Реймонд Чендлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реймонд Чендлер
Raymond Chandler
Raymond-Thornton-Chandler-555x666.jpg
Дата народження: 23 липня 1888(1888-07-23)
Місце народження: Чикаго
Дата смерті: 26 березня 1959(1959-03-26) (70 років)
Місце смерті: Ла-Хойя, Каліфорнія
Поховання: Сан-Дієго
США США
Громадянство: США США
(1888-1907, 1956-59)
Велика Британія Велика Британія
(1907-56)
Мова творів: англійська
Рід діяльності: письменник
Роки активності: 1933–1959
Жанр: детектив
Magnum opus: Глибокий сон
Премії:

Премія Едгара Аллана По

Ре́ймонд То́рнтон Ча́ндлер' (англ. Raymond Chandler, 23 липня 1888 Чикаго — 26 березня 1959) — американський письменник-реаліст та кіносценарист, один із засновників, поряд з Дешиллем Гемметтом та Джеймсом Кейном , піджанру «крутого детективу» (англ. hard-boiled fiction), як його ще називають, жанру «нуар». Головним персонажем романів та оповідань Чендлера був приватний детектив Філіп Марлоу.

Життєпис[ред.ред. код]

Реймонд Чендлер народився в Чикаго у сім'ї відставного офіцера, що працював інженером у американській залізничній компанії. У сім років, коли батьки розлучились, переїхав з матір'ю, ірландкою за походженням, у Англію, до її родичів.

Отримав освіту, типову для позбавленого власних коштів представника «середнього класу», в лондонському Далідж-Коледжі. Пішов працювати вільнонайманим клерком в один з відділів Адміралтейства — робота в урядовому закладі змусила його прийняти британське громадянство. Американець за народженням, англієць за виховання (1907-1956 і по паспорту) — визначило на все життя своєрідність натури, характеру, смаків, уподобань Чандлера. Він починає писати вірші, втім нічим не примітні.

Залишивши, незважаючи на бурхливі протести родичів, чиновницьку службу, Чандлер влаштувався репортером в газету «Daily Express». Сором'язливому та замкнутому юнакові нелегко було до могтися успіху на цьому терені, але він не цурався навіть чорної та невдячної праці, за умови, що пов'язана вона з літературою. Потім була «Western Gazette», де він на основі публікацій у зарубіжній пресі, компонував колонку з питань європейської політики. Публікував без підпису, так що невідомо, скільки таких колонок ним було написано. У цьому ж виданні друкувалися сценки, замальовки та вірші Чандлера. Бажання стати письменником не полишало його, та він ніяк не міг знайти свою тему, свій жанр. Не домігшись особливого успіху як журналіст та поет, Чандлер вирішує повернутися в США.

У 1912 Реймонд Чендлер повертається в Лос-Анджелес. На батьківщині Чандлер виявився зовсім без засобів до існування. Йому довелося спробувати себе в самих різних сферах. Був він сільськогосподарським робітникам, на фабриці спортивного інвентарю натягував струни на тенісні ракетки. Зрештою Чандлеру вдалося отримати місце бухгалтера, після закінчення бухгалтерських курсів. Пішов добровольцем 1917 року у канадську армію. Декілька місяців прослужив у частинах, що знаходилися в Англії та Франції, проте участі в боях першої світової війни так і не прийняв.

Після закінчення війни Чендлер повертається у Лос-Анджелес. У нього зав'язується роман з Сіссі Паскаль, старшою за нього на 18 років заміжньою жінкою. Сіссі розлучається зі своїм чоловіком у 1920 році, проте мати Чендлера не схвалює цей зв'язок і не дає дозволу на шлюб. Смерть матері 26 вересня 1923 року дає змогу Чендлер одружуєтися з Сіссі. Весілля відбулось 6 лютого 1924. Ніжне почуття до Сіссі він проніс через усе життя — вони прожили разом 30 років.

У нафтовій компанії «Dabney Oil», де він почав працював звичайним клерком, Чандлер досить швидко та зовсім несподівано у 1932 зробив кар'єру — став віце-президентом. Проте економічна криза початку 30-х років, непрості стосунки з керівництвом фірми, пристрасть Чандлера до алкоголю — стали причиною його звільнення з компанії у 1933 році.

Після звільненя, щоб заробити на життя, Чендлер знову береться за перо — але пише вже не поезію, а детективні розповіді для дешевих журналів. Перше оповідання Чандлера «Шантажисти не стріляють» був опублікований у «Чорній масці» за грудень 1933 року. Тоді Чендлеру було сорок п'ять років. Перший роман «Вічний сон» вийшов в 1939 році. «Прощай, кохана» (1940) — другий роман Чандлера. Потім були «Високе вікно» (1942) та «Дівчина в озері» (1943). Із двадцяти шести років літературної діяльності Чандлера найбільш продуктивними стали п'ять років з 1939 по 1943 рік. Тоді були написані романи, що принесли йому заслужену славу.

