Растреллі Вартоломей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Бартоломео Растреллі
Франческо Бартоломео Растреллі
Rastrelli.jpg
Дата народження 1700
Місце народження Париж
Дата смерті 1771
Місце смерті Петербург
Працював у містах Петербург, Москва,Рундалє
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Строгановський палац, Воронцовський палац (Санкт-Петербург), Зимовий палац(Санкт-Петербург),Смольний собор, Андріївська церква, Маріїнський палац, Київ, Катерининський палац, Царське Село, Смольний монастир, Петербург,Рундальський палац , замок , Єлгава (Мітавський палац), Анненгоф, Москва(знищено)
Нагороди

орден Св. Анни Російської імперії

Франческо Бартоломео Растреллі у ВікіСховищі

Растреллі (Rastrelli Bartolomeo) Бартоломео (17001771), архітектор італ. походження, народився у Парижі, з 1716 в Росії, з 1730 придворний архітектор, найвизначніший представник пізнього бароко в Російській Імперії. Важливіші будови: палаци у Петербурзі (Зимовий, Воронцових, Строґанових), у Петергофі і в Царському Селі, Смольний монастир. В Україні за проектом Растреллі збудовано в Києві Андріївську церкву (17471753) з ознаками стилю рококо та царський палац (17521755). Єдиний серед архітекторів Російської імперії, що дав типові і повноцінні зразки бароко водночас в палацах, церквах, соборах, монастирях.

Народження і походження[ред.ред. код]

Батько, Карло Растреллі, походить з Флоренції[1]. Відомий скульптор доби бароко, окрім скульптури займався архітектурою, дизайном інтер'єрів, плануванням садів регулярного стилю. Точної дати народження сина не зберіглося. Ім'я Франчєско Бартоломео отримав на честь діда. Перші 16 років життя Франческо провів в Парижі, добре знав французьку. Своє ім'я майже все життя писав як Франсуа. А в кресленнях використовував французький вимір довжини. Він — типовий представник космополітизму 18 століття (за походженням італієць, вихований у Франції, все життя прожив в Російській імперії, де і похований).

Родина Растреллі отримала домівку на 1-й Береговій вулиці в Петербурзі(тепер Шпалєрна)[2]. .

Перші твори[ред.ред. код]

Парадна брама палацу в Рундалє, Латвія.

Продовжувати справу батька — син не захотів і скульптором не став. Відчувши поклик до архітектури, опановував будівництво. Відомості про першу будівельну роботу маємо з так званої «Реляції» (переліку робіт архітектора), яку той зробив наприкінці життя, залишившись без замовлень перед від'їздом в Німеччину[3]..

Навчався у батька разом з виконанням різних робіт (оздоби першого Зимового палацу царя Петра І, в подальшому лейб-кампанського дому та ін.) Довго і плідно займався проектами регулярних парків, павільйонів та невеликих споруд для різних замовників. Серед перших великих замовлень був палац для " господаря Молдови " Кантеміра в Петербурзі з 1721 р.(палац значно перебудували в 19 ст.) Господар Молдови увійшов під руку російського царя, оселився в Петербурзі разом з родиною та прибічниками і потребував споруди, відповдної власного сану.

Разом з батьком робив модель мавзолея для померлого Петра І в 1725 р.(не здійснено, архітектурна модель втрачена)[4]..

Анненгоф в Москві[ред.ред. код]

Анненгоф, генеральний план на 1748 рік.

З 1730 р. працював по замовам нової імператриці Анни Іванівни (1730–1740) — палац в Петербурзі, дерев'яний палац Анненгоф в Лефортові(Москва). Молодий архітектор створив справжню резиденію з пишним палацом і велетенським регулярним парком навпроти Лефортовського палацу. Ще 1735 року Растреллі створив архітектурну модель Аненгофа з палацом і садом разом із проектними кресленнями [5]Виріс ансамбль із парадних та господарських споруд, витриманий в стилі бароко і вигіно відрізнявшийся від хаотичного розпланування невеликих регулярних ділянок навкого Головінського палацу, що колись перейшов до Петра І. Ансамбль в Анненгофі постійно перебудовували під нові потреби. 1736 року із кремля сюди перевезли розкатаний на колоди дерев'яний палац. 1751-1752 рр. тут прибудували покої для Великих князів Петра та Катерини Олексіївни ( майбутньої імператриці Катерини ІІ). В 1753 році палац постраждав від пожежі і його швидко відновили, але знов в дереві( працювали одразу 800 теслярів). Але нова пожежа 1771 року знищила всі дерев'яні палаци ( з того року більше не відновлювали). Велетенський регулярний сад за палацами в Анненгофі з часом втратив розпланування без догляду. Наприкінці 18 ст. був перетрорений на парк пейзажного типу. 1904 року бур сильно пошкоджений під час урагану в Москві. За часів СРСР більша частина колишньої паркової теріторії була забудована.

