Республіка Китай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Китай
中華民國

Прапор Республіки Китай Державна емблема Республіки Китай
Прапор Державна емблема
Девіз: Три народні принципи
(三民主義 Сань міньчу-і)
Гімн: Державний гімн Республіки Китай
Розташування Республіки Китай
Столиця Тайбей (де-факто
Нанкін (де-юре)[1]
25°02′ пн. ш. 121°38′ сх. д. / 25.033° пн. ш. 121.633° сх. д. / 25.033; 121.633
Найбільше місто Тайбей
Офіційні мови Китайська (Го-ю 國語)
Державний устрій Президентсько-парламентська республіка
 - Президент Ма Інцзю (Гоміньдан)
 - Віце-президент Аннет Лу (Лу Сюлянь) (呂秀蓮) (ДПП)
 - Прем'єр-міністр Чжан Чжуньсюн(張俊雄) (ДПП)
Становлення Сіньхайська революція 
 - Проголошення незалежності 10 жовтня 1911 
 - Встановлення республіка 1 січня 1912 
 - Перенесення до Тайваню 7 грудня 1949 
Площа
 - Загалом 35,980 км² (137-а)
 - Води (%) 10,34
Населення
 - оцінка 2007 р. 22.858.872[2] (47-а1)
 - Густота 635 32/км² (14-а)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $668,3 мільярдів (16-а)
 - На душу населення $36.457 (24-а)
ІРЛП  (2004) 0,925[3] (високий) (24-а якщо оцінена )
Валюта Новий тайванський долар (NT$) (TWD)
Часовий пояс CST (UTC+8)
Коди ISO 3166 TPE
Домен інтернету .tw
Телефонний код +886
1 За даними 2006 року.

Республіка Китай (кит. 中華民國, Zhonghua Minguo, Чжунхуа Міньго; Китайська республіка, РК) — держава в Східній Азії, широко відома, як Тайвань. У першій половині 20 століття була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм. З другої половині 20 століття по сьогодні є демократичною державою з обмеженим міжнародним визнанням, що контролює лише Тайвань і ряд інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами. До 1949 року була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю, і як така була членом-засновником Організації Об'єднаних Націй і одним з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. 1971 року Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці — з того часу ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем і Пенху.

Республіка Китай станом на 1937 рік (темнозеленим виділено Тайвань, світлозеленим — втрачені після Другої світової війни землі).

Республіка Китай заснована 1912 року. Вона займала більшу частину материкового Китаю та Монголії. Наприкінці Другої світової війни, в рамках капітуляції Японії, Республіка Китай збільшила свою територію за рахунок групи островів Тайвань і Пенху. Коли 1949 року Китайська Національна Народна партія програла громадянську війну Комуністичній партії Китаю, уряд Республіки Китай переїхав на Тайвань до тимчасової столиці Тайбей, в той час як комуністи створили Китайську Народну Республіку (КНР) у материковому Китаї з центром у Пекіні. Відтоді Республіка Китай контролює Тайвань, Пенху, Цзіньминь, Мацзу та інші дрібніші острови. На початку холодної війни вона була визнана багатьма західними країнами та Організацією Об'єднаних Націй в якості єдиного законного уряду Китаю.

Відповідно до Конституції, Республіка Китай не відмовилася від своїх претензій на весь Китай, хоча активно не заявляє про них на міжнародній арені. Політичні сили Республіки займають різні позиції у питанні проголошення суверенітету Тайваню. Обидва колишніх президенти Республіки, Лі Ден Хуей і Чень Шуйбянь, дотримувалися думки, що РК є суверенною і незалежною державою, окремою від материкового Китаю, тому необхідності в офіційній декларації незалежності немає. З іншого боку, президент Ма Інцзю висловив думку, що РК є суверенною і незалежною країною, яка включає в себе як Тайвань, так і материковий Китай.

