Ральф Парве
| Парве Ральф Людвігович | ||||
|---|---|---|---|---|
| ест. Ralf Parve | ||||
| Народився |
25 червня 1919 Раквере, Естонія | |||
| Помер |
29 квітня 2011 (91 рік) Таллінн, Естонія | |||
| Поховання | Метсакальмісту | |||
| Країна |
 Естонія | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, поет | |||
| Мова творів | естонська | |||
| Нагороди | Орден Трудового Червоного прапора, Орден Дружби народів | |||
|
| ||||
Ральф Людвігович Па́рве (ест. Ralf Parve, 25 червня 1919, Раквере, Естонія — 29 квітня 2011, Таллінн, Естонія) — естонський письменник, член Союзу письменників Естонії з 1945 року. Перекладач творів Тараса Шевченка, зокрема переклав шевченків «Заповіт».
Біографія[ред. | ред. код]
Друкуватися почав 1936 року. Закінчив середню школу в Таллінні 1938 року. В період Другої світової війни був у Червоній Армії. З 1944 року по 1951 рік працював журналістом. Член КПРС з 1947 по 1989 роки. Перші збірки — «З душі бійця», видана 1945 року, і «Про час суворий, прекрасний і дорогий», видана 1946 року.
Парве є автором сатиричних п'єс, документальної драми «Морок означає ніч» (1971), творів для дітей, дорожніх нарисів, які він написав разом зі своєю дружиною Ліллі Промет, публіцистичних і літературознавчих праць.
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Пісня про дружбу. // «Дніпро», 1954, № 5.
Література[ред. | ред. код]
- Парве Ральф Людвігович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
Посилання[ред. | ред. код]
- Парве Ралф // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 785.
- Parve, Ralf (ест.) у біографічній базі даних на сайті Естонського літературного музею http://www2.kirmus.ee/ (ест.), (англ.)
|
