Рене Плевен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рене Плевен
Рене Плевен
Дакар, 1943 рік. Зліва від де Голя (у чорному капелюсі) Рене Плевен.

Час на посаді:
1958 — 1958
Президент   Шарль де Голль
Попередник Крістіан Піно
Наступник Моріс Кув де Мюрвіль

Народився 15 квітня 1901(1901-04-15)
Ренн
Помер 13 січня 1993(1993-01-13) (91 рік)
Париж
Професія політик, дипломат

Рене Плевен (фр. René Pleven; 15 квітня 1901(19010415), Ренн - 13 січня 1993, Париж) - французький політик і державний діяч, двічі, з 12 липня 1950 року по 28 лютого 1951 року і з 10 серпня 1951 року по 7 січня 1952 року будучи прем'єр-міністром Франції, очолював кабінет міністрів Четвертої Французької республіки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 квітня 1901 року в Ренні. Вивчав юриспруденцію в Парижі, до 1939 року Рене Плевен працював директором британської телефонної компанії.

У 1940 році приєднався до заснованого Шарлем де Голлем патріотичного руху французів за національну незалежність Франції від фашистів - "Вільна Франція"

З 1941 року, під командуванням генерала Чарльза Леклерка служив в якості члена Французького національного комітету уряду у вигнанні, до свого повернення у Францію в 1944 році. Був головним організатором Браззавільської конференції, що відбулася на початку 1944 року.

У Франції він зайняв, пост міністра колоній, а в листопаді 1944 року він був міністром фінансів в кабміні де Голля. У наступному кабінеті міністрів Жоржа Бідо, Рене Плевен отримав пост міністра оборони.

На піку своєї політичної кар'єри, з 1950 по 1952 років, Плевен був двічі прем'єр-міністром Франції.

З 1952 по 1954 рік вдруге міністр оборони Франції.

У 1958 році Рене Плевен був призначений міністром закордонних справ Четвертої республіки.

З 1958 по 1969 роки був членом Європейського Парламенту.

З 1969 року міністр юстиції Франції.

З 1974 по 1976 рр. — президентом Регіональної ради Бретані.

Посилання[ред.ред. код]