Рамон Баранґе I
- Див. також: Барселонське графство, Арагонське королівство, Історія Каталонії.
Рамо́н Баранґе́ I Стари́й, граф Барсело́нський (латинізоване ім'я - Райму́нд Беренґа́рій І, кат. Ramon Berenguer I el Vell) — граф Барселони у 1035-1076 р.р. За правління Рамона Баранґе І було створено перший каталонський та перший повний європейський кодекс феодального права «Барселонські звичаї» (кат. Usatges de Barcelona, лат. Usatici Barchinonae).
Рамон Баранґе І народився у 1024 р., став графом Барселони після смерті свого батька Рамона Баранґе І Горбатого у 1035 р. Саме за Рамона Баранґе І домінуюче становище графства Барселони серед інших каталонських графств стала очевидним.
Рамон Баранґе І відзначився своєю боротьбою з маврами, розширив свої володіння на захід до м. Барбастро в сучасному Арагоні та обклав маврів податками, що призвело до першого економічного підйому в Каталонії.
Також за часи правління Рамона Баранґе І було організовано перші морські походи каталонців у Західному Середземномор'ї. Граф був також першим володарем Каталонії, який придбав землі на північ від Піренеїв (Каркассона та регіон Разес).
За часів Рамона Баранґе І вперше у Західній Європі, а саме в Каталонії, у 1027 році місцеві феодали були змушені обмежити свої міжусобні війни системою так званого «Миру Божого» (лат. Pax et Treuga Dei).
Граф є засновником Собору св. Аулалії (кат. Catedral de la Santa Creu i Santa Eulàlia), головного католицького собору Барселони, де його й було поховано разом зі своєю третьою дружиною Алмодіс.
-
Крипта, у якій поховано Рамона Баранґе І та його дружину Алмодіс
-
Фасад Собору Св. Аулалії, заснованого Рамоном Баранґе І Старим, графом Барселони
-
Іберійський півострів у 1030 р.
