Рашків (Молдова)
| Рашків молд. Raşcov, рос. Рашково |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Молдова (Придністров'я) |
|||
| Регіон | Кам'янський район | |||
| Засноване | 1402 рік | |||
| Населення | 2003 (2004 р) | |||
| Географічні координати | 47°56′34″ пн. ш. 28°50′29″ сх. д. / 47.94278° пн. ш. 28.84139° сх. д.Координати: 47°56′34″ пн. ш. 28°50′29″ сх. д. / 47.94278° пн. ш. 28.84139° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
  Рашків
|
||||
Рашків (молд. Raşcov, рос. Рашково, раніше Рашков) — село, центр Рашківської сільради Кам'янського району Придністровської Молдавської Республіки Молдови.
Зміст |
Опис села [ред.]
Рашків розташований в південно-східній частині Кам'янського району, на лівому березі Дністра, за 16 км від Кам'янки і за 30 км від залізничної станції Рибниця. Через село проходить автодорога Тираспіль — Кам'янка.
Чисельність населення скорочується внаслідок природного зменшення та еміграції. Так, в 1959 р. в селі проживало 3731 осіб, в 2004–2003. В Рашкові нараховується понад 800 пенсіонерів. В етнічному відношенні переважають українці — понад 80 %, проживають також молдавани та росіяни. Мешканці села сповідують православ'я та католицизм.
Історія [ред.]
Приблизно з середини Х ст. придністровські землі входять до складу Київської Русі. В 30-і роки ХІІ ст. вони стають порубіжними землями Галицько-Волинського князівства.
В 1402 році вперше в документах ВКЛ згадується фортеця Калаур (Каравул), біля якої і виникає передмістя Рашків. На рубежі XVI–XVII ст. фортеця стає опорним пунктом для козаків, які звідси роблять набіги на Молдову, яка тоді була частиною турецьких володінь. В 1617 році фортеця Калаур і Рашків були спалені поляками за умовами Бушанського договору між Туреччиною та Польщею. Проте фортеця Рашків швидко відродилася.
На креслині Боплана Рашків позначений як містечко. До 1648 року Рашків був у складі Брацлавського воєводства Польщі.
Під час Визвольної війни з 1648 року Рашків у складі Вільшанської сотні Брацлавського полку увійшов до складу Української держави, а вже з 1650 року він став сотенним містечком і Рашківська сотня увійшла до складу новоствореного Чечельницького полку.
1653 року у Рашкові мешкав Князь Молдавський Василь Лупул під час свого тимчасового вигнання з Молдови. По смерті Тимоша Хмельницького 1653 року гетьман Богдан Хмельницький надав маєток у Рашкові його удові — Розанді Лупул, дочці Василя Лупула.
В подальші 50-і роки XVII ст. Рашків входив до складу Брацлавського полку під керівництвом Михайла Зеленського. 1671–1676 рр. Рашків входив до складу відновленого Чечельницького полку. За умовами Журавненської польсько-турецької угоди 1676 року Рашків залишився у складі Османської імперії.
Під час Придністровського конфлікту навесні 1992 року в селі в приміщенні загальноосвітньої школи розміщувався вишкільний центр УНСО.
Пам'ятки [ред.]
Біля Рашкова розташований Рашковський природний комплекс — урочище з рясними карстовими відкладами, що утворюють примхливі форми.
Персоналії [ред.]
В селі народився Жарчинський Федір Іванович — Герой Радянського Союзу.
Література [ред.]
- Коваленко Сергій. Рашків//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008.
Посилання [ред.]
- Містечко Рашків Жарких М. І. Храми Поділля. — Київ, 2007
- Игорь Булах. Ведьма из Рашкова
- Стаття Рашків у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IX (Poźajście — Ruksze) з 1888 року (пол.)
|
||||||||||||||
|
|||||||
