Растреллі Вартоломей
| Франческо Бартоломео Растреллі | |
| Франческо Бартоломео Растреллі | |
Худ.Пфанцельт, портрет архітектора Растреллі. |
|
| Громадянство | Російська імперія |
|---|---|
| Дата народження | 1700 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 1771 |
| Місце смерті | Петербург |
| Працював у містах | Петербург, Москва,Рундалє |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | Строгановський палац, Воронцовський палац (Санкт-Петербург), Зимовий палац (Санкт-Петербург),Смольний собор, Андріївська церква, Маріїнський палац, Київ, Катерининський палац, Царське Село, Смольний монастир, Петербург,Рундальський палац , замок , Єлгава (Мітавський палац), Анненгоф, Москва(знищено) |
| Нагороди |
орден Св. Анни Російської імперії |
| Франческо Бартоломео Растреллі у ВікіСховищі | |
Растреллі (Rastrelli Bartolomeo) Бартоломео (1700—1771), архітектор італ. походження, народився у Парижі, з 1716 в Росії, з 1730 придворний архітектор, найвизначніший представник пізнього бароко в Російській Імперії. Важливіші будови: палаци у Петербурзі (Зимовий, Воронцових, Строґанових), у Петергофі і в Царському Селі, Смольний монастир. В Україні за проектом Растреллі збудовано в Києві Андріївську церкву (1747—1753) з ознаками стилю рококо та царський палац (1752—1755).Єдиний серед архітекторів Російської імерії, що дав типові і повноцінні зразки бароко водночас в палацах, церквах, соборах, монастирях.
[ред.] Народження і походження
Батько, Карло Растреллі, походить з Флоренції. Відомий скульптор доби бароко, окрім скульптури займався архітектурою, дизайном інтер'єрів, плануванням садів регулярного стилю. Точної дати народження сина не зберіглося. Ім'я Франчєско Бартоломео отримав на честь діда. Перші 16 років життя Франческо провів в Парижі, добре знав французьку. Своє ім'я майже все життя писав як Франсуа. А в кресленнях використовував французький вимір довжини. Він - типовий представник космополітизму 18 століття (за походженням італієць, вихований у Франції, все життя прожив в Російській імперії, де і похований).
Родина Растреллі отримала домівку на 1-й Береговій вулиці в Петербурзі(тепер Шпалєрна).
[ред.] Перші твори
Продовжувати справу батька не захотів і скульптором не став. Відчувши поклик до архітектури, опановував будівництво. Відомості про першу будівельну роботу маємо з так званої «Реляції» ( переліку робіт архітектора) , яку той зробив наприкінці життя, залишившись без замовлень перед від'їздом в Німеччину.
Навчався у батька разом з виконанням різних робіт (оздоби першого Зимового палацу царя Петра І, в подальшому лейб-кампанського дому та ін.) Довго і плідно займався проектами регулярних парків, павільйонів та невеликих споруд для різних замовників. Серед перших великих замовлень був палац для « господаря Молдови » Кантеміра в Петербурзі з 1721 р.( палац значно перебудували в 19 ст.)
Разом з батьком робив модель мавзолея для померлого Петра І в 1725 р.(не здійснено, архітектурна модель втрачена).
З 1730 р. працював на замовлення нової імператриці Анни Іванівни (1730—1740) — дерев'яний палац Анненгоф в Лефортові(Москва)-згорів і більше не відновлювали.
Збудував два величних кам'яних палаци-замки в Курляндії (Рундальський палац ,сучасна Латвія, реставрований палац і парк)і в Мітаві,( Мітавський палац, зруйнований в 2-гу світову війну, відновлений без реставрації інтер'єрів, Сільськогосподарська академія Латвії). Замовником палаців був фаворит імператриці Е. І. Бірон.
[ред.] Родина Растреллі
Мешкав разом з батьком і матір'ю, мав дружину Марію і трьох дітей, одного сина і двох дочок за переписом 1737 року.
[ред.] Замовник - імператриця Єлизавета Петрівна (1741—1761)
Дочка Петра І з підозрою відносилася до всіх, хто обслуговував двір її попередниць. Тому на службу до імператриці Франческо потрапив тільки у 1744 р. Перебравши всіх архітекторів у Петербурзі, імператриця пересвідчилися, що найкращий — саме Франческо Растреллі. Для архітектора настав зірковий час.
У період 1744—1760 рр. Растреллі збудує всі свої славнозвісні будови:
- Літній палац ( зруйновано, забудовано Інженерним замком )
- дерев'яний Зимовий палац на Невському ( зруйнований, міська багатоповерхова забудова )
- кам'яний Зимовий палац (існує, головне приміщення музею Ермітаж)
- Смольний собор і монастир з чотирма церквами і келіями
- палац для канцлера Воронцова М. І.(Воронцовський палац (Санкт-Петербург) ,збережено, але перебудовано під військове училище)
- Строгановський палац, (існує, філія Державного Російського музею )
- палац в Царському Селі(реставровано, Царське Село (музей-заповідник) )
- розширення і перебудова палацу в Петергофі(рествавровано після руйнації в 2-гу світову війну)
- добудова і оздоби інтер'єрів Анічкова палацу в Петербурзі.
