Ралі Дакар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Країни, територією якіх проходили маршрути гонок
Маршрут ралі Дакар в 2006 році
Маршрут ралі Дакар в 2007 році
Маршрут ралі Дакар в 2009 році
Маршрут ралі Дакар в 2010 році
Маршрут ралі Дакар в 2011 році
Маршрут ралі Дакар в 2012 році
Логотип

Ралі Дакар (раніше було відомо як «Ралі Париж — Дакар») — щорічний марафонський трансконтинентальний ралі-рейд. Проводиться з 1978 року. Як правило, фінішує в столиці Сенегалу — місті Дакар.

Після скандалу з відміною «Дакару-2008», рішенням фірми-організатора ралі «A.S.O.» змагання, починаючи з «Дакару-2009», на невизначений час перенесено на терени країн Південної Америки.

В перегонах беруть участь як професійні гонщики (заводські команди), так і аматори (інколи їх частка сягає 80 %).

Історія[ред.ред. код]

КамАЗ 10-кратний переможець Дакару

Ідея проведення раллі «Париж — Дакар» належить французькому гонщику та шукачу пригод Т'єрі Сабіну (фр. Thierry Sabine). У 1977 році він заблукав у Лівійській пустелі під час ралі «Абіджан — Ніцца» і тільки чудом лишився живим, бо його вчасно знайшли туареги. Небезпечна пригода надихнула Т'єрі на організацію у 1978 першого ралі-марафону «Париж — Дакар». З того часу ралі відбувається щорічно в січні місяці. Т. Сабін, як засновник і фундатор ралі Дакар, мав виключне право на проведення цього ралі, це право перейшло до його батька Ж.Сабіна після трагічної загибелі Т'єрі у вертольотній катастрофі 14 січня 1986 року під час Дакару-1986.

У 2004 права на організацію ралі Дакар перейшли до фірми французького медіа-магната Філіпа Аморі (фр. Philippe Amaury) — «A.S.O.» («Amoury Sport Organisation»), яка донині є організатором цього престижного змагання не тільки між учасниками, а й з силами природи.

Традиційно старт ралі відбувався в Парижі, а фініш — у Дакарі. Але з 1995 року через спротив паризької міської влади старти ралі відбувалися також і в інших містах.

Учасники і порядок старту[ред.ред. код]

Змагання проходять в трьох групах:

Старт учасників відбувається в такому порядку: першими стартують мотоцикли, потім — автомобілі, а за ними вантажівки. В кожній групі порядок старту визначається місцем, яке здобув учасник на попередньому етапі. Першими стартують переможці з інтервалом у дві хвилини, починаючи з другої десятки інтервал зменшується до одної хвилини.

Навігація[ред.ред. код]

З огляду на те, що автошлях в Африці зазвичай є поняттям умовним, кожен учасник забезпечується навігаційним пристроєм GPS, який допомагає йому визначати своє місцеположення. Напередодні кожного етапу учасники отримують легенду — орієнтовну схему руху з найважливішими орієнтирами і контрольними пунктами. Для ускладнення умов на деяких етапах організатори забороняють використання приладів супутникової навігації.

Траса[ред.ред. код]

Мотоциклісти на трасі Дакару-2006

Траса на «Дакарах» прокладається шляхами (не завжди автомобільними) загального користування без спеціальних заходів щодо обмеження руху місцевого транспорту. Етапи відбуваються щоденно. Дистанція кожного етапа (дорожні секції плюс швидкісна ділянка) — 700–900 км. Маршрути етапів пролягають через піски, бархани, дюни, ерги, покриття шляхів найрізноманітніше: від піску, каміння, солончаків до порослого верблюжою колючкою твердого кам'янистого ґрунту. О цій порі року (січень) в пустелях нерідко зриваються піскові бурі або падає дощ, що додає труднощів учасникам.

Траса кожного етапа складається зі швидкісної ділянки, та одної або двох дорожніх секцій.

Дорожня секція — це відрізок траси від місця відпочинку до місця старту або від фінішу до місця відпочинку чи старту наступного етапа.

Швидкісна ділянка — відрізок траси, на якому власне й змагаються учасники. На кожній швидкісній ділянці є від одного до трьох контрольних пунктів — спеціальних місць на трасі, в яких учасник має обов'язково отримати відмітку суддів. Зазвичай деякі контрольні пункти суміщені з пунктами дозаправки. Крім того на деяких етапах встановлюються секретні контрольні пункти, про розташування яких учасники не мають інформації. Секретні контрольні пункти забезпечують контроль за дотриманням маршрута.