Резиденції в Рундале та Мітаві для Бірона[ред.ред. код]

Збудував два величних кам'яних палаци-замки в Курляндії (Рундальський палац, сучасна Латвія, реставрований палац і парк)і в Мітаві, (Мітавський палац, зруйнований в 2-гу світову війну, відновлений без реставрації інтер'єрів, Сільськогосподарська академія Латвії). Замовником палаців був фаворит імператриці Е. І. Бірон. Рундальський палац і циркумференції — належить до перших споруд архітектора, що реставровані і дійшли майже незмінними до 21 століття[6].


Rundale.jpg
Latvia Rundāle palace 4.jpg Rundale park.jpg
Biron Rezidenz.jpg
«Рундале, в'їздна брама»
В. Растреллі
«Палац в Рундале, садовий фасад.»
В. Растреллі
«Сад Рундальського палацу навесні»
В. Растреллі
«Палац в Мітаві ( нині Єлгава )»
В. Растреллі

Родина Растреллі[ред.ред. код]

Мешкав разом з батьком і матір'ю, мав дружину Марію і трьох дітей, одного сина і двох дочок за переписом 1737 року.[7].

Син Растреллі (Йосип Яків) помер в грудні 1737 року від холери. а в січні 1738 померла донька Елеонора[8]

Замовник — імператриця Єлизавета Петрівна (1741–1761)[ред.ред. код]

Дочка Петра І з підозрою відносилася до всіх, хто обслуговував двір її попередниць. Тому на службу до імператриці Франческо потрапив тільки у 1744 р. Перебравши всіх архітекторів у Петербурзі, імператриця пересвідчилися, що найкращий — саме Франческо Растреллі. Для архітектора настав зірковий час.

У період 1744–1760 рр. Растреллі збудує всі свої славнозвісні будови:

Ukhtomskychurch.jpg
NeptunFountain Peterhof.jpg Grand Cascade of Peterhof 01.jpg
St. Andriy's Church in Kyiv.jpg
«Палацова церква в Царському Селі, вівтар.»
В. Растреллі
«Петергоф, Верхній сад.»
В. Растреллі
«Петергоф, палац і Великий каскад.»
В. Растреллі
«Церква Св. Андрія. Київ »
В. Растреллі


В провінції Україна тодішньої Російської імперії в місті Києві за проектами Ф. Б. Растреллі збудовано:

  • палац для імператриці Єлизавети(згорів, відновлено в формах необароко в 19 столітті, резиденція Президента незалежної України)
  • Андріївська церква (церква Апостола Андрія Першозванного (збережено, м. Київ).

Також в Охтирці Покровський собор (1753–1768)- характерне українське бароко (поєднання блакитного, білого та золотого)

Сам архітектор в Києві не був, будували інші за його кресленнями (Мічурін та ін.)

Коротке царювання Петра ІІІ, 1762 рік[ред.ред. код]

HermitageAcrossNeva.jpg

Царювання його було надто коротким. За місяці роботи архітектор встиг тільки доопрацювати деякі свої твори. Тим не менше його знали за попередніми творами і вперше нагородили. Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі у 1761 році отримав орден Святої Анни та звання генерал-майора. Це були перші нагороди архітектора, якому було вже за 60…

Відставка, майже опала[ред.ред. код]

Нова імператриця Катерина ІІ добре знала архітектора, що вельми плідно прислужив Елизаветі, яку вона ненавиділа. Місця для майстра Растреллі при її дворі не знайшлося і він отримав відставку. Тоді і з'явився сумний документ-перелік творів Растреллі за роки життя. Можливо, це чорнетка для прохання або лист до нового господаря:

«№ 1. Після приїзду (в Петербург) я накреслив ген. план місцезнаходження мизи Стрельна, а також почав творити модель регулярного парку-саду з перспективою на море…»

