Рейганоміка

Рейгано́міка (англ. Reaganomics) — державна економічна політика аме­риканського уряду Рональда Рейгана (звідси — назва) в 1981—1988 роках для по­долання економічної кризи 1980—1982 років та її наслідків.

По­долання економічної кризи здійсновалося шляхом запро­вадження системи ре­форм і заходів таких як: відмова від кейнсі­анських принципів державного регулювання економіки, які перестали себе виправдовувати, та повернення до економічних концепцій неокон­серватизму та неолібералізму (монетаризму); жорсткі антиін­фляційні заходи, в тому числі: скорочення видатків державного бюджету і феде­ральних соціальних програм з їх заміною програмами штатів та муніци­палітетів; стимулювання інвестицій шляхом значного зниження податків на корпо­рації (з 70 до 50 відсотків, а потім — до 34 відсотків) та фізичних осіб з висо­кими і середніми доходами (з 50% до 28 і 15%) та звільнення від опода­ткування 6 млн. громадян з низькими доходами; де­регулювання підприєм­ницької діяльності; лібералізація процентних ста­вок за банківськими депозитами, що призвело до підвищення ставок і припливу іноземних капіталів до банків США; зняття обмежень на про­ведення прямого інвестування промисловості комерційними банками, які були запроваджені ще урядом «Нового курсу» президента Теодора Рузвельта.

Наслідками «рейганоміки» були: приток зарубіжних грошових коштів до американських банків; підвищення завантаженості промислових потужностей з 70 до 85 відсотків; скорочення безробіття з 11 до 5,5 відсотків; зростання питомої долі США у промисловому вироб­ництві капіталістичних країн з 32 до 35 відсотків та їх товарообігу з 18 відсотків до 21 відсотків і санації національної економіки в цілому.