Релігія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Символи релігій світу

Релі́гія (від лат. religio – зв'язок) - віра, особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.^[1]

У широкому сенсі, як суспільний інститут, сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т.д.

Всупереч розповсюдженій думці, що релігія обов'язково передбачає віру у бога (особу-творця), поняття "атеїзм" не повинно проставлятися поняттю "релігія". Існують атеїстичні релігії, прикладом яких може служити буддизм.

Існує таке поняття, як релігійна свідомість. Це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж чудесне) та такі, що спрямовані до означених предметів.

У вузькому розумінні релігія - віра в існування надприродних - персоніфікованих чи ні - сил, що супроводжується переконанням у здатності цих сил або сили (Бога, богів, Абсолюту, Космосу і т.п.) впливати на Всесвіт та на долю людей. Ця віра відбивається в думках, відчуттях і волі людини, включає в себе певний етичний кодекс, виражається в певному способі поведінки та/або ритуалах, за допомогою яких людина шукає схвалення та прихильності Бога або богів. За визначенням теолога Ганса Кюнґа, релігія є соціально-індивідуально реалізованим, втіленим в традиції та спільноту відношенням до чогось, що перевищує або охоплює людину та її світ, - до якоїсь, як би її не розуміли, найвищої правдивої дійсності (Абсолютне, Бог, Нірвана); на відміну від філософії, в релігії йдеться про слово та шлях спасіння.

Зміст

1 Віра як соціальне явище
2 Види віровчень
3 Функції релігії
4 Віровчення і держава
5 Розподіл чисельності послідовників віровчень у людському суспільстві
6 Пов'язані поняття
7 Примітки

[ред.] Віра як соціальне явище

У людському суспільстві існування віри у вигляді різних віровчень можна прослідкувати з найдавніших часів. Одні віровчення (релігії, світогляди, ідеології) змінюють інші, кожне покоління описує суще за допомогою понять свого часу і таким чином віра продовжує жити у суспільстві.

Релігія — це складне соціальне і духовне явище , корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства – певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio – і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.

Релігія – явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості – однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.

Інші визначення терміну "релігія":

спосіб життя;^{[Джерело?]}
система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок буття;^{[Джерело?]}
Будь-яка релігія - більше або менше струнка система, що складається з трьох елеменів: уявлень, настроїв, дій (Г. В. Плеханов^{[Джерело?]}).

[ред.] Види віровчень

Мапа, що показує поширення авраамітичних (рожевий) і дгармічних (жовтий) релігій на Землі

Віровчення, як системи вірувань, часто розглядають по відношенню до віри в Бога і поділяють так:

єдинобожжя (грецьк.монотеїстичні).
багатобожжя (грецьк.політеїстичні).
безбожжя (грецьк.атеїстичні) або матеріалізм.

Для монотеїзму властива віра в єдиного Бога, верховну істоту, Бога-творця. Для політеїзму характерна віра в пантеон різних богів, кожен з яких має свою область впливу. Для безбожжя характерне заперечення існування Бога і визнання світового начала, як безособової субстанції (матерія, рух, дао, дійсність, суще, буття і т.д.).

За походженням та світоглядними підвалинами впливові сучасні віровчення поділяються на авраамітичні та дгармічні. Головні авраамітичні віровчення (ті, які походять від віровчення праотця Авраама): іудаїзм, християнство та іслам. Авраамітичні релігії мають спільні корені у віруваннях древніх євреїв. Для дгармічних релігій характерна віра в цикл перенароджень самсару та карму. Дгармічні релігії зародилися в Стародавній Індії, звідки поширилися в інші країни світу. До дгармічних релігій належать індуїзм, буддизм, джайнізм, сикхізм.

Варто звернути увагу, що в історії людського суспільства єдинобожжя, безбожжя (матеріалізм) і багатобожжя в усі часи були тісно переплетені, що можна пояснити тим, що вони є різними способами опису сущого, навколишньої дійсності.

[ред.] Найдавніші віровчення

Найдавніші віровчення сягають часів родоплемінного ладу, коли людство для відображення і опису сущого застосовувало лише усне слово. Такі віровчення прийнято поділяти на тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія, міфологія

[ред.] Віровчення пов'язані з національними спільнотами

Віровчення пов'язані з національними спільнотами або національні релігії.

[ред.] Світові віровчення

На відміну від національних віровчень ці віровчення призначені і запрошують до кола своїх послідовників всіх людей і народів світу.

Деякі дослідники розглядають створену в колишньому СРСР форму світогляду відому під назвами діалектичний матеріалізм або марксизм-ленінізм у якості світової неорелігії, оскільки вона за багатьма своїми рисами схожа на існуючі світові віровчення (зокрема пропонує певне бачення всього сущого у вигляді матерії - "об'єктивної реальності даної людині у відчуттях") і була запропонована щоб їх замінити.

