Реактивний опір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Реакти́вний о́пір (реактанс англ. reactance) величина, що характеризує опір що надається змінному струму електричною ємністю і індуктивністю кола (її ділянки).

Вимірюється в Омах.

[ред.] Пояснення

Змінний струм на відміну від постійного струму проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється.

При проходженні струму через котушку струм максимальний теж при найбільшій зміні напруги.

Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором.

Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина - реактивний опір X.

Для індуктивності L

X = ωL.

Для ємності C

.

Тут ω = 2πν - циклічна частота, ν - лінійна частота.

Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює

,

де ω - кутова частота, L і C — індуктивність і ємність.

Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу

Z = R + iX,

де Z - імпеданс, R - активний опір, i - уявна одиниця.

Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.