Рахлін Натан Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Натан Григорович Рахлін
фотографія
Основна інформація
Дата народження 28 грудня 1905 (10 січня 1906)(1906-01-10)
Місце народження місто Сновськ, Городнянський повіт Чернігівська губернія
Російська імперія
Дата смерті 28 червня 1979(1979-06-28) (73 роки)
Місце смерті Казань
Країна СРСР СРСР
Професія диригент, педагог
Нагороди {| style="background: transparent"

| Сталінська премія |}

Орден Леніна

Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906)(19060110), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український радянський диригент.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Щорс Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923–1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.

Був диригентом симфонічних оркестр у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932–1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1937–1941 і 1945–1962 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941–1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).

1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.

У 1938–1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967–1979 роках — професор Казанської консерваторії.

Був членом КПРС (від 1947).

Могила Натана Рахліна

Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість[ред.ред. код]

Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.

Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.

Звання, премії, нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С.278