Чандлер у 1934 підписав контракт з однією з голлівудських студій та став їх штатним сценаристом. У співавторстві з Біллі Уайлдером створює сценарій для фільму «Подвійна страховка» (1944). Пізніше він, вже самостійно, пише сценарій для фільму «Синій жоржин» (1946). Чендлер також брав участь у створенні сценарію до фільму «Незнайомці в потягу» (1951) Альфреда Хічкока. У ці роки він переїздить в район Ла-Хойя.

Під час хвороби Сіссі, Чендлер пише роман «Довге прощання» (1954). Наступна, за смертю дружини у 1954, самотність приводить його до клінічної депресії, він починає сильно пити, що позначається на якості його творів. У 1955 він робить спробу самогубства. У 1956 він знову бере громадянство США, після чого їде подорожувати до Європи. Повертається до США у 1959, де захворів пневмонією і вмирає у госпіталі. Реймонд Чандлер похований на кладовищі Сан-Дієго.

Реймонд Чандлер прийшов у детективний жанр досить пізно, коли йому було за сорок. Написав він досить мало — всього сім романів, десятка два невеликим оповідань, кілька статей та сценаріїв для Голлівуду. Чандлер був людиною не світською та вів замкнений спосіб життя. Незважаючи на те, що Реймонд Чендлер працював у жанрі, до якого критика ставилася за його життя зневажливо, і публікувався в журналах, що відносилися до розряду «чтива» (pulp fiction), його відрізняла дуже виразна проза, збагачена численними яскравими метафорами, високий рівень деталізації психології персонажів, що наближало його до серйозної літератури. Вагомість внеску Чандлера у розвиток англомовної прози була оцінена Джоном Б. Прістлі, який написав ряд позитивних рецензій на його книги. Про твори Чандлера з повагою відгукувався Вільям Моем.

Усі романи Реймонд Чендлера, крім одного, було екранізовано, деякі кілька разів.

Роман «Глибокий сон» (1939) посідає 66 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[1].

Творчий доробок[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи:

  • «Глибокий сон», («Вічний сон»).(The Big Sleep, 1939) — на основі повістей «Убивство під час дощу», «Завіса».
  • «Прощавай, кохана» («Прощавай, красуне») (Farewell, My Lovely, 1940) — на основі повістей «Людина, що любила собак», «Шукай дівчин»у, «Нефрит мандарина» [2].
  • «Високе вікно» (The High Window, 1942)
  • «Жінка в озері» («Дівчина в озері», «Блондинка в озері», «Дама в озері») (The Lady in the Lake, 1943) — на основі однойменної повісті, а також «Бей-сіті блюз», «У горах не буває злочинів».
  • «Сестричка» (The Little Sister, 1949)
  • Довге прощання (The Long Goodbye, 1954) (Премія Едгара Аллана По за кращий роман, 1955)
  • «Повтор» («Прокрутка»)(Playback, 1958)
  • (Poodle Springs, 1959) (у зв'язку зі смертю письменника в 1959 році, роман залишився недописаним. У 1989 дописаний Робертом Паркером)

Повісті:

  • «Зухвале вбивство» (Smart-Aleck Kill 1934)
  • «Крадій» (Finger Man 1934)
  • «Убивство під час дощу» («Убивця під дощем») (Killer in the Rain 1935)[3]
  • «Невадський газ» (Nevada Gas 1935)
  • «Іспанська кров» (Spanish Blood 1935)
  • «Пострілі в ресторані Сірано» (Guns at Cyrano's 1936)[4]
  • «Чоловік, що любив собак» (The Man Who Liked Dogs 1936)
  • «Пожвавлення на Полуденній вулиці» (Pickup on Noon Street 1936)
  • «Золоті рибки» («Золота рибка») (Goldfish 1936)[5]
  • «Завіса» (The Curtain 1936)[6]
  • «Шукай дівчину» (Try the Girl 1937)
  • «Нефрит мандарина» (Mandarin's Jade 1937)
  • «Червоний вітер» (Red Wind 1938)
  • «Король у жовтому» (The King in Yellow 1938)
  • «Бей-сіті блюз» (Bay City Blues 1938)
  • «Жінка в озері» (The Lady in the Lake 1939)
  • «Перли — перешкода» (Pearls Are a Nuisance 1939)
  • «Проблеми — моє ремесло» (Trouble is My Business 1939)
  • «Я чекатиму» (I'll Be Waiting 1939)
  • «У горах не буває злочинів» (No Crime in the Mountains 1941)
  • «Порошок професора Бінго» (Professor Bingo's Snuff 1951)
  • «Англійське літо» (English Summer 1957)
  • «Олівець» (The Pencil 1971)[7]

Есе:

  • «Просте мистецтво вбивства» (The Simple Art of Murder 1950) — літературний маніфест школи гостросюжетного детективу 30-40-х.

Статті:

  • «Просте мистецтво вбивати» (The Simple Art of Murder 1944)

Збірки:

  • Five Murderers (1944)
  • Five Sinister Characters (1945)
  • The Finger Man and Other Stories (1946)
  • Spanish Blood (1946)
  • Red Wind (1946)
  • Trouble is My Business (1950)
  • The Simple Art of Murder (1950)
  • Pick-Up on Noon Street (1953)
  • Killer in the Rain (1964)
  • The Raymond Chandler Omnibus (1953)

Екранізації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]