Кадиров Рамзан Ахмадович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рамзан Кадиров

Рамза́н Ахма́дович Кади́ров (рос. Рамзан Ахмадович Кадыров; 5 жовтня 1976, с. Центорой, Чечено-Інгушська АРСР, СРСР) — президент Чечні2007), член бюро вищої ради партії «Єдина Росія». З лютого 2007 виконував обов'язки президента — після того, як колишній президент республіки Алу Алханов подав заяву про відставку за власним бажанням. Раніше Кадиров займав пост прем'єр-міністра уряду Чечні. Рамзан — молодший син Ахмата Кадирова, президента Чечні, загиблого в результаті теракту 9 травня 2004 року. Довгий час очолював службу безпеки чеченського президента, брав участь в операціях з ліквідації бойовиків. Нагороджений вищими нагородами Російської Федерації і Чеченської республіки: Золотою зіркою Героя Росії, орденом «Мужність» і медаллю імені Ахмада Кадирова. Є почесним громадянином Чечні і заслуженим працівником фізичної культури республіки. Майстер спорту з боксу.Також Кадиров поставляє своїх бойовиків на поміч сепаратистам на сході України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 5 жовтня 1976 в селі Центорой Чечено-Інгушської АРСР. Закінчив середню школу, в 17 років встав на бік національно-визвольного руху. У 1996 році став помічником і особистим охоронцем свого батька Ахмада Кадирова, який в ті роки був муфтієм Чечні і прихильником сепаратистів. Коли ж Кадиров-старший перейшов на сторону федеральної влади і був призначений головою тимчасової адміністрації Чечні, Рамзан Кадиров став начальником президентської служби безпеки.

Кадиров брав активну участь в спецопераціях по ліквідації бойовиків (у 2003 році був нагороджений орденом Мужності за операцію зі знищення загону Абу аль-Валіда, в 2004 році отримав зірку Героя Росії). Вів переговори з польовими командирами і бойовиками, пропонуючи їм перейти на сторону федеральної влади. Прихильники Кадирова стверджували, що завдяки його зусиллям до мирного життя повернулися близько 4 тисяч чоловік.

Кадиров-молодший пережив п'ять замахів. Їх організатори так і не були знайдені. Низка ЗМІ не виключали, що це могли бути і мирні жителі Чечні, оскільки Кадирова неодноразово звинувачували в причетності до викрадання людей. Незважаючи на всі ці звинувачення, в травні 2004, після загибелі Ахмада Кадирова, Рамзан Кадиров був призначений першим віце-прем'єром Чечні, що займається силовим блоком. Держрада і уряд Чечні навіть просили Володимира Путіна змінити конституцію республіки, що забороняє балотуватися в президенти особам молодше 30 років (Рамзану було 28), проте президент Росії міняти закон відмовився.

Сам Кадиров заявив, що балотуватися в президенти не має наміру. Проте ЗМІ стали називати його найімовірнішим претендентом на цей пост.

У листопаді 2005 Кадиров, виконуючи обов'язки прем'єра (Сергій Абрамов у той час знаходився в лікарні), фактично провів до парламенту Чечні потрібних йому людей. У грудні був вибраний керівником чеченського відділення «Єдиної Росії». Підтримкою ж уряду Кадиров заручився задовго до цього. 17 січня 2006 Кадиров став почесним членом Російської академії природних наук і отримав медаль «Захисник Чеченської Республіки».

У грудні 2005 Кадиров був вибраний головою чеченського відділення партії «Єдина Росія».

У березні 2006 Кадиров очолив чеченський уряд і пообіцяв добитися поліпшень в житті республіки за три місяці. У вересні того ж року він втрутився в ситуацію в Карелії, де в місті Кондопога відбулися кавказькі погроми. Кадиров звинуватив власті в бездіяльності і оголосив, що Чечня зуміє «знайти правові методи, здатні привести ситуацію в правове русло». В результаті націоналістичні виступи почалися і в Петрозаводську.

10 лютого 2007 голова уряду Чеченської республіки заявив, що «бандпідпілля в Чечні обезголовлено» і незаконні озброєні формування повністю ліквідовані. 15 лютого президент Володимир Путін підписав указ про призначення Кадирова тимчасово виконуючим обов'язки президента Чечні. Тим же указом Путін прийняв прохання про відставку колишнього президента республіки Алу Алханова, яке той, як повідомила прес-служба Кремля, подав за власним бажанням.

