Республіка Фіуме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Reggenza Italiana del Carnaro
Республіка Фіуме
Невизнана держава
Австро-Угорщина Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg
8 вересня 1919 – 30 грудня 1920 Вільна держава Рієка Flag of the Free State of Fiume.svg

Прапор Carnaro

Прапор

Столиця Фіуме
Мови італійська
Форма правління Республіка
Дуче Габріеле Д'Аннунціо
Законодавчий орган Arengo del Carnaro
 - Upper house Рада кращих
 - Lower house Рада корпорацій
Історичний період Міжвоєнний період
 - Переворот 8 вересня 1919
 - Конституція 1920.09.08
 - Рапальській договір 1920.11.12
 - Завоювання 30 грудня 1920

Республіка Фіуме (Італійське регенство Карнаро; італ. Reggenza Italiana del Carnaro)) — невизнана держава, заснована 8 вересня 1920 італійським поетом Габріеле д'Аннунціо в місті Фіуме (нині хорватське місто Рієка). Оригінальна назва пов'язана із затокою Кварнер (італ. Golfo del Quarnero), на березі якого розташовано місто. В україномовній літературі частіше має назву «республіка Фіуме».

Після закінчення Першої світової війни, за Фіуме, що належав раніше Австро-Угорщині, розвернулася справжня дипломатична боротьба між Італією і Королівством сербів, хорватів і словенців. Обидві держави вважали місто своєю територією. Доки йшли мирні переговори на Паризькій конференції, Габріеле д'Аннунціо очолив вторгнення італійських націоналістів, змусивши відступити навіть американо-британо-французькі окупаційні сили. Д'Аннунціо наполягав на тому, щоб Італія анексувала Фіуме, проте уряд не пішов на такий крок. Навпаки, Італія під тиском союзників, вимушена була оголосити морську блокаду Фіуме, щоб змусити «легіонерів» д'Аннунціо здати місто.

Д'Аннунціо проголосив Фіуме незалежною державою, затвердив конституцію, призначивши себе диктатором («дуче»). Д'Аннунціо не визнав Рапалльський договір, по якому Фіуме оголошувався вільним містом, і сам оголосив Італії війну, проте, після бомбардування італійським флотом 30 грудня 1920, вимушений був здати місто.

Конституція Фіуме[ред.ред. код]

Конституція, написана д'Аннунціо ('Хартія Карнаро') поєднувала в собі елементи анархізму, фашизму і демократії. Д'Аннуціо вважається передвісником італійського фашизму, і в конституції знайшли віддзеркалення його власні політичні ідеали. Співавтором конституції був анархо-синдикаліст де Амбріс, який і склав основні закони. Д'Аннунціо від себе додав у документ декілька курйозних пунктів, зокрема, обов'язкова музична освіта, яка проголошувалася фундаментом політичного устрою держави. У конституції відбиті принципи корпоративізму. Різні сектори економіки були представлені дев'ятьма корпораціями. Законодавча влада належала парламенту, що складається з двох палат: Ради кращих (Consiglio degli Ottimi) і Ради корпорацій (Consiglio dei Provvisori).

Джерела[ред.ред. код]