Ралі Дакар

Країни, територією якіх проходили маршрути гонок

Маршрут ралі Дакар в 2006 році

Маршрут ралі Дакар в 2007 році

Маршрут ралі Дакар в 2009 році

Маршрут ралі Дакар в 2010 році

Маршрут ралі Дакар в 2011 році

Маршрут ралі Дакар в 2012 році

Логотип

Ралі Дакар (раніше було відомо як «Ралі Париж — Дакар») — щорічний марафонський трансконтинентальний ралі-рейд. Проводиться з 1978 року. Як правило, фінішує в столиці Сенегалу — місті Дакар.

Після скандалу з відміною «Дакару-2008», рішенням фірми-організатора ралі «A.S.O.» змагання, починаючи з «Дакару-2009», на невизначений час перенесено на терени країн Південної Америки.

В перегонах беруть участь як професійні гонщики (заводські команди), так і аматори (інколи їх частка сягає 80 %).

Історія

КамАЗ 10-кратний переможець Дакару

Ідея проведення раллі «Париж — Дакар» належить французькому гонщику та шукачу пригод Т'єрі Сабіну (фр. Thierry Sabine). У 1977 році він заблукав у Лівійській пустелі під час ралі «Абіджан — Ніцца» і тільки чудом лишився живим, бо його вчасно знайшли туареги. Небезпечна пригода надихнула Т'єрі на організацію у 1978 першого ралі-марафону «Париж — Дакар». З того часу ралі відбувається щорічно в січні місяці. Т. Сабін, як засновник і фундатор ралі Дакар, мав виключне право на проведення цього ралі, це право перейшло до його батька Ж.Сабіна після трагічної загибелі Т'єрі у вертольотній катастрофі 14 січня 1986 року під час Дакару-1986.

У 2004 права на організацію ралі Дакар перейшли до фірми французького медіа-магната Філіпа Аморі (фр. Philippe Amaury) — «A.S.O.» («Amoury Sport Organisation»), яка донині є організатором цього престижного змагання не тільки між учасниками, а й з силами природи.

Традиційно старт ралі відбувався в Парижі, а фініш — у Дакарі. Але з 1995 року через спротив паризької міської влади старти ралі відбувалися також і в інших містах.

Учасники і порядок старту

Змагання проходять в трьох групах:

• Мотоцикли (включаючи й квадроцикли);
• Автомобілі (як на базі серійних позашляховиків чи пікапів, так і спеціально підготовані для перегонів у пустелі автомобілі без прототипів типу «багі»)
• Вантажівки.

Старт учасників відбувається в такому порядку: першими стартують мотоцикли, потім — автомобілі, а за ними вантажівки. В кожній групі порядок старту визначається місцем, яке здобув учасник на попередньому етапі. Першими стартують переможці з інтервалом у дві хвилини, починаючи з другої десятки інтервал зменшується до одної хвилини.

Навігація

З огляду на те, що автошлях в Африці зазвичай є поняттям умовним, кожен учасник забезпечується навігаційним пристроєм GPS, який допомагає йому визначати своє місцеположення. Напередодні кожного етапу учасники отримують легенду — орієнтовну схему руху з найважливішими орієнтирами і контрольними пунктами. Для ускладнення умов на деяких етапах організатори забороняють використання приладів супутникової навігації.

Траса

Мотоциклісти на трасі Дакару-2006

Траса на «Дакарах» прокладається шляхами (не завжди автомобільними) загального користування без спеціальних заходів щодо обмеження руху місцевого транспорту. Етапи відбуваються щоденно. Дистанція кожного етапа (дорожні секції плюс швидкісна ділянка) — 700–900 км. Маршрути етапів пролягають через піски, бархани, дюни, ерги, покриття шляхів найрізноманітніше: від піску, каміння, солончаків до порослого верблюжою колючкою твердого кам'янистого ґрунту. О цій порі року (січень) в пустелях нерідко зриваються піскові бурі або падає дощ, що додає труднощів учасникам.

Траса кожного етапа складається зі швидкісної ділянки, та одної або двох дорожніх секцій.

Дорожня секція — це відрізок траси від місця відпочинку до місця старту або від фінішу до місця відпочинку чи старту наступного етапа.

Швидкісна ділянка — відрізок траси, на якому власне й змагаються учасники. На кожній швидкісній ділянці є від одного до трьох контрольних пунктів — спеціальних місць на трасі, в яких учасник має обов'язково отримати відмітку суддів. Зазвичай деякі контрольні пункти суміщені з пунктами дозаправки. Крім того на деяких етапах встановлюються секретні контрольні пункти, про розташування яких учасники не мають інформації. Секретні контрольні пункти забезпечують контроль за дотриманням маршрута.

