Релігійний екстаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екстаз релігійний - (від грец. ek - з і stasis - стан , спокій) несамовито-аномальний, напівмаячний стан, що характеризується втратою уявлення про реальність, а іноді і контролю над діями, та виникає як прямий результат шкідливого впливу на людину релігійного культу в цілому і деяких релігійних обрядів особливо.

Порівняно часто релігійний екстаз спостерігається, наприклад, під час молитовних зборів («Радіння») в сектах хлистів, п'ятидесятників та ін. Появі релігійного екстазу сприяють багатоденний пост, що виснажує нервову систему, тривалі моління, зосередження уваги на релігійних уявленнях, багатогодинні читання релігійних текстів і т. п., а нерідко також і сам стан молитовних зборів.

У появі релігійного екстазу зазвичай чималу роль відіграє також приклад оточуючих (в сектах нерідко є фанатики і істеричні хворі, стан яких сильно відбивається на інших учасниках радінь). Виражається релігійний екстаз по-різному - в безладних, судомних рухах, ненормальному сміху, плачі, вигуках, уявному «говорінні на чужих мовах», а іноді, навпаки, - у стані нерухомості, скам'яніння. Релігійний екстаз супроводжується галюцинаціями, появою оманливого почуття легкості і т. п.

Приступ релігійного екстазу завжди гнітюче діє на стороннього спостерігача. Негативні наслідки він залишає, як правило, і самим особам, які пережили напад релігійного екстазу. Деякі з цих людей стають психічно хворими. Служителі ж культу, особливо керівники сект, вбачають у релігійному екстазі «спілкування з богом», засіб зміцнення релігійних почуттів, релігійної віри в чудеса, пророцтва і видають стан релігійного екстазу за «божествену нагороду», вчать віруючих сприймати його як «вище щастя», яке можливе на землі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Денница
  • Кишеньковий словник атеїста. - К., 1978. - 263 с.