Рейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейн
Рейн у Швейцарії
Рейн у Швейцарії
Витік Граубюнден, Швейцарія
Гирло Північне море
Країни басейну Швейцарія, Італія, Ліхтенштейн, Австрія, Німеччина, Франція, Нідерланди.
Довжина 1230 км
Висота витоку Вордерхайн 2600 м
Хіндерхайн 2500 м
Середньорічний стік 2290 м³/с (на межі з Нідерландами
Площа басейну 185000 км²
Карта Рейну
Карта Рейну
Дельта Альпійського Рейну на Боденському озері
Злиття Рейну і Мозеля в німецькому місті Кобленц (Батько-Рейн і Мати-Мозель)
Вид на Лорелей — скелю, яка утворює найвужче і найнебезпечніше місце в нижній течії Рейна
Низький рівень води в Дюссельдорфі

Рейн (нім. Rhein, фр. Rhin, нід. Rijn) — велика міжнародна ріка в Західній Європі.

Витік міститься у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди до Північного моря.

  • Довжина 1230 км;
  • Площа басейну 185 тисяч км²
  • Середня витрата води — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³
  • Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Рейну близько 3000 км.

Буквальна назва річки перекладається як «Течія» (з кельтської).

Географія[ред.ред. код]

У верхній течії належить до типу альпійських гірських річок. Має переважно снігове і льодовикове живлення, літній максимум і зимовий мінімум стоку; рясне сніготанення нерідко підсилюється зливовими опадами, що призводить до повеней.

Бере початок в Альпах, протікає через Боденське озеро, перетинає відроги Юри і Шварцвальду, після чого тече по Верхньорейнській рівнині. У середній течії проривається через Рейнські Сланцеві гори. Нижня течія — в межах Середньоєвропейської рівнини, де русло в багатьох місцях огороджено дамбами. Впадає в Північне море, утворюючи складну дельту.

У верхів'ях — весняно-літня повінь, в середній та нижній течії багатоводна протягом всього року. Середня витрата — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³.

Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Рейну близько 3000 км.

Рейн сполучений каналами з Роною, Марною, Везером, Ельбою (Канал Марна — Рейн, Канал Рона — Рейн).

Острови на Рейні: Альтена.

Витоки[ред.ред. код]

Рейн бере свою назву від місця злиття Ближнього Рейну та Дальнього Рейну в Таміні (Tamins) в кантоні Граубюнден в східній частині Швейцарії. Вгору за течією від злиття, басейн двох річок, які формують Рейн, охоплює велику територію з розгалуженою системою від масиву Сен-Ґоттар (Saint-Gotthard) на заході до Валь-ді-лей в Італії на півдні і до Давосу на сході. П'ятьма найбільшими річками басейну є Ближній Рейн, Дальній Рейн, Альбула, Ландвассер (Landwasser) та Юлія.

Передній Рейн бере свій початок з декількох джерел на заході округу Сурсельва (Surselva), а потім йде на схід. Одне з цих джерел, розташованих на озері Тома на висоті 2345 м над рівнем моря, в цілому розглядається як джерело Рейну; з цього озера витікає Рейн-да-Тума. Озеро Тома не є найдальшим джерелом Рейну, ця точка належить витоку Рейн-да-Медель. Рейн-да-Тума також коротша за Рейн-да-Майґелс (Rein da Maighels), Рейн-да-Курнера (Rein da Curnera) та Дішмабах (Dischmabach). У своєму нижньому плині, Ближній Рейн протікає через ущелину Руїнолта (Ruinaulta).

Дальній Рейн трохи коротшим, ніж Ближній Рейн. Він бере початок на схилах Райнвалдорну (Rheinwaldhorn) в масиві Адула, недалеко від кордону кантонів Граубюнден та Тічино, потім йде спочатку на схід, далі повертає на північ.

Біля Сілла-ім-Домлешґа в Дальній Рейн впадає Альбула. В Альбулу впадають Юлія та Ландвассер. Джерело Альбули розташоване біля Берґена (Bergün/Bravuogn), Юлії — вище Бівіо (Bivio) на перевалі Жульєр (Julier), Ландвассеру — в долині Давосу.

Початок найпівденнішої річки, Рено-ді-Лей, знаходиться в Італії на озері Лей.

