Реактивний опір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Реакти́вний о́пір (реактанс англ. reactance) величина, що характеризує опір, що надається змінному струму електричною ємністю і індуктивністю кола (її ділянки).

Вимірюється в Омах.

Пояснення[ред.ред. код]

Змінний струм на відміну від постійного струму проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється (при збільшенні частоти струм у колі збільшується).

При проходженні струму через котушку струм мінімальний при найбільшій зміні напруги (при збільшенні частоти струм у колі зменшується).

Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором.

Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина - реактивний опір X.

Для індуктивності L

 X = \omega L .

Для ємності C

 X = -\frac{1}{\omega C} .

Тут ω = 2*π*f - циклічна частота, f - лінійна частота.

Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює

X=\omega L - \frac{1}{\omega C},

де \omega - кутова частота, L і C — індуктивність і ємність.

Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу

 Z = R + iX ,

де Z - імпеданс, R - активний опір, i - уявна одиниця.

Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.