[ред.] Напрямки в основних віровченнях

[ред.] Напрямки в християнстві

[ред.] Напрямки в ісламі

[ред.] Напрямки в буддизмі

[ред.] Напрямки в джайнізмі

[ред.] Напрямки в індуїзмі

[ред.] Релігії Східної Азії

[ред.] Релігії Євразії

Тенгріанство ( Аћ)

[ред.] Інші національні релігії та традиції

[ред.] Історичні

[ред.] Синкретичні навчання

[ред.] Релігії, духовні і містичні вчення, які виникли у наш час

Ці релігії деякі вважають сестринськими релігіями епохи нью-ейдж.

[ред.] Функції релігії

Світоглядна: релігія сповнює життя особливим сенсом, значенням, за переконанням віруючих

Компенсаторна: релігія компенсує людині її залежність від природних та соціальних катаклізмів, зменшує відчуття власної немічності, допомагає переживати важкі випробування, страх перед смертю.

Комунікативна: спілкування віруючих між собою, "спілкування" із богами, янголами, душами померлих та святих

Регулятивна: усвідомлення індивідом складу певних цінностей, моральних норм, які випрацьовуються в кожній релігіозній традиції, виступають своєрідною програмою поведінки людей.

Інтегративна: допомагає людині усвідомити себе частиною єдиної релігійної спільноти, що закріплена спільними цінностями, дає можливість самоствердження людині у суспільстві, у якому такі ж самі погляди

Політична: лідери різних спільнот та держав використовують релігію для виправдання своїх дій, об'єднання або навпаки роз'єднання людей за релігійними ознаками заради своїх політичних цілей.

Культурна: релігія сприяє поширенню культури групи-носія (писемність, іконопис, музика, етикет, мораль, філософія і т.д.)

Дезінтегруюча: релігія може бути використана для роз'єднання людей, розпалювання ворожнечі або навіть війн між різними релігіями, конфесіями або навіть всередині релігійної групи.

[ред.] Віровчення і держава

З найдавніших часів існування, розвиток, зміна і занепад різних віровчень були пов'язані з розподілом влади у суспільстві.

Тут можна згадати і про війну між храмами-містами-державами стародавнього світу (Єгипет і Месопотамія) за вплив на людей. Можна згадати про появу у грецьких містах-державах і Римській імперії пантеонів - храмів язичницьких богів, тобто храмів присвячених богам різних племен-язиків як спосіб об'єднати в одній державі віровчення різних груп людей. У постійній боротьбі з язичництвом розвинулись світові монотеїстичні віровчення нового часу - іудаїзм, християнство, іслам і буддизм.

В Монгольській імперії Чингізхана було проголошено свободу віросповідання, різні віровчення, зокрема християнство і іслам розглядалися як різні форми поклоніння Всевишньому - Небу (Тенгрі).

Після занепаду Монгольської імперії у світі починає переважати нова форма співіснування держави і віровчень - в усьому світі, і в Європі і в Азії переважають держави, в яких визнається пануючим одне з існуючих віровчень.

Лише після Французької Революції у світі починає поширюватись думка про необхідність відокремлення держави від впливу на віровчення.

В більшості сучасних демократичних держав релігія відокремлена від держави і школи й конституційно затверджені принципи свободи совісті, свободи віросповідання, свободи релігії. Сюди входить також право людини не сповідувати жодної релігії.

Держави, в яких певна релігія затверджена в якості державної, називаються теократичними. Прикладами теократичних держав у сучасному світі є Ватикан, Іран, Саудівська Аравія.

[ред.] Розподіл чисельності послідовників віровчень у людському суспільстві

За даними на 2005 33% з числа віруючих - християни, 21% - мусульмани, 14% сповідають індуїзм, 6% - буддисти, 6% сповідують традиційні китайські релігії, 0,37% - сикхи, 0,2% - іудеї, 7% - прихильники інших вірувань.

[ред.] Пов'язані поняття

[ред.] Примітки

↑ Хоча релігія - поняття складне для визначення, еталонний зразок поняття релігії встановлений і використаний в релігієзнавстві, був запропонований Кліффордом Гірцом, котрий назвав її «культурною системою» (Кліффорд Гірц, Релігія як Культурна Система (Religion as a Cultural System), 1973). Критик моделі Гірца Талал Асад категоризував релігію як "антропологічну категорію". (Талал Асад, Тлумачення Релігії як антропологічної категорії (The Construction of Religion as an Anthropological Category), 1982. en.wikipedia

[0] Хоча релігія - поняття складне для визначення, еталонний зразок поняття релігії встановлений і використаний в релігієзнавстві, був запропонований Кліффордом Гірцом, котрий назвав її «культурною системою» (Кліффорд Гірц, Релігія як Культурна Система (Religion as a Cultural System), 1973). Критик моделі Гірца Талал Асад категоризував релігію як "антропологічну категорію". (Талал Асад, Тлумачення Релігії як антропологічної категорії (The Construction of Religion as an Anthropological Category), 1982. en.wikipedia

[1]