Альпійський Рейн[ред.ред. код]

Ближній Рейн та Дальній Рейн зливаються у Швейцарській комуні Бонадуц (Bonaduz), формуючи Альпійський Рейн (Alpenrhein німецькою мовою). В Курі (Граубюнден), він різко повертає на північ. Між Бонадуцом і Боденським озером він долає 86 км і спускається з 599 м до 396 м. Тут він протікає по альпійській льодовиковій долині. Поблизу Заргансу, лінія вододілу між Рейном та Ааром знаходиться всього в декількох метрах над берегом Рейну. Після Заргансу Альпійський Рейн служить кордоном між Ліхтенштейном і Швейцарією, потім частиною кордону між Австрією та Швейцарією.

Рейн впадає в Боденське озеро, формуючи невелику внутрішню дельту. Ця дельта в багатьох місцях є природним та орнітологічним заповідником та включає в себе австрійські населені пункти Ґайссау (Gaißau), Гехст (Höchst) і Фуссах (Fußach).

Боденське озеро[ред.ред. код]

Альпійський Рейн впадає в Боденське озеро. Воно складається з двох окремих озер, Оберзеє (Obersee, «Верхнє озеро»), більшого з двох, і Унтерзеє (Untersee, «нижнє озеро»), з'єднаних між собою потоком завдовжки 4 км, який носить назву Зеєрейн (Seerhein, «Озерний Рейн»).

Рейн витікає з нижнього озера поблизу Штайна-на-Рейні, на відстані близько шістдесяти кілометрів на захід від місця свого впадання в Боденське озеро.

Високий Рейн[ред.ред. код]

Після Штайну-на-Рейні, на крайньому заході Боденського озера, починається Високий Рейн. Він тече на захід і спускається з 395 м до 252 м.

Після Шаффхаузена знаходиться Рейнський водоспад, середній потік якого становить 373 м³/с (700 м³/с влітку). Це другий в Європі, після Ісландського Деттіфоссу (Dettifoss), найпотужніший водоспад. Високий Рейн відзначений численними греблями, з кількома природними бистринами. У Кобленці, у Рейн впадає Ааре, який з 557 м³/с є потужнішим, ніж перший (439 м³/с), але коротшим.

Високий Рейн впродовж майже всієї своєї течії позначає кордон між Німеччиною та Швейцарією. Швейцарія виходить на північний берег в Штайні-на-Рейні в кантоні Шаффхаузен та поблизу Базеля.

Верхній Рейн[ред.ред. код]

У центрі Базеля, першого великого міста на шляху річки, Рейн утворює вигин і прямує на північ. Міст, розташований посередині вигину, позначає межу між Високим Рейном і Верхнім Рейном. Він тече близько 300 км через Рейнський грабен та спускається з висоти 252 м до 75 м. Біля Страсбурґа він приймає Ілль, в Мангеймі — Некар та перед Майнцем — Майн.

Південна половина Верхнього Рейну утворює кордон між Німеччиною і Францією. Північна ж частина відділяє землі Рейнланд-Пфальц на заході від Баден-Вюртемберга і Гессена на сході країни.

Середній Рейн[ред.ред. код]

Середній Рейн є цілком німецькою ділянкою ріки, вгору за течією обмеженою Бінгеном, а вниз за течією — Бонном. Ця частина особливо славиться своїми ущелинами між Рюдесхаймом і Кобленцом (верхня частина середнього Рейну). Ця територія оберігається як частина всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поблизу Санкт Гоарсхаузена знаходиться скеля Лорелеї, легендарної істоти, яка надихала німецьких письменників-романтиків, таких як Генріх Гейне.

Нижній Рейн[ред.ред. код]

У Бонні, де Зіґ впадає в Рейн, Рейн втікає на Північно-Німецьку низовину і переходить в Нижній Рейн. Нижній Рейн опускається з висоти 50 м до 12 м над рівнем моря. Основними притоками на цій ділянці є Рур та Ліппе. Так само, як і Верхній Рейн, Нижній Рейн утворював меандри, доки інженери не створили пряме русло.