В провінції Україна тодішньої Російської імперії в місті Києві за проектами Ф. Б. Растреллі збудовано:
- палац для імператриці Єлизавети(згорів, відновлено в формах необароко в 19 столітті, резиденція Президента незалежної України)
- Андріївська церква ( церква Апостола Андрія Першозванного ( збережено, м. Київ ).
Також в Охтирці Покровський собор (1753—1768)- характерне українське бароко (поєднання блакитного, білого та золотого)
Сам архітектор в Києві не був, будували інші за його кресленнями (Мічурін та ін.)
[ред.] Коротке царювання Петра ІІІ, 1762 рік.
Царювання його було надто коротким. За місяці роботи архітектор встиг тільки доопрацювати деякі свої твори. Тим не менше його знали за попередніми творами і вперше нагородили. Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі у 1761 році отримав орден Святої Анни та звання генерал-майора. Це були перші нагороди архітектора, якому було вже за 60…
[ред.] Відставка, майже опала.
Нова імператриця Катерина ІІ добре знала архітектора, що вельми плідно прислужив Елизаветі, яку вона ненавиділа. Місця для майстра Растреллі при її дворі не знайшлося і він отримав відставку. Тоді і з'явився сумний документ-перелік творів Растреллі за роки життя. Можливо, це чорнетка для прохання або лист до нового господаря:
«№ 1. Після приїзду (в Петербург) я накреслив ген. план місцезнаходження мизи Стрельна, а також почав творити модель регулярного парку-саду з перспективою на море…»
"№ 12. Я побудував на великій ринковій площі, поблизу головних воріт Кремля, дерев'яний театр на кам'яних підмурках із чотирма ярусами лож…
"№ 21. Повернувшись з Москви я почав будувати споруду Монастиря для шляхетних дівиць, який мав 120 келій, приміщення для пані настоятельниці з великою трапезною…(мова про Смольний монастир) "
«№ 35. В Царському Селі, улюбленій резиденції імператриці Елизавети, що за 36 вьорст від Петербурга, я збудував великий кам'яний палац на три поверхи, фасад якого має 130 туаз, тобто сім англійських футів в одному туазі(це 300 сучасних метрів…)»
[ред.] Останні роки і смерть
Він встиг ще трохи попрацювати у Бірона в Курляндії, але там не було ні спокою, ні твердого заробітку. Ненадовго він повернувся у Петербург, де таки отримав честь стати вільним членом Академії мистецтв. Растреллі віддав державі 48 років життя і його клопотання про надання йому пенсії задовольнили, але архітектор помер. Похований в Петербурзі, могила не збережена.
[ред.] Креслення архітектора Растреллі
Велику естетичну і мистецьку вартість мали креслення архітектора: їх збирали, купували і копіювали роками ще за життя митця. Дослідникам відомо, що декілька креслень Растреллі придбав граф Петро Шеремєтєв і розмістив в особливій залі садиби Кусково - у павільйоні Італійський будиночок. Вони стосувались будівель Царського Села, їх показували гостям як родзинки збірки.
Креслення архітектора розійшлися світом і їх зберігають у музеях Польщі, Австрії, Росії та інших провідних музеях Європи. Саме з Австрії реставратори Києва отримали копії креслень Растреллі для проведення ремонтно-відновлювальних робіт в церкві Андрія Першозванного.
[ред.] Посмертна слава
Вона гучна і постійна. Він давно культова фігура російського бароко. Гравюри з краєвидами Царського Села розійшлися ще при житті Растреллі Європою. Декотрі з них в збірках України і Німеччини.
- В Царському Селі встановили погруддя Растреллі.
- На Манежній площі Петербурга встанвили друге погруддя уславленого архітектора.
- У 1972 р. знято документальну кінострічку «Архітектор Растреллі» (режисер Марія Клігман, Леннаучфільм, Росія).
- Одна з площ Петербурга отримала назву площа Растреллі.
- Назву «Растеллі» ( Rastrelli ) носить квартет російських віолончелістів, серед яких Кирило Кравцов, Михайло Дєгтярьов, Кирило Тимофєєв, Сергій Драбкін. Квартет працює у Німеччині і грає музику від доби бароко до сучасної.
[ред.] Ресурси інтернету
- http://www.history.ru/content/view/1150/87/ ( Общее описание всех зданий, дворцов и садов [построенных Растрелли], російською .)
[ред.] Джерела
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Овсянников Ю. М. «Растрелли», Л, «Искусство», 1982 (рос)
- Аркин Д. «Растрелли», М, 1954 (рос)
- Денисов Ю. Петров А."Зодчий Растрелли", материалы к изучению творчества, Л, 1963,"рос"
- Панорама искусств, М, «Сов.художник», 1979 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
- Російське бароко
- Бланк Карл Іванович
- Архітектурна модель
- Креслення архітектора
- Космополітизм
- Петергоф (палацово-парковий ансамбль)