Рене Робер Кавельє де ла Саль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рене Робер Кавельє де ла Саль
фр. René Robert Cavelier de La Salle
Cavelier de la salle.jpg
Народився 22 листопада 1643(1643-11-22)
Руан
Помер 19 березня 1687(1687-03-19) (43 роки)
Національність Француз
Діяльність мореплавець
Конфесія Католик

Рене Робер Кавельє де ла Саль (фр. René Robert Cavelier de La Salle) (* 22 листопада 1643 — 19 березня 1687) — французький мандрівник, здійснив низьку подорожей в область Великих озер, вперше перетнув внутрішню частину Північної Америки з півночі на південь. Заснував французьку колонію Луїзіану. На його ім'я названо місто у американському штаті Іллінойс.

Молодість[ред.ред. код]

Народився 22 листопада у Руані. Батько його був купцем, який торгував сукном. З дитинства він не мав схильності до купецької справи, тому відали його в єзуїтську школу. Його бажанням було відправитися у Нову Францію (Канаду) місіонером, але Роберта відправили в Алансон викладати математику у місцевому єзуїтському коледжі. Через деякий час, після смерті батька, Кавельє розриває свої стосунки з єзуїтами та відправляється у Канаду. Туди Робер прибув у 1668 році.

Подорожі Кавельє[ред.ред. код]

Подорожі Рене Робера Кавельє де ла Саля

Спочатку де ла Саль поселяється у Монреалі. Тут він отримав земельний наділ й стає орендарем. Але цього для Кавельє було замало. Робер займався також торгівлею хутром, відвідує індіанські поселення, знайомиться з іх звичаями, вивчає індіанські мови, збирає відомості про ріки та озера.

6 липня 1669 року ла Саль відправився в перший похід за хутрами й дішов до озера Онтаріо. Але метою його була ріка Огайо (з індіанського «красива ріка») Пішовши вдовж берега Онтаріо і перебравшись через р. Ніагара, Кавельє зустрів в одному з індіанських поселень Луї Жольє, який займався пошуками міді. Від Жольє Кавельє де ла Саль почув. що на заході знаходиться велика ріка. Після цього Робер відправився на південно-захід. Тут він знайшов Огайо, пішов униз за течією. В цей час супутники залишили Робера самого, без харчів, пороху, куль. При цьому наближалася зима. Два роки мандрував ла Саль у лісах. За цей час він вивчив мову ірокезів.

Повернувшись у Монреаль, Кавельє знову зібрався у подорож, на пошуки великої ріки. Під час другої мандрівки Робер дійшов до Великих озер, побував на озерах Ері, Гурон, Мічіган, побував у затоці Грін-Бей, потім перетнув вододіл і в 1671 році спустився до ріки Іллінойс. Ця подорож спонукало Робера Кавельє до думки щодо колонізації цих земель. Цю ідею підтримав губернатор Нової Франції граф де Фронтенак. вирішено було побудувати форт у гирлі ріки Катараква, поблизу північних берегів Онтаріо. Ціла флотилія із 120 індіанських пирог з добре озброєними вояками на чолі із губернатором відправилася у похід. В середині червня 1672 року експедиція висадилася у бухті на північному березі озера Онтаріо. Тут було засновано французький форт Фронтенак.

Але ла Саля не покидала думка щодо великої ріки — Міссісіпі. Там уже побував Жольє, але зустрів іспанців. За ідеєю Кавальє, необхідно було закріпити всю територію навколо Міссісіпі за Францією. Це пов'язало би Нову Францію з Карибським басейном, французькими Антильськими островами. Але у Монреалі він зустрів спротив єзуїтів і торговців хутром. Тому Робер вирушив у Францію, щоб домогтися аудієнції у короля. Він зміг досягти її, отримав права сеньйора, став дворянином (завдяки хабару у 8 тисяч ліврів).

У 1678 році Робер Кавельє де ла Саль відправився у новий похід. На кораблі «Грифон» через озера Ері та Гудзон досяг озера Мічіган. Після цього навантажений хутром корабель повернув до Ніагари. А ла Саль з 20 вояками відправився далі на південь. Нарешті загін досяг ріки Іллінойс, збудувавши там форт. Презимувавши в ньому, навесні ла Саль повернувся у Монреаль. Але кредитори розорили його. Тоді Робер повернувся у форт на річці Іллінойс, щоб забрати інше хутром зі складів, але і його пограбували залишені у форті солдати. Водночас іллінойські індіанці почали ворожі дії проти французів. І все ж таки Робер Кавельє зумів замиритися з індіанцями, відбудувати форти, 13 лютого 1681 року спуститися до Міссісіпі й вийти до її гирла. По шляху експедиції, в індіанські селищах, встановлювали стовпи з написами про те, що місцевість належить королю Франції. Вийшовши до Мексиканської затоки Роберт Кавельє де ла Саль оголосив усю цю землю володінням короля Франції й назвав на його честь — Луїзіаною.

Коли Ла Саль повернувся до Монреаля, до зустрів тут нового губернатора Нової Франції, ла Барра, який ворожо поставився до Кавельє. Тоді він знову вирушив у Францію — до Людовика XIV, який підтримав ла Саля та призначив губернатором нової колонії. 24 липня 1684 року з порту Ла-Рошель вийшла флотилія, яка через 5 місяців досягла Флориди. Але тут розпочалися невдачі. Кавельє не зміг у тумані відшукати гирло Міссісіпі. Почався конфлікт з капітаном флотилії Боже. Колоністи висадилися на березі, вирішивши шукати Міссісіпі по суходолу. Капітам Боже з усіма охочими повернувся у Францію. Восени побудовано форт Сен-Луї. Почалися пошуки ріки Міссісіпі. Її не могли знайти, бо були на території теперішнього Техасу, у бухті біля ріки Колорадо, за сотні миль від Міссісіпі. Постійне незадоволення поселенців вилилося у вбивство Кавельє ла Саля 19 березня 1687 року купцем Дюо та колоністом Ліото, які свою чергу теж невдовзі були вбиті.

Розширення Нової Франції у 1534–1763 рр.

Зусилля Кавельє ла Саля не були марні. У 1697 році його проект було реалізовано Лемуаном д'Ібервілем, а у 1718 році у дельті Міссісіпі засновано місто Новий Орлеан.

Історія походу Рене Робера Кавельє де ла Саля по Місісіпі була викладена його супутником Жутелем у «Історичному щоденнику останньої подорожі покійного М. де ла Саля» 1723 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Meissner, Hans-Otto: Louisiana für meinen König. Die Abenteuer des Robert La Salle; Stuttgart (Cotta) 1966; Neuauflage: Stuttgart (Klett) 1982, 3. Aufl., ISBN 3-12-920023-1.