Нижній Рейн тече через Північний Рейн-Вестфалію. Його береги, як правило, густонаселені та промислово розвинені, зокрема в агломераціях Кельна, Дюссельдорфа та Рурського регіону. Тут Рейн протікає через найбільшу за величиною агломерацію в Німеччині — Рейнсько-Рурський регіон. Найважливішим містом в цьому регіоні є Дуйсбурґ з найбільшим річковим портом у Європі (Дуйспорт, Duisport). Області, розташовані нижче за течією від Дуйсбурга, є більш сільськогосподарськими. У Весселі, за 30 км нижче за течією від Дуйсбурга, розташований західний кінець другого судноплавного шляху, що проходить зі сходу на захід, канал Везель-Даттельн, який проходить паралельно Ліппе. Між містами Еммеріх та Клевес, річку, що тут має ширину 400 м, перетинає Еммерихсько-Рейнський міст — найдовший підвісний міст у Німеччині.

Недалеко після Еммеріха, Рейн повертає на захід, та входить на територію Нідерландів. Тут він ділиться на три основних рукави: Іссель (Ijssel), що тече на північ, Лек (Lek) та Ваал (Waal), що течуть на захід.

Дельта[ред.ред. код]

Дельта Рейна-Мааса, — найважливіша природна область Нідерландів, починається поблизу Міллінґен-аан-дер-Рейна (Millingen aan de Rijn), недалеко від голландсько-німецького кордону, з поділом Рейну на Ваал та Недеррейн (Nederrijn). Оскільки Рейн є найповноводнішим, дельту іноді називають просто дельтою Рейну. Тим не менш, така назва використовується також для дельти річки, де Рейн впадає в Боденське озеро, тому зрозумілішим вважається називати дельту дельтою Рейна-Мааса, або навіть дельтою Рейна-Мааса-Шельди, оскільки Шельда закінчується в тій самій дельті.

Форма дельти Рейну визначається двома розгалуженнями: перше — в Міллінґен-аан-дер-Рейні, де Рейн розділяється на Ваал і Недеррейн, а друге — біля Арнема, де від Недеррейна відділяється Іссель (IJssel). Це створює три основних потоки, два з яких досить часто змінюють назви. Найбільший і найпівденніший головний потік, що починається як Ваал, продовжується як Бовен Мерведе (Boven Merwedv, «Верхній Мерведе»), Бенеден Мерведе (Beneden Merwede, «Нижній Мерведе»), Ноорд (Noord River, «Північна річка»), Ніове Маас (Nieuwe Maas, «Новий Маас»), Гет Шойр (Het Scheur, «розрив») і Ніове Ватервеґ (Nieuwe Waterweg, «Новий Водний шлях»). Середній потік починається як Недеррейн, потім змінює назву на Лек (Lek), після чого приєднується до Ноорд, тим самим формуючи Ніове Маас. Північний потік тече під назвою Іссель, аж до впадіння в озеро Ейсселмер. Ще три потоки несуть значну кількість води: Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede, «Новий Merwede»), який відгалужується від південного рукава, де він змінює назву з Бовен Мерведе на Бенеден Мерведе; Ауде-Маас, «Старий Маас»), який відгалужується від південного рукава в місці, де вона змінює назву з Бенеден Мерведе на Ноорд; та Дортсе Кіль (Dordtse Kil), який відгалужується від Ауде-Маас.

До повені Св. Єлизавети (1421), Маас тік тільки на південь від лінії сьогоднішніх Мерведе-Старого Маасу до Північного моря і формував архіпелагоподібну дельту з Ваалом і Леком. Цю систему численних заток, гирлоподібних розширень річок, багатьох островів і берегової лінії, що постійно змінювалася, важко собі сьогодні уявити. З 1421 по 1904 р., Маас і Ваал об'єдналися вище за течією біля Ґорінхема (Gorinchem) і сформували Мерведе. З міркувань захисту від повеней, Маас був відділений від Ваал і відводиться в новому руслі, яке називається Берґсе Маас («Bergse Maas»), а пізніше Амер, а потім повертається у колишнє русло, формуючи Голладс Дьєп (Hollands Diep).

Північно-західну частину естуарію (поблизу Хук-ван-Голланд (Hook of Holland)), до сих пір називають Маасмонд (Maasmond, «Рот Мааса»), ігноруючи той факт, що в наш час[Коли?] несе тільки воду з Рейну. Це могло б пояснити плутанину іменуванням різних рукавів.

