Расова теорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Расова теорія, расологія (або «науковий расизм») — терміни, що використовуються на позначення впливу расових ознак людей (ентнічних груп або цілих народів) на їхню історію, культуру та загальний рівень розвитку; терміни, використовувані критиками для опису використання псевдонаукових методів і гіпотез для санкціонування віри в расизм, расову неповноцінність або расову перевагу.[1]. В основу расової теорії покладені природні знання про відмінність людських рас, що накопичились за весь час існування людства. Нерідко, термін «расова теорія» виступає синонімом до слова расизм, що стало наслідком діяльності Націонал-соціалістів в Європі у першій XX століття

Витоки наукового расизму[ред.ред. код]

Не зважаючи на те, що расову теорію вперше було сформована не більше як півтора сторіччя тому, людство ґрунтовно усвідомило поділ на раси значно раніше, але довго не могли пояснити причини цих відмінностей. Наприклад, у міфах древніх греків виникнення людей з чорною шкірою пояснювалося необережністю сина бога Геліоса Фаєтона, що на сонячній колісниці так наблизився до Землі, що обпік білих людей, що стояли на ній. Грецькі філософи в поясненнях причин виникнення рас велике значення додавали клімату. Величезне значення у формуванні сучасної расової теорії мала епоха колоніалізму, коли європейці тісно зіштовхнулися з чорношкірими народами Африки та індіанськими племенами Американського континенту. Тоді європейські колонізатори усвідомили, що ці народи перебувають на дещо нижчому щаблі розвитку, ніж вони самі. Однією з причин, якими білі колонізатори пояснювали свою зверхність над темношкірими племенами, була їхня расова неповноцінність.

Антропологія і расова теорія[ред.ред. код]

Антропологічно расова теорія має певне підґрунтя, але далі зовнішніх відмінностей воно не заходить. Як відомо, сьогодні на Землі існує три основні раси — Європероїдна, Негроїдна та Монголоїдна. Такий расовий поділ вперше було запропоновано французьким медиком та мандрівником Франсуа Берньє в 1684 році.

Жінки-представники трьох основних рас
Lucy Merriam.jpg IMG yapchensing.JPG Ati woman.jpg
Європеоїдна
Монголоїдна
Негроїдна

Інші відмінності між сучасними расами, окрім зовнішніх ознак сучасна офіційна антропологія не виявила.

Історія расової теорії[ред.ред. код]

Вагомий внесок у становлення сучасної теорії був зроблений вченими-антропологами наприкінці XIX — на початку XX століття. Саме на цей період припадає життя та діяльність видатних діячів цієї галузі, серед яких Жозеф Гобіно, Х'юстон Чемберлен, Ріхард Вагнер та відомий німецький філософ Фрідріх Ніцше.

Але найвагоміший вклад у розвиток європейської расової теорії зробив німецький антрополог Ганс Гюнтер. За теорією Гюнтера кожна раса має певні здібності до розумової та фізичної праці, або навпаки — задатки до лінощів та неуцтва. Основними критеріями, за якими цей вчений визначав приналежність певної людини до якого-небудь расового типу були пропорції черепа, колір волосся та очей та пігментація шкіри. Також важливими критеріями у теорії Гюнтера є зріст та пропорційність анатомічної будови тіла. За такими критеріями вчений класифікував основні типи європеоїдної раси:

Найбільше значення серед усіх європейців Ганс Гюнтер надавав Нордичній расі, оскільки вважав нордитів найдосконалішим расовим типом людини, хоча іншим расовим типам європейців також надавалося велике значення.

Повним же протиставленням Європеоїдам Гюнтер вважав Семітів, яких було визнано «нижчою расою».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ostensibly scientific": cf. Adam Kuper, Jessica Kuper (eds.), The social science encyclopedia (1996), «Racism», p. 716: «This [sc. scientific] racism entailed the use of 'scientific techniques', to sanction the belief in European and American racial superiority»; Routledge Encyclopedia of Philosophy: Questions to sociobiology (1998), «Race, theories of», p. 18: «Its exponents [sc. of scientific racism] tended to equate race with species and claimed that it constituted a scientific explanation of human history»; Terry Jay Ellingson, The myth of the noble savage (2001), 147ff. «In scientific racism, the racism was never very scientific; nor, it could at least be argued, was whatever met the qualifications of actual science ever very racist» (p. 151); Paul A. Erickson, Liam D. Murphy, A History of Anthropological Theory (2008), p. 152: «Scientific racism: Improper or incorrect science that actively or passively supports racism».

Посилання[ред.ред. код]