Рахіль (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рахіль
Buonarotti-Raquel.jpg
Рахіль
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1542
Розміри: 2,09 м
Матеріал: Мармур
Зберігається: Рим, Італія
Музей: базиліка Сан П'єтро ін Вінколі

«Коли питаєшся, хто я така
Й чого квітки збираю, знай, — я Лія,
І гарні руки ці плетуть вінка,
Бо дзеркало оздобить — в мене мрія.

Не чинить так сестра моя Рахіль:
Вдивлятись в нього — це для неї дія.
Для неї зір — мета дбання й зусиль,
А я цікавлюсь рук своїх діянням,
їй споглядать, для мене ж діять — ціль»

Данте Аліґ'єрі, «Божественна Комедія», Чистилище, пісня XXVII:100-108
(уривок; переклад Є. Дроб'язко[1])

Рахіль (італ. Rachele) — мармурова скульптура Рахілі, другої дружини Якова, молодшої сестри Лії, створена Мікеланджело для гробниці папи Юлія ІІ близько 1542 р. Рахіль розміщена у ніші справа від Мойсея.

Опис[ред.ред. код]

За Вільямом Воллесом, Рахіль «прагне до неба»[2]. Обличчя її звернено догори, а руки молитовно складені. Ліве коліно спирається на сходинку. Тіло Рахілі теж вигнуте S-подібно, як у Вмираючого раба, який первинно призначався для гробниці. Ерік Шильяно зазначає, що Рахіль «…настільки ж забулася у своєму екстазі, як Вмираючий раб, якого вона замінила, у своєму»[3].

У Біблії сестри протиставляються одна одній, що дає можливість розцінювати їх як алегоричні фігури:

Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду (1 М. 29:17)

Рахіль символізує собою «життя споглядальне» (лат. Vita contemplativa)[4][5], адже саме так її зобразив Данте. Рахіль (як і її старша сестра Лія) є очевидною паралеллю із «активним» Джуліано та «споглядальним» Лоренцо[3].

Авторство[ред.ред. код]

За Вазарі — статую зробив сам Мікеланджело, менше ніж за рік[6]. Фриц Ерпель[5] та Вільям Воллес[2] теж не сумнівались у авторстві Мікеланджело, однак, нетиповість скульптури — повністю одягнена жіноча фігура, витончена, спокійна, піднесена — залишають місце для сумнівів про безперечне авторство скульптора. На думку Віктора Лазарєва більшість фігур гробниці папи Юлія ІІ (серед них — і Рахіль) повністю виконані або завершені не самим Мікеланджело, а його учнями[а][7].

Примітки[ред.ред. код]

а. ^ Рафаелло да Монтелупо, Томаззо ді П'єтро Босколлі та іншими

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Данте Аліг'єрі. Божественна комедія (Переклад Євгена Дроб'язка)». Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2012-04-01. 
  2. а б William E. Wallace. The Treasures of Michelangelo, p. 46
  3. а б Eric Scigliano, Michelangelo's Mountain, p. 294
  4. «Рахиль - «Жизнь Созерцательная» (1545)». Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-03-05. 
  5. а б Эрпель Фриц, Микельанджело, с. 15
  6. Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников, 1983, c. 146
  7. Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников, 1983, c. 24

Джерела[ред.ред. код]

  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М.: Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин: Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)