Гідрографія нинішньої дельти характеризується основним рукавом дельти, відокремленими рукавами (Голландсе Іссель (Hollandse IJssel), Лінґе (Linge), Вехт (Vecht) і т. д.) і невеликих річок і струмків. Багато річок були закриті, і тепер служать дренажними каналами для численних польдерів. Будівництво проекту Дельта принципово змінило дельту в другій половині 20-го століття. В наш час[Коли?] вода Рейну впадає у море, чи в колишні морські затоки тепер відділені від моря, в п'яти місцях, а саме в гирлах Ніове Мерведе (Nieuwe Merwede), Ніове Маас (Nieuwe Maas), Дортсе Кіль (Dordtse Kil), Спуї (Spui) та Іссель (IJssel).

Дельта Рейна-Мааса є приливною дельтою, яка формується не тільки річковими наносами, але і приливними течіями. Це означало, що високі припливи становили серйозний ризик, тому що сильні приливні течії могли затопити величезні площі землі. До будівництва проекту Дельта, вплив приливів був відчутним аж до Недеррейна, і навіть сьогодні, після регулятивної роботи Дельти, хвиля просувається далеко в глиб країни.

Притоки[ред.ред. код]

Притоки від витоку до гирла:

Рейн-км Права/Ліва Притока Довжина у км Басейн у км² Витрата води у м³/с Ділянка річки
* Зайн (Німеччина) 42,7
* Права Ілль (Австрія) 72 Альпійський Рейн
* Права Брегенцер Ах 80 Верхнє озеро
* Права Арген 78 19,5 Верхнє озеро
* Права Шуссен 62 10,9 Верхнє озеро
65,0 Ліва Тур 135 1698 47 Високий Рейн
100,17 Права Вутах 90 1123 16,2 Високий Рейн
102,20 Ліва Ааре 291 17620 560 Високий Рейн
164,49 Ліва Бірс 73 922 15,4 Високий Рейн
253,50 Права Ельц 90 1481 22,4 Верхній Рейн
298,16 Права Кінціґ 93 1406 28 Верхній Рейн
311,19 Ліва Іль (Ельзас,
Франція)
217 4761 53,7 Верхній Рейн
334,50 Ліва Модер 93 1720 16,6 Верхній Рейн
343,95 Ліва Зауер 70 3,8 Верхній Рейн
344,45 Права Мурґ 79 617 18,4 Верхній Рейн
370 Права Пфінц 60 2,1 Верхній Рейн
400,2 Ліва Шпайєрбах 60 596 2,3 Верхній Рейн
428,2 Права Неккар 367 14000 145 Верхній Рейн
496,6 Права Майн 524 27292 225 Верхній Рейн
518,7 Ліва Зельц 63 389 0,8 Верхній Рейн
529,1 Ліва Нае 116 4067 30,3 Верхній Рейн
585,7 Права Лан 246 5924 54 Середній Рейн
592,3 Ліва Мозель 544 28286 315 Середній Рейн
610,2 Права Від 102 771 12,1 Середній Рейн
629,4 Ліва Ар 89 900 8,9 Середній Рейн
659,35 Права Зіґ 155 2857 52,8 Нижній Рейн
703,3 Права Вуппер 117 827 17 Нижній Рейн
735,5 Ліва Ерфт 103 1838 Нижній Рейн
780,1 Права Рур 219 4485 81 Нижній Рейн
797,7 Права Емшер 84 775 16 Нижній Рейн
814,45 Права Ліппе 220 4888 46 Нижній Рейн
925,5 Ліва Маас 920 34548 357 Дельта
1012,7 Ліва Ауде-Маас 30 Дельта
Права Альте Іссель 80 Дельта
Права Беркель 110 Дельта
Права Шіпбек 86 Дельта

Міста на Рейні[ред.ред. код]