"№ 12. Я побудував на великій ринковій площі, поблизу головних воріт Кремля, дерев'яний театр на кам'яних підмурках із чотирма ярусами лож…

"№ 21. Повернувшись з Москви я почав будувати споруду Монастиря для шляхетних дівиць, який мав 120 келій, приміщення для пані настоятельниці з великою трапезною…(мова про Смольний монастир) "

«№ 35. В Царському Селі, улюбленій резиденції імператриці Елизавети, що за 36 верст від Петербурга, я збудував великий кам'яний палац на три поверхи, фасад якого має 130 туаз, тобто сім англійських футів в одному туазі(це 300 сучасних метрів…)»

Catherine Palace in Tsarskoe Selo 01.jpg
Grot pavilion in Tsarskoe Selo.jpg Spb 06-2012 Vorontsov Palace.jpg
Большой зал (1).jpg
«Катерининський палац, Царське Село»
В. Растреллі
«Царське Село, павільон Грот, садовий фасад.»
В. Растреллі
«Воронцовський палац (Петербург)»
В. Растреллі
«Строгановський палац, велика зала.»
В. Растреллі

Останні роки і смерть[ред.ред. код]

Він встиг ще трохи попрацювати у Бірона в Курляндії, але там не було ні спокою, ні твердого заробітку. Ненадовго він повернувся у Петербург, де таки отримав честь стати вільним членом Академії мистецтв. Растреллі віддав державі 48 років життя і його клопотання про надання йому пенсії задовольнили, але архітектор помер. Похований в Петербурзі, могила не збережена[9].

Креслення архітектора Растреллі[ред.ред. код]

Проект палаца (не здійснено), до 1749 року.

Велику естетичну і мистецьку вартість мали креслення архітектора: їх збирали, купували і копіювали роками ще за життя митця. Дослідникам відомо, що декілька креслень Растреллі придбав граф Петро Шеремєтєв і розмістив в особливій залі садиби Кусково — у павільйоні Італійський будиночок. Вони стосувались будівель Царського Села, їх показували гостям як родзинки збірки.

Креслення архітектора розійшлися світом і їх зберігають у музеях Польщі, Австрії, Росії та інших провідних музеях Європи. Саме з Австрії реставратори Києва отримали копії креслень Растреллі для проведення ремонтно-відновлювальних робіт в церкві Андрія Першозванного.

Посмертна слава[ред.ред. код]

Вона гучна і постійна. Він давно культова фігура російського бароко. Гравюри з краєвидами Царського Села розійшлися ще при житті Растреллі Європою. Декотрі з них в збірках України і Німеччини.

  • В Царському Селі встановили погруддя Растреллі.
  • На Манежній площі Петербурга встанвили друге погруддя уславленого архітектора.
  • У 1972 р. знято документальну кінострічку «Архітектор Растреллі» (режисер Марія Клігман, Леннаучфільм, Росія).
  • Одна з площ Петербурга отримала назву площа Растреллі.
  • Назву «Растеллі» (Rastrelli) носить квартет російських віолончелістів, серед яких Кирило Кравцов, Михайло Дєгтярьов, Кирило Тимофєєв, Сергій Драбкін. Квартет працює у Німеччині і грає музику від доби бароко до сучасної.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ю. Денисов, А.Петров, «Зодчий Растрелли. Материалы к изучению творчества», Л. 1963, с. 6
  2. Ю. М. Овсянников, Л, «Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с. 16
  3. Ю. М. Овсянников, Л,«Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с. 20
  4. Ю. М. Овсянников, Л, «Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с. 21
  5. Ю. Денисов, А.Петров, «Зодчий Растрелли. Материалы к изучению творчества», Л. 1963, с. 7
  6. Ю. М. Овсянников, Л, «Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с. 45
  7. Ю. Денисов, А.Петров, «Зодчий Растрелли. Материалы к изучению творчества», Л. 1963, с. 192
  8. Ю. М. Овсянников, Л, «Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с.
  9. Ю. М. Овсянников, Л, «Франческо Бартоломео Растрелли», 1982, с. 185

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Овсянников Ю. М. «Растрелли», Л, «Искусство», 1982 (рос)
  • Аркин Д. «Растрелли», М, 1954 (рос)
  • Денисов Ю. Петров А."Зодчий Растрелли", материалы к изучению творчества, Л, 1963,"рос"
  • Панорама искусств, М, «Сов.художник», 1979 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)