Маршрути «Дакару» по роках[ред.ред. код]


Українці на Дакарі[ред.ред. код]

Найвищі досягнення українців в Дакарах випали на долю одесита Віктора Московських, який на автомобілі КамАЗ був четвертим у 1990 році і першим у 1996 (виступаючи вже за Татарстан (Росія) у складі команди «КамАЗ-Мастер»).

В тридцятому ювілейному ралі «Дакар-2008», що не відбувся, повинні були бути представлені українські учасники — команда Optima Leasing Ukraine у складі: пілот Вадим Нестерчук (Україна) та штурман Костянтин Мещеряков (Росія). Автомобіль «Mitsubishi» L200.

Крім того, планувалося, що в «Дакар-2008» візьме участь вітчизняний КрАЗ-5233ВЕ (команда Team KRAZ Ukraine) з екіпажем у складі: пілот — Сергій Малік (президент КМАМК, Київ), механік — Олександр Маслій, штурман — Сергій Суховський (редактор часопису «Автоцентр»). Це випробувальний старт — КрАЗ мав стартувати поза заліком (як автомобіль технічної підтримки).

Переможці Дакарів[ред.ред. код]

Рік Автомобілі Мотоцикли Вантажівки Маршрут
Пілот
Штурман
Техніка Пілот Техніка Пілот Техніка
2011 Катар Насер Аль Атіях
Німеччина Тімо Ґотшальк
Volkswagen Touareg Іспанія Марк Кома KTM 450 Rallye Росія Володимир Чагін КАМАЗ Буенос-Айрес-Аріка-Буенос-Айрес
2010 Іспанія Карлос Сайнс
Іспанія Лукас Круз
Volkswagen Touareg Франція Сірил Деспре KTM 690 Rallye Росія Володимир Чагін КАМАЗ Буенос-Айрес-Антофаґаста-Буенос-Айрес
2009 ПАР Жінель Де Вільєрс
Німеччина Дірк фон Зітцевіц
Volkswagen Touareg Іспанія Марк Кома KTM 690 Rallye Росія Фірдаус Кабіров КАМАЗ Буенос-Айрес-Вальпараїсо-Буенос-Айрес
2008 Не відбулося
2007 Франція Стефан Петерансель
Франція Жан-Поль Котре
Mitsubishi Pajero Франція Сірил Деспре KTM 690 Rallye Нідерланди Ганс Стейсі MAN Лісабон-Дакар
2006 Франція Люк Альфан
Франція Жіль Пікар
Mitsubishi Pajero Іспанія Марк Кома KTM LC4 660R Росія Володимир Чагін КамАЗ Лісабон-Дакар
2005 Франція Стефан Петерансель
Франція Жан-Поль Котре
Mitsubishi Pajero Франція Сірил Деспре KTM LC4 660R Росія Фірдаус Кабіров КамАЗ Барселона-Дакар
2004 Франція Стефан Петерансель
Франція Жан-Поль Котре
Mitsubishi Pajero Іспанія Хоан Нані Рома KTM LC4 660R Росія Володимир Чагін КамАЗ Клермон-Ферран
-Дакар
2003 Японія Хіроші Масуока
Німеччина Андреас Шульц
Mitsubishi Pajero Франція Рішар Сайнкт KTM LC4 660R Росія Володимир Чагін КамАЗ Марсель-
Шарм-ель-Шейх
2002 Японія Хіроші Масуока
Франція Паскаль Мемон
Mitsubishi Pajero Італія Фабріціо Меоні KTM LC8 950R Росія Володимир Чагін КамАЗ Аррас-Мадрид
-Дакар
2001 Німеччина Юта Кляйншмідт
Німеччина Андреас Шульц
Mitsubishi Pajero Італія Фабріціо Меоні KTM LC4 660R Чехія Карел Лопрайс Tatra Париж-Дакар
2000 Франція Жан-Луї Шлесер
Андорра Анрі Мань
Schlesser-Renault Buggy Франція Рішар Сайнкт BMW F650RR Росія Володимир Чагін КамАЗ Париж-Дакар
-Каїр
1999 Франція Жан-Луї Шлесер
Франція Філіп Моне
Schlesser-Renault Buggy Франція Рішар Сайнкт BMW F650RR Чехія Карел Лопрайс Tatra Гранада-Дакар
1998 Франція Жан-П'єр Фонтене
Франція Жіль Пікар