Рейн-км Населенний пункт Населення Ділянка Рейну Берег центру міста
167 Базель 169.000 Верхній Рейн Лівий
294 Страсбур 273.000 Верхній Рейн Лівий (не прямо, на Ілль)
359 Карлсруе 286.000 Верхній Рейн Правий (не безпосередньо)
425 Мангейм 311.000 Верхній Рейн Правий
425 Людвігсхафен-на-Рейні 164.000 Верхній Рейн Лівий
499 Майнц 196.000 Верхній Рейн Лівий
503 Вісбаден 275.000 Верхній Рейн Правий
591 Кобленц 106.000 Середній Рейн Лівий
655 Бонн 315.000 Нижній Рейн Лівий
688 Кельн 1.000.298 Нижній Рейн Лівий
699 Леверкузен 161.000 Нижній Рейн Правий
740 Нойс 153.000 Нижній Рейн Лівий
743 Дюссельдорф 582.000 Нижній Рейн Правий
762 Крефельд 241.000 Нижній Рейн Лівий
777 Дуйсбурґ 497.000 Нижній Рейн Правий
884 Неймеген 161.000 Дельта Лівий (Вааль)
1000 Роттердам 586.000 Дельта Правий (Ніве-Маас)
(Нижній Рейн) Арнем 143.000 Дельта Правий (Нижній Рейн)
Ауде-Рейн Утрехт 283.000 Дельта Правий (Ауде-Рейн)
Ауде-Рейн Лейден 118.000 Дельта Правий Ауде-Рейн

Гідрологія[ред.ред. код]

Гідрологічний режим Рейну є гармонійним, всі його притоки мають приток, що доповнюють один одного. До Боденського озера, його режим є сніговим. Після Рейнського водоспаду він отримує воду більше води і має ознаки льодовикового режиму. Рейн має стік 410 м³/с, Ааре — 610 м³/с, зливаючись, вони дають в Базелі до 1030 м³/с з максимумом у червні і мінімумом у січні. Там Рейн набирає майже половину свого об'єму на 20% свого басейну. У Страсбурзі в нього впадає Ілль, який, маючи стік 60 м³/с, трохи пом'якшуює сніговий режим. Він поступово втрачає ознаки цього режиму, оскільки приймає притоки з плювіальним режимом і великою кількістю опадів в зимовий період. Стоки Неккару і Майну зазвичай врегульовують його потік. Але саме в Кобленці Рейн змінює сніговий режим на плювіально-сніговий режим з двома максимумами, завдяки впаданню Мозеля (400 м³/с), що має максимум рівня взимку. Від Кобленца, зимовий максимум перевищує літній, встановлюючи мінімум в жовтні. Його середня витрата сягає 2000 м³/с:

Далі він отримує мало великих приток, окрім Ліппе і Рура, які збільшують його потік до остаточних 2300 м³/с біля села Лобіт (Lobith).

Середньомісячна витрата води (м³/с), виміряна на гідрологічній станції Ресса: висота — 2 м, вододіл — 185 000 км². Розрахунки за період 1930–1997 рр.[1]

Рейнський водоспад[ред.ред. код]

Рейнський водоспад (нім. Rheinfall) — водоспад на річці Рейн в швейцарському кантоні Шаффхаузен, поруч з містечком Нойхауз-ам-Райнфалль. Поряд з вищим, але менш повноводним водоспадом Деттіфосс в Ісландії, Рейнський водоспад вважається найбільшим в Європі[2]. Висота водоспаду — 23 м, ширина — 150 м. Середня витрата води взимку — 250 м³/с, влітку — 700 м³/с.

Екологія[ред.ред. код]

1 листопада 1986 року на Рейні сталася одна з найбільших в Європі екологічних катастроф. Пожежа на хімічному заводі фірми «Сандос» (Sandoz) у швейцарському Базелі привела до скидання в річку 30 тонн пестицидів, ртуті і інших сільськогосподарських хімікатів. Рейн набув червоного кольору, людям в районі річки було заборонено виходити з будинку, в деяких містах ФРН були закриті водопроводи, замість яких використовувалася вода, привезена в цистернах.

1995 року вчені пророкували загибель Рейну. 1980-го Нідерланди разом із Німеччиною одночасно купили промислове устаткування замкненого циклу для всіх заводів, розміщених на берегах великої, дуже забрудненої річки. І це, у свою чергу, врятувало річку.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

На невеликому острові Фалькенау посеред річки біля міста Кауб розташований замок Пфальцграфенштайн.

Див. також[ред.ред. код]

  • Рейн II — найдорожча фотографія Рейну.

Примітки[ред.ред. код]