Реншильд Карл Ґустав
Карл Гу́став Ре́ншильд або Карл Густав Ренскольд (швед. Carl Gustaf Rehnskiöld; *6 серпня 1651, Грайфсвальд — †29 січня 1722) — шведський фельдмаршал (1706), граф, сподвижник короля Карла XII.
[ред.] Біографія
Поступив на військову службу в 1673 року, брав участь у війні з Данією 1675—1679 років, битві при Хальмштадті, Лунді та Ландкроне, в 26 років став підполковником. З 1689 — полковник, пізніше був генерал-губернатором Сконе (1698—1705).
З його іменем пов'язані перші успіхи шведів у Великій Північній війні: атака на датчан (1700) та поразка російської армії під Нарвою 30 листопада 1700 року, де Реншильд командував лівим флангом.
Також учасник походу на Польщу з Карлом XII, в 1705 призначений командувати окремим корпусом в Сілезії, завдав поразки сильнішому противнику саксонському генералу Шуленбургу при Фрауштадті 3 (13) лютого 1706 року примусив Саксонію укласти сепаратний мир. Отримав в нагороду чин фельдмаршала та титул графа.
В битві під Полтавою 8 липня (27 червня) 1709 року командував шведською армією замість пораненого короля, отримав поразку та потрапив у полон. Звільнений тільки в 1718 році. З 1719 — член Королівської ради.