Mitsubishi Pajero Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE850T Чехія Карел Лопрайс Tatra Париж-Гранада
-Дакар
1997 Японія Кенджіро Шінозука
Андорра Анрі Мань
Mitsubishi Pajero Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE850T Австрія Петер Райф Hino Дакар-Агадес
-Дакар
1996 Франція П'єр Ляртіґ
Франція Мішель Перен
Citroën ZX Італія Еді Оріолі Yamaha YZE850T Росія Україна Віктор Московських КамАЗ Гранада-Дакар
1995 Франція П'єр Ляртіґ
Франція Мішель Перен
Citroën ZX Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE850T Чехія Карел Лопрайс Tatra Гранада-Дакар
1994 Франція П'єр Ляртіґ
Франція Мішель Перен
Citroën ZX Італія Еді Оріолі Cagiva Elefant 900 Чехія Карел Лопрайс Tatra Париж-Дакар
-Париж
1993 Франція Бруно Сабі
Франція Домінік Сер'є
Mitsubishi Pajero Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE850T Італія Франческо Перліні Perlini Париж-Дакар
1992 Франція Юбер Оріоль
Франція Філіп Моне
Mitsubishi Pajero Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE850T Італія Франческо Перліні Perlini Париж-Сірте
-Кейптаун
1991 Фінляндія Арі Ватанен
Швеція Бруно Берґлунд
Citroën ZX Франція Стефан Петерансель Yamaha YZE750T Франція Жак Юсса Perlini Париж-Тріполі
-Дакар
1990 Фінляндія Арі Ватанен
Швеція Бруно Берґлунд
Peugeot 405 T16 Італія Еді Оріолі Cagiva Elefant 900 Італія Вілла Perlini Париж-Тріполі
-Дакар
1989 Фінляндія Арі Ватанен
Швеція Бруно Берґлунд
Peugeot 405 T16 Франція Жіль Лале Honda NXR800V Не відбулось   Париж-Туніс
-Дакар
1988 Фінляндія Юха Канкунен
Фінляндія Юха Пііронен
Peugeot 205
T16 GR
Італія Еді Оріолі Honda NXR800V Чехія Карел Лопрайс Tatra Париж-Алжир
-Дакар
1987 Фінляндія Арі Ватанен
Франція Бернар Жіру
Peugeot 205
T16 GR
Франція Сірил Нево Honda NXR750V Нідерланди Ян де Роой DAF Париж-Алжир
-Дакар
1986 Франція Рене Метж
Франція Домінік Лемуан
Porsche 959 Франція Сірил Нево Honda NXR750V Італія Джакомо Вісмара Mercedes-
Benz
Париж-Алжир
-Дакар
1985 Франція Патрік Заніролі
Франція Жан Да Сільва
Mitsubishi Pajero Бельгія Ґастон Райє BMW GS980R Німеччина Карл-Фрідрих Капіто Mercedes-
Benz
Париж-Алжир
-Дакар
1984 Франція Рене Метж
Франція Домінік Лемуан
Porsche 911 Бельгія Ґастон Райє BMW GS980R Франція П'єр Лайє Mercedes-
Benz
Париж-Алжир
-Дакар
1983 Бельгія Жакі Ікс
Франція Клод Брассер
Mercedes 280 G Франція Юбер Оріоль BMW GS980R Франція Жорж Ґруан Mercedes-
Benz
Париж-Алжир
-Дакар
1982 Франція Клод Маррьо
Франція Бернар Маррьо
Renault 20 Франція Сірил Нево Honda XR550 Франція Жорж Ґруан Mercedes-
Benz
Париж-Алжир
-Дакар
1981 Франція Рене Метж
Франція Бернар Жіру
Range Rover Франція Юбер Оріоль BMW GS800R Франція Адріан Вільєт ALM/ACMAT Париж-Дакар
1980 Швеція Фредді Коттулінскі
Німеччина Ґерд Льоффельманн
Volkswagen Iltis Франція Сірил Нево Yamaha XT500 Алжир Атауат Sonacome Париж-Дакар
1979 Франція Ален Женєст'є
Франція Жозеф Тербіо
Range Rover Франція Сірил Нево Yamaha XT500 Не було заліку   Париж-Дакар

Посилання[ред.ред. код]