Рекшин
| село Рекшин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Нараївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040310150065054 |
| Облікова картка | Рекшин |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | ▼ 356 (2014) |
| Територія | 0.670 км² |
| Густота населення | 698.51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47511 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′58″ пн. ш. 24°50′57″ сх. д. / 49.56611° пн. ш. 24.84917° сх. д.Координати: 49°33′58″ пн. ш. 24°50′57″ сх. д. / 49.56611° пн. ш. 24.84917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
293 м |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
23 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 |
| Карта | |
  Рекшин | |
 Рекшин | |
| Мапа | |
| |
Ре́кшин — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. Адміністративний центр колишньої Рекшинської сільської ради (до 5 квітня 2019 року), якій було підпорядковано села Двірці, Писарівка, Поточани та Стриганці; хутір Ліс (3-4 сім'ї)
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
Населення — 400 осіб (2007). Дворів — 135[2].
Географія[ред. | ред. код]
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Рекшин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Рекшина | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,9 | 12,9 | 19,0 | 22,2 | 23,4 | 22,9 | 18,5 | 12,7 | 5,5 | 0,6 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,8 | 1,4 | 8,1 | 13,7 | 16,9 | 18,1 | 17,5 | 13,5 | 8,3 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,5 | −2,1 | 3,4 | 8,4 | 11,6 | 12,9 | 12,1 | 8,5 | 3,9 | −0,1 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 49 | 76 | 89 | 94 | 71 | 56 | 39 | 38 | 41 | 652 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1421 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 50%[4].
Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[5].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква Преображення Господнього (1998, мурована),
- Капличка (1992).
- Насипано символічну могилу УСС,
- встановлено пам'ятні знаки жертвам сталінських репресій і Т. Шевченку (всі — 1990).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ТОВ «Вільна Україна», торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- поетеса Марія Чумарна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- М. Мармач, М. Мицько. Рекшин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 175.
Посилання[ред. | ред. код]
- Rekszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 607. (пол.). — S. 607-608. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||