Резистентність (психіатрія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Резисте́нтність — в психіатрії означає опір організму людини до лікування психічного захворювання психотропними лікарськими засобами (антидепресантами, нейролептиками, транквілізаторами).
У більшості випадків резистентність можна усунути застосуванням спеціальних антирезистентних методів лікування психічного розладу.
Найрадикальнішими методами усунення резистентності є шокові методи (ЕСТ, атропінокоматозна терапія, інсулінокоматозна терапія).
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
Посилання[ред.]
| Це незавершена стаття про лікарські засоби. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з психіатрії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