Маршрути «Дакару» по роках

1979—1980: Париж (Франція) — Дакар 1981—1988: Париж — Алжир — Дакар 1989: Париж — Туніс — Дакар 1990—1991: Париж — Тріполі (Лівія) — Дакар 1992: Париж — Кейптаун (ПАР) 1993: Париж — Дакар 1994: Париж — Дакар — Париж 1995—1996: Гранада (Іспанія) — Дакар 1997: Дакар — Агадес (Нігер) — Дакар 1998: Париж — Гранада — Дакар 1999: Гранада — Дакар

2000: Дакар — Каїр (Єгипет) 2001: Париж — Дакар 2002: Аррас (Франція) — Мадрид (Іспанія) — Дакар 2003: Марсель (Франція) — Шарм-ель-Шейх (Єгипет) 2004: Клермон-Ферран (Франція) — Дакар 2005: Барселона (Іспанія) — Дакар 2006—2007: Лісабон (Португалія) — Дакар 2008: Не відбувся 2009: Буенос-Айрес — Буенос-Айрес (Аргентина)

Українці на Дакарі

Найвищі досягнення українців в Дакарах випали на долю одесита Віктора Московських, який на автомобілі КамАЗ був четвертим у 1990 році і першим у 1996 (виступаючи вже за Татарстан (Росія) у складі команди «КамАЗ-Мастер»).

В тридцятому ювілейному ралі «Дакар-2008», що не відбувся, повинні були бути представлені українські учасники — команда Optima Leasing Ukraine у складі: пілот Вадим Нестерчук (Україна) та штурман Костянтин Мещеряков (Росія). Автомобіль «Mitsubishi» L200.

Крім того, планувалося, що в «Дакар-2008» візьме участь вітчизняний КрАЗ-5233ВЕ (команда Team KRAZ Ukraine) з екіпажем у складі: пілот — Сергій Малік (президент КМАМК, Київ), механік — Олександр Маслій, штурман — Сергій Суховський (редактор часопису «Автоцентр»). Це випробувальний старт — КрАЗ мав стартувати поза заліком (як автомобіль технічної підтримки).

