Рекогностування (військова справа)
Рекогностува́ння (військо́ва спра́ва) — розвідка для здобуття відомостей про противника, що проводиться особисто командиром і офіцерами штабів перед майбутніми бойовими діями.
Термін «рекогностування» походить від нім. Rekognoszierung, від лат. Recognosco — оглядаю, обстежую — це візуальне вивчення противника і місцевості особисто командиром (командуючим) і офіцерами штабів з метою отримання необхідних даних для прийняття рішення, або його уточнення. У рекогностуванні беруть участь також командири підлеглих, і підтримуючих підрозділів (частин, з'єднань), начальники родів військ, спеціальних військ і служб.
Рекогностування проводиться також з метою вивчення районів (рубежів) можливого розташування та розгортання військ, маршрутів їх висунення, виправлення та доповнення топографічних карт.
Для цього створюються спеціальні рекогностувальні групи з офіцерів штабу і управлінь родів військ, спеціальних військ (служб). Для отримання даних у межах своєї території в ході рекогностування використовуються вертольоти, літаки, швидкохідні машини управління, прилади радіолокації і ін.
Див. також [ред.]
- Рекогносцировка — первісна розвідка у гірничій справі.
- Розвідка боєм
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Радянська військова енциклопедія «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 102. — ISBN 00101-150 (рос.)