Голосування по кандидатурі президента ЧР в парламенті було призначене на початок березня 2007. За відомостями ЗМІ, претендувати на посаду голови республіки мали намір Кадиров і міністр соціального розвитку і праці Магомед Вахаєв (його кандидатуру висунув сам Кадиров). В той же час журналісти називали кандидатуру Вахаєва «технічною».

2 березня 2007 на позачерговому засіданні республіканського парламенту Кадиров був затверджений президентом Чечні. Його кандидатура була схвалена практично одноголосно: за Кадирова проголосували 56 з 58 депутатів обох палат парламенту — і два бюлетеня для голосування були визнані недійсними. Кандидатуру Кадирова на розгляд парламенту запропонував президент Росії. Про це Путін особисто повідомив Кадирову на зустрічі в Ново-Огарьово 1 березня 2007 року. 5 квітня 2007 року Кадиров вступив на посаду президента Чечні.

У жовтні 2007 Кадиров очолив регіональний список кандидатів партії «Єдина Росія» в Чеченській Республіці на виборах в Державну Думу РФ п'ятого скликання. Після перемоги партії він, як і очікувалося, відмовився від депутатського мандата.

У грудні 2007 Кадиров на з'їзді «Єдиної Росії» був обраний в бюро вищої ради партії, у зв'язку з чим покинув пост секретаря республіканської організації «єдиноросів».

24 вересня 2008 в Москві убитий Руслан Ямадаєв. ЗМІ повідомляли, що, згідно з однією з версій, злочин був пов'язаний з ворожими взаєминами між Кадировим і братами Ямадаєвимі. Прес-служба президента Чечні спростовувала ці чутки, а сам він висловив думку, що цей злочин став кровною помстою Ямадаєвим з боку тих, хто нібито постраждав від їхніх рук. З'являлася в ЗМІ інформація і про те, що брат убитого Сулім Ямадаєв звинуватив президента Чечні в причетності до злочину, проте сам Ямадаєв ці відомості спростовував.

Рамзан Кадиров одружений, у нього п'ятеро дітей: чотири дочки і син (названий Ахмадом на честь діда). На початку лютого 2007 Кадиров усиновив ще трьох хлопчиків з притулку — братів Даскаєвих, від яких відмовилися родичі, — і заявив, що має намір усиновити ще 10 або 15 дітей.

Цитати[ред.ред. код]

Рамзан Кадиров відомий своїми пропутінськими заявами:

« В борьбе против ваххабизма, экстремизма, я сказал даже не применять меры задержать его. Зачем рисковать? Если можно уничтожать их, они тоже уничтожают нас, как они хотят, как они могут. Поэтому войну только войной можно остановить.  »
« Когда меня убивают, когда моего отца убивают, моих тысячи друзей, товарищей убивали – об этом все молчат, об этом никто не говорит. Правозащитники: «А это нормально». Если одного шайтана забрали или задержали, его избили при задержании – сразу поднимают шум о демократии, свободе слова, пытки. Какие пытки? Если я потерял все и вижу своего кровника, я что целовать, ласкать его должен?  »
Інтерв'ю російській службі ВВС, http://www.youtube.com/watch?v=le5Eb0CMXgg&feature=fvsr
« Я никогда не был против Российской Федерации, я всегда был с народом. Вот тогда народ был против. Это заставили те политики: Ельцин, Березовский и тому подобное. Они хотели развалить, как и Советский Союз, Российскую Федерацию. У нас никогда не было идеи воевать против Российской Федерации. Нас заставили, ввели в тупик. Делали так, что бы чеченский народ стал против Российской Федерации.  »
« Путин – мой кумир. Мой кумир – Путин. Я его люблю. Я его уважаю. Я за него жизнь отдам. Я хочу, что бы он был пожизненным президентом Российской Федерации.  »
Інтерв'ю радіо «Свобода», http://www.youtube.com/watch?v=fJpjzHZgh7Y

В грудні 2009 року Кадиров відзначився різкою заявою, в якій закликав ліквідувати Грузію та Україну:

« Україна – це прихована хвороба Росії ... Грузія, Південна Осетія, Україна – все це буде тривати і тривати. Це якась таємна недуга Росії. Чому ми мусимо постійно страждати, якщо можемо ліквідувати це раз і назавжди? ... Ми велика держава, у нас все є – армія, техніка. Нам необхідно переходити у наступ.  »
Інтерв'ю західним ЗМІ, http://unian.net/ukr/news/news-353795.html

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю


Персоналії Росії Це незавершена стаття про особу Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.