храм Луншань (龍山寺), Тайбей
Високошвидкісні потяги в Тайвані
Нью-Тайбей

Географія[ред.ред. код]

Лежить на острові Тайвань між Південно-Китайським морем і Східно-Китайським морем. Рельєф гористий з долинами на заході.

Політика[ред.ред. код]

Республіка Китай є демократичною країною з президентсько-парламентською формою правління і загальним виборчим правом.

Очільник держави — президент Лі Ден Хуей (李登輝) з 1988 до 2000, Чень Шуйбянь (陳水扁) з 2000), очільник уряду — Чжан Чжуньсюн (張俊雄) з 2007; політична система — демократія, що розвивається;

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше: Економіка Тайваню
Тайбей 101 — символ успіхів Тайванської економіки

Будучи одним із чотирьох «азійських тигрів», вона є 26-ою за величиною економікою у світі. Новітні технології відіграють ключову роль у промисловості країни.

В Республіці Китай на високому рівні перебувають свобода слова, охорона здоров'я, народна освіта, економічні свободи тощо.

Експорт (вивіз): текстиль, сталь, пластмаси, електроніка, продукти харчування.

Демографія[ред.ред. код]

Населення 22800 тис. (2006) (тайванці 84%, китайці з материка 14%).

Мови[ред.ред. код]

Мови: китайська (державна), тайванська, діалекти хакка.

Історія[ред.ред. код]

У кінці XVI ст. на острів почалася іміграція китайців із прибережних провінцій Гуандун та Фуцзянь; 1624–1662 — у південній частині острова Тайвань існує колонія голандської Ост-Індської компанії, а в північній частині у 1626–1642 іспанська колонія; у 1662 прихильник династії Мін Чжен Ченгун виганяє голандців з острова й засновує власне незалежне володіння; 1683 — острова захопили війська династії Цин;

За Сімоносьокським договором острів було передано Японії 1895 р. в результаті японо-китайської війни 1894–1895, але повернувся до Китаю 1945. Націоналістичний уряд Китаю на чолі з Чан Кайші (蔣介石) втік на Тайвань після комуністичної революції в Китаї 1949 й домінував на острові, висловлюючи претензії на материкову частину до 1970-х, але його вже більше не визнавали США й західні держави, як легітимний уряд Китаю після ухвали 1971 р. резолюції ООН про визнання права КНР на представницто в цій організації. У 1975 Чан Кайши вмер. Його син Цзян Цзін-го почав проводити політику поступової демократизації й «тайванізації». У 1989 партія Гоміндан перемогла на перших вільних виборах. Кінець стану громадянської війни з Китаєм оголосив президент Лі Ден Хуей 1991; до чинної конституції 1947 року було внесено суттєві зміни, почато кампанію за одержання незалежності.

  • 1945 Капітуляція Японії у Другій світові війні. Тайвань стає частиною Республіки Китай.
  • 1947 Повстання Тайванців проти Гоміндану. Запровадження воєнного стану.
  • 1949 Поразка Гоміндану у громадянській війні у Китаї. Масова втеча прихильників Чан Кайші на Тайвань.
  • 1971 Республіка Китай поступається місцем в ООН Китайський Народній Республіці.
  • 1987 Воєнний стан на Тайвані скасовано. Починається демократизація країни.
  • 2000 Президентом стає представник Демократичної партії Чен Шуйбян.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Республіка Китай визнана 23 державами з сумарним ВВП у 28% від ВВП самої Китайської Республіки[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За адміністрації Гоміньдану, Нанкін позначувався як «офіційна столиця» Республіки на мапах і публікаціях, спонсорованих урядом. Тайбей же носив назву «тимчасової столиці». За сучасної адміністрації ДПП такі приставки до цих міст були негласно зняті.
  2. https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/tw.html
  3. Через невизначений статус Республіки, ООН не вносить її до своїх статистичних даних. За підрахунками місцевої влади ІРЛП становить 0,925 у 2004 році, — http://www1.stat.gov.tw/public/Data/71161662571.pdf
  4. Міжнародний валютний фонд, [1]. Дані 2008 року.


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.