Рангоут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рангоут (від нід. rondhout, букв. - кругле дерево) — загальна назва надпалубних дерев'яних і металевих частин суднового устаткування для підйому і розтягування вітрил, що забезпечує їх постановку і утримання в штатному (робочому) положенні. З давніх часів, коли рангоут виготовляли винятково з дерева, всі його частини називають рангоутними деревами, попри те, що в даний час для спорудження рангоуту використовують багато матеріалів не-рослинного походження.

До рангоуту відносяться:

  • Щогли - вертикально стоячі рангоутні дерева, які є основою для кріплення реї і такелажу.
  • Стеньги - вертикально стоячі рангоутні дерева, які є продовженням щогл.
  • У місцях з'єднання щогли і стеньги встановлюються марси та салінги.
  • Реї - рангоутні дерева, які служать для несення прямих вітрил, які кріпляться до реям своєю верхній шкаториною.
  • Рю (латинські реї) - служать для несення латинського вітрила.
  • Гафель - як і інші частини рангоуту служать для несення косих вітрил, особливість гафеля - можливість вільно переміщатися від траверзу одного борта до траверзу протилежного.
  • Гіки - рангоутні дерева, які служать для розтягування нижньої шкаторини косих вітрил, можуть бути глухо закріплені або бути рухливими.
  • Бушприт - похила щогла, що встановлюється на носі судна, служить для підйому і кріплення клівера, а також розносу стоячого такелажу, продовженням бушприта може бути утлегар і бом-утлегар.

Джерела[ред.ред. код]