Переможці Дакарів

Рік	Автомобілі		Мотоцикли		Вантажівки		Маршрут
	Пілот Штурман	Техніка	Пілот	Техніка	Пілот	Техніка
2011	Насер Аль Атіях Тімо Ґотшальк	Volkswagen Touareg	Марк Кома	KTM 450 Rallye	Володимир Чагін	КАМАЗ	Буенос-Айрес-Аріка-Буенос-Айрес
2010	Карлос Сайнс Лукас Круз	Volkswagen Touareg	Сірил Деспре	KTM 690 Rallye	Володимир Чагін	КАМАЗ	Буенос-Айрес-Антофаґаста-Буенос-Айрес
2009	Жінель Де Вільєрс Дірк фон Зітцевіц	Volkswagen Touareg	Марк Кома	KTM 690 Rallye	Фірдаус Кабіров	КАМАЗ	Буенос-Айрес-Вальпараїсо-Буенос-Айрес
2008	Не відбулося
2007	Стефан Петерансель Жан-Поль Котре	Mitsubishi Pajero	Сірил Деспре	KTM 690 Rallye	Ганс Стейсі	MAN	Лісабон-Дакар
2006	Люк Альфан Жіль Пікар	Mitsubishi Pajero	Марк Кома	KTM LC4 660R	Володимир Чагін	КамАЗ	Лісабон-Дакар
2005	Стефан Петерансель Жан-Поль Котре	Mitsubishi Pajero	Сірил Деспре	KTM LC4 660R	Фірдаус Кабіров	КамАЗ	Барселона-Дакар
2004	Стефан Петерансель Жан-Поль Котре	Mitsubishi Pajero	Хоан Нані Рома	KTM LC4 660R	Володимир Чагін	КамАЗ	Клермон-Ферран -Дакар
2003	Хіроші Масуока Андреас Шульц	Mitsubishi Pajero	Рішар Сайнкт	KTM LC4 660R	Володимир Чагін	КамАЗ	Марсель- Шарм-ель-Шейх
2002	Хіроші Масуока Паскаль Мемон	Mitsubishi Pajero	Фабріціо Меоні	KTM LC8 950R	Володимир Чагін	КамАЗ	Аррас-Мадрид -Дакар
2001	Юта Кляйншмідт Андреас Шульц	Mitsubishi Pajero	Фабріціо Меоні	KTM LC4 660R	Карел Лопрайс	Tatra	Париж-Дакар
2000	Жан-Луї Шлесер Анрі Мань	Schlesser-Renault Buggy	Рішар Сайнкт	BMW F650RR	Володимир Чагін	КамАЗ	Париж-Дакар -Каїр
1999	Жан-Луї Шлесер Філіп Моне	Schlesser-Renault Buggy	Рішар Сайнкт	BMW F650RR	Карел Лопрайс	Tatra	Гранада-Дакар
1998	Жан-П'єр Фонтене Жіль Пікар	Mitsubishi Pajero	Стефан Петерансель	Yamaha YZE850T	Карел Лопрайс	Tatra	Париж-Гранада -Дакар
1997	Кенджіро Шінозука Анрі Мань	Mitsubishi Pajero	Стефан Петерансель	Yamaha YZE850T	Петер Райф	Hino	Дакар-Агадес -Дакар
1996	П'єр Ляртіґ Мішель Перен	Citroën ZX	Еді Оріолі	Yamaha YZE850T	Віктор Московських	КамАЗ	Гранада-Дакар
1995	П'єр Ляртіґ Мішель Перен	Citroën ZX	Стефан Петерансель	Yamaha YZE850T	Карел Лопрайс	Tatra	Гранада-Дакар
1994	П'єр Ляртіґ Мішель Перен	Citroën ZX	Еді Оріолі	Cagiva Elefant 900	Карел Лопрайс	Tatra	Париж-Дакар -Париж
1993	Бруно Сабі Домінік Сер'є	Mitsubishi Pajero	Стефан Петерансель	Yamaha YZE850T	Франческо Перліні	Perlini	Париж-Дакар
1992	Юбер Оріоль Філіп Моне	Mitsubishi Pajero	Стефан Петерансель	Yamaha YZE850T	Франческо Перліні	Perlini	Париж-Сірте -Кейптаун
1991	Арі Ватанен Бруно Берґлунд	Citroën ZX	Стефан Петерансель	Yamaha YZE750T	Жак Юсса	Perlini	Париж-Тріполі -Дакар
1990	Арі Ватанен Бруно Берґлунд	Peugeot 405 T16	Еді Оріолі	Cagiva Elefant 900	Вілла	Perlini	Париж-Тріполі -Дакар
1989	Арі Ватанен Бруно Берґлунд	Peugeot 405 T16	Жіль Лале	Honda NXR800V	Не відбулось		Париж-Туніс -Дакар
1988	Юха Канкунен Юха Пііронен	Peugeot 205 T16 GR	Еді Оріолі	Honda NXR800V	Карел Лопрайс	Tatra	Париж-Алжир -Дакар
1987	Арі Ватанен Бернар Жіру	Peugeot 205 T16 GR	Сірил Нево	Honda NXR750V	Ян де Роой	DAF	Париж-Алжир -Дакар
1986	Рене Метж Домінік Лемуан	Porsche 959	Сірил Нево	Honda NXR750V	Джакомо Вісмара	Mercedes- Benz	Париж-Алжир -Дакар
1985	Патрік Заніролі Жан Да Сільва	Mitsubishi Pajero	Ґастон Райє	BMW GS980R	Карл-Фрідрих Капіто	Mercedes- Benz	Париж-Алжир -Дакар
1984	Рене Метж Домінік Лемуан	Porsche 911	Ґастон Райє	BMW GS980R	П'єр Лайє	Mercedes- Benz	Париж-Алжир -Дакар
1983	Жакі Ікс Клод Брассер	Mercedes 280 G	Юбер Оріоль	BMW GS980R	Жорж Ґруан	Mercedes- Benz	Париж-Алжир -Дакар
1982	Клод Маррьо Бернар Маррьо	Renault 20	Сірил Нево	Honda XR550	Жорж Ґруан	Mercedes- Benz	Париж-Алжир -Дакар
1981	Рене Метж Бернар Жіру	Range Rover	Юбер Оріоль	BMW GS800R	Адріан Вільєт	ALM/ACMAT	Париж-Дакар
1980	Фредді Коттулінскі Ґерд Льоффельманн	Volkswagen Iltis	Сірил Нево	Yamaha XT500	Атауат	Sonacome	Париж-Дакар
1979	Ален Женєст'є Жозеф Тербіо	Range Rover	Сірил Нево	Yamaha XT500	Не було заліку		Париж-Дакар

Посилання

• Історія «Дакару»
• Офіційний сайт проекту
• Фото українських команд
• Дакар 2010 (SIXT Ukraine та телеканал «Інтер»)
• Завершилося Ралі «Дакар-2011». Україна фінішувала в топ-20