали і були нагороджені орденами і медалями багато людей. Не повернулося додому 56 наших односельців. В роки війни, і після неї, в лісах неподалік села діяли боївки УПА під керівництвом Кухтея Самостійника. В селі на даний час проживають репресовані члени УПА.

Трагічним днем для села був 23 червня 1997 р., коли над селом пронісся ураган, який приніс багато руйнувань, одна людина загинула. Після лиха село відвідав Президент України Леонід Данилович Кучма, який розпорядився побудувати нову трьохповерхову школу і два будинки для жителів села — пенсіонерок, що і було зроблено в найкоротші терміни.

На сьогодні діти мають змогу навчатися в гарній, новозбудованій школі, яка є однією з найкращих не тільки в районі, а й у області. В школі навчаються 456 учнів, педагогічний колектив очолює Кузьмич Олександр Павлович. Учні здобувають багато призових місць на районних і обласних предметних олімпіадах, перемагають на спортивних змаганнях. Школа є культурним і спортивним центром села, в ній із задоволенням проводять своє дозвілля діти і дорослі.

Видатні постаті села[ред.ред. код]

Село Раків Ліс славиться своїми працьовитими людьми. Відомими і авторитетними людьми села є знані в районі і області педагоги школи: Кузьмич О. В., Борсук В. М., Васковець В. Й.. Гордяться раківлісці своїм земляком, головою районної адміністрації Сусом Віктором Івановичем, який є частим гостем школярів, односельчан; чим може допомагає своїм землякам. З вдячністю згадують колишнього директора школи Лесніка Василя Івановича.

Вихідці із села працюють у найрізноманітніших сферах. Багато з них обрало професію лікаря, серед них Ткач Наталія Федорівна і Ткач Галина Федорівна, Сус Наталія Леонтіївна, Конік Богдан Миколайович (в 2013 році захистив кандидатську десертацію з спеціальності «Хірургія»), Склезь Аркадій Вікторович, Крам Валентина, Ющик Микола Никанорович, Карпік Тетяна Володимирівна, Козік Людмила Іванівна, Гузь Валерій Адамович і Гузь Наталія Адамівна. Економістами і фінансистами працюють Хаймик Валентина Василівна, Тютюх Людмила Адамівна, Ніщик Олена, Рудчик Галина, Пилипчук Юрій. Багаторічним керівником банку «Україна» працював Крам Іван Йосипович. Професію юриста обрали: Сус Тетяна, Каденчук Ірина, Борсук Наталія, Крам Аліна та Олександр, Хаймик Ірина

Відомою постаттю в селі, яка прославилася своїм милосердям, і про яку знають навіть у Ізраїлі, є Карпік Степан Олексійович, який в роки фашистської окупації протягом 11 місяців переховував у своєму підвалі єврейську родину Гольштейнів. Ця родина вижила і у наш вдячні євреї нагородили Карпіка Степана сертифікатом пошани і медалями. Його ім'я викарбуване на Стіні Плачу в Єрусалимі. В 1995 році Гольштейни запросили його в Ізраїль погостювати.

Інший відомий односельчанин Денисюк Володимир Якович, який закінчив Московський університет імені Ломоносова, захистив кандидатську дисертацію, є кандидатом фізико-математичних наук, працює в Москві в космічній галузі, допомагає запускати в космос супутники і космічні кораблі.

Актуальні, захоплюючі статті в газеті «Україна молода», «Віче» виходить з під пера нашої землячки, заслуженого журналіста України Ніни Романюк.

Доля закинула в м. Петропавлівськ-Камчатський Мися Миколу Даниловича, де він працював капітаном-директором великого риболовного траулера.

Є у нас земляки які обрали фах військового. Бігун Володимир Петрович — полковник зв'язку, служить у столиці Білорусі Мінську.

Викладачем Київського національного економічного університету є Сацик Володомир Іванович. На сьогодні він навчає студентів менеджменту і економіки; здобув звання кандидата економічних наук.

Багато праці і сил віддали наші земляки працюючи в колгоспі «Перше Травня». Не покладаючи рук, вирощували зернові, льон, картоплю. Прославилися в праці Шпірук Федір Адамович, Ткач Федір Олександрович, Ткач Ярина Андронівна, Муц Яків Степанович, Ніщик Галина Денисівна, Сус Сергій Петрович. За свою доблесну працю вони нагороджені орденами і медалями.

Відомим народним цілителем в селі була Ткач Параска Назарівна. Лікувала вона переломи, вивихи, зміщення диків. Її умілі руки полегшили страждання тисячам людей, які їхали до неї звідусіль, навіть з Києва. Сьогодні її немає в живих, але свої знання вона передала своїй дочці Ярині. Шанують односельчани свого земляка Митчика Сергія, будівельника-підприємця в м. Києві, який надає роботу і заробіток багатьом раківлісцям.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Село Раків Ліс на сьогоднішній день — це одне з найбільших сіл на Волині. Будинки добротні і охайні. Тут проживає 335 осіб, в тому числі 438 дітей дошкільного віку, 456 школярів, 432 пенсіонери, понад 2 тисячі працездатного віку. У селі нараховується майже тисяча господарських дворів.

Площа сільськогосподарських угідь на балансі сільської ради 2908 га, лісу — 1898 га.

На території населеного пункту функціонує 12 торгових точок, 2 кафе, ресторан, зареєстрували свою діяльність 127 фізичних і юридичних осіб. Надають в селі послуги перукарня, сільська бібліотека діють дитячий дошкільний заклад «Колосок» на 90 місць (а виховується 122 дитини), лісництво держспецлісгоспу, фельшерсько-акушерний пункт.

В селі мирно співіснують 4 релігійні конфесії: парафіяни церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, християни віри євангельської, євангелійські християни баптисти, адвентисти сьомого дня. Всі вони мають молитовні будинки, де відправляють релігійні обряди.

Жителі села мають у своїй власності багато легкових автомобілів, 24 вантажних, 60 тракторів, 12 комбайнів, 798 коней і 575 корів.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.