Рене Плевен
| Рене Плевен | |
|---|---|
 Дакар, 1943 рік. Зліва від де Голя (у чорному капелюсі) Рене Плевен. |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 1958 — 1958 | |
| Президент | Шарль де Голль |
| Попередник | Крістіан Піно |
| Наступник | Моріс Кув де Мюрвіль |
|
|
|
| Народився | 15 квітня 1901 Ренн |
| Помер | 13 січня 1993 (91 рік) Париж |
| Професія | політик, дипломат |
Рене Плевен (фр. René Pleven; 15 квітня 1901, Ренн - 13 січня 1993, Париж) - французький політик і державний діяч, двічі, з 12 липня 1950 року по 28 лютого 1951 року і з 10 серпня 1951 року по 7 січня 1952 року будучи прем'єр-міністром Франції, очолював кабінет міністрів Четвертої Французької республіки.
Біографія [ред.]
Народився 15 квітня 1901 року в Ренні. Вивчав юриспруденцію в Парижі, до 1939 року Рене Плевен працював директором британської телефонної компанії.
У 1940 році приєднався до заснованого Шарлем де Голлем патріотичного руху французів за національну незалежність Франції від фашистів - "Вільна Франція"
З 1941 року, під командуванням генерала Чарльза Леклерка служив в якості члена Французького національного комітету уряду у вигнанні, до свого повернення у Францію в 1944 році. Був головним організатором Браззавільської конференції, що відбулася на початку 1944 року.
У Франції він зайняв, пост міністра колоній, а в листопаді 1944 року він був міністром фінансів в кабміні де Голля. У наступному кабінеті міністрів Жоржа Бідо, Рене Плевен отримав пост міністра оборони.
На піку своєї політичної кар'єри, з 1950 по 1952 років, Плевен був двічі прем'єр-міністром Франції.
З 1952 по 1954 рік вдруге міністр оборони Франції.
У 1958 році Рене Плевен був призначений міністром закордонних справ Четвертої республіки.
З 1958 по 1969 роки був членом Європейського Парламенту.
З 1969 року міністр юстиції Франції.
З 1974 по 1976 рр. — президентом Регіональної ради Бретані.
