Рекогностування (військова справа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рекогностува́ння у військовій справі — розвідка для здобуття відомостей про противника, що проводиться особисто командиром і офіцерами штабів перед майбутніми бойовими діями.[1]

Термін «рекогностування» походить від нім. Rekognoszierung, з лат. recognosco — оглядаю, обстежую і означає візуальне вивчення противника і місцевості особисто командиром (командувачем) і офіцерами штабів з метою отримання необхідних даних для ухвалення рішення або його уточнення. У рекогностуванні беруть участь також командири підлеглих і підтримуючих підрозділів (частин, з'єднань), начальники родів військ, спеціальних військ і служб.

Рекогностування проводиться також з метою вивчення районів (рубежів) можливого розташування та розгортання військ, маршрутів їх висунення, виправлення та доповнення топографічних карт.

Для цього створюються спеціальні рекогностувальні групи з офіцерів штабу і управлінь родів військ, спеціальних військ (служб). Для отримання даних у межах своєї території в ході рекогностування використовуються безпілотні авіаційні комплекси (літакового та мультироторного типу), вертольоти, літаки, швидкохідні машини управління, прилади радіолокації і ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 102. — ISBN 00101-150. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.), Page 222.