Реометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rheometer with cylinder measuring system (left) and cone/plate measuring system (right)

Реометр (рос. реометр, англ. rheometer, flow meter; нім. Rheometer n) — прилад для вимірювання об'ємної витрати газів, різновид витратоміра.

Принцип роботи реометра ґрунтується на вимірюванні перепаду тиску в дроселюючому пристрої (діафрагмі, капілярі), встановленому в трубопроводі, по якому надходить газ[1]. Перепад тиску, пов'язаний однозначною залежністю з витратою газу, вимірюється дифманометром, шкала якого проградуйована переважно в одиницях витрати газу — см3/хв, л/год.

Реометр застосовують для вимірювання невеликих витрат газу (до 104 л/год) в ​​промислових і лабораторних установках, наприклад в апаратах для хлорування води, в приладах для кількісного аналізу складу газів, в гігієнічних дослідженнях, входить до складу деяких апаратів і приладів медичного призначення і т.п.

У сучасній технічній зарубіжній літературі терміном «реометр» називають прилади для вивчення реологічних властивостей рідин (для визначення в'язкості).

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 9932-75 Реометры стеклянные лабораторные. Технические условия

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]