Реншильд Карл Ґустав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шведський фельдмаршал Карл Густав Реншільд

Карл Гу́став Ре́ншильд (Карл Густав Ренскольд, швед. Carl Gustaf Rehnskiöld; *6 серпня 1651, Грайфсвальд — †29 січня 1722) — шведський фельдмаршал (1706), граф, сподвижник короля Карла XII.

Біографія[ред.ред. код]

Вступив на військову службу в 1673 році, брав участь у війні з Данією 1675—1679 років, відзначився в битвах при Гальмстаді, Лунді та Ландскроні, в 26 років став підполковником. З 1689 — полковник, пізніше був генерал-губернатором Сконе (1698—1705).

З його іменем пов'язані перші успіхи шведів у Великій Північній війні: атака на данців (1700) та поразка російської армії під Нарвою 30 листопада 1700 року, де Реншильд командував лівим флангом.

17 квітня 1703 отримав чин генерала від кавалерії.

В кінці грудня 1705 року йому було доручено командування армією, яка мала прикривати Польщу із заходу, поки король рухався маршем на Варшаву і Гродно, а 27 грудня Реншильд був призначений королівським радником. Реншильду вдалося виманити саксонського воєначальника Шуленбурга до Фрауштадта (за іншими даними, Шуленбург, відповідно до наказу, йшов на з'єднання з силами Августа II), і 3 лютого 1706 року, не зважаючи на відсутність артилерії та значно поступаючись живою силою, завдав Шуленбургу нищівної поразки, змусивши Саксонію укласти сепаратний мир.

За свої заслуги отримав чин фельдмаршала, а 21 червня 1706 отримав графський титул.

У битві під Полтавою 8 липня (27 червня) 1709 року командував шведською армією замість пораненого короля, зазнав поразки та потрапив у полон. Був звільнений з полону в 1718 році. З 1719 — член Королівської ради.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]