Рамон Баранґе I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Барселонські звичаї», компіляція 1413 року
Див. також: Барселонське графство, Арагонське королівство, Історія Каталонії.

Рамо́н Баранґе́ I Стари́й, граф Барсело́нський (латинізоване ім'я - Райму́нд Беренґа́рій І, кат. Ramon Berenguer I el Vell) — граф Барселони у 1035-1076 роках. За правління Рамона Баранґе І було створено перший каталонський та перший повний європейський кодекс феодального права «Барселонські звичаї» (кат. Usatges de Barcelona, лат. Usatici Barchinonae).

Рамон Баранґе І народився 1024 року, став графом Барселони після смерті свого батька Рамона Баранґе І Горбатого у 1035. Саме за Рамона Баранґе І домінування графства Барселони серед інших каталонських графств стала очевидним.

Рамон Баранґе І відзначився своєю боротьбою з маврами, розширив свої володіння на захід до м. Барбастро в сучасному Арагоні та обклав маврів податками, що призвело до першого економічного підйому в Каталонії.

Також за часи правління Рамона Баранґе І було організовано перші морські походи каталонців у Західному Середземномор'ї. Граф був першим володарем Каталонії, який придбав землі на північ від Піренеїв (Каркассона та регіон Разес).

За часів Рамона Баранґе І вперше у Західній Європі, а саме в Каталонії, у 1027 році місцеві феодали були змушені обмежити свої міжусобні війни системою так званого «Миру Божого» (лат. Pax et Treuga Dei).

Граф є засновником Собору св. Аулалії (кат. Catedral de la Santa Creu i Santa Eulàlia), головного католицького собору Барселони, де його й було поховано разом з третьою дружиною Алмодіс.