Респіратор (пристрій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Респіратор.JPG
Фільтрувальний протипиловий респіратор «ПульсК»
Ізолювальний респіратор Р-30

Респіра́тор (рос. респиратор, англ. respirator, breathing apparatus, breather, нім. Atemschutzgerät n, Schutzmaske f, Schutzgerät n) — апарат, призначений для індивідуального захисту органів дихання. За принципом дії вони поділяються на дві групи:

  • ізольовальні
  • фільтрувальні

Їх поєднання:

Ізолювальні В ізолюючих респіраторах для забезпечення робочого придатним для дихання повітрям використовується джерело, не залежний від навколишньої атмосфери. Повітря може подаватися по шлангу з не-забрудненого місця (шлангові протигази), може подаватися з трубопроводу зі стисненим повітрям або від компресора; або ж може використовуватися автономне джерело - балони зі стисненим повітрям (або киснем), а видихуване повітря може очищатися від вуглекислого газу і використовуватися для дихання знову. ізолюючі ЗІЗОД можуть бути і шланговими респіраторами, та автономними дихальними апаратами, і їх поєднанням. Автономні дихальні апарати використовуються для оснащення гірничорятувальних служб. Це пов'язано з тим, що рятувальні роботи в шахтах, ліквідація більшості аварій та їх наслідків проводяться в непридатній для дихання атмосфері при підвищенні температури та задимленості. У наш час[Коли?] найбільш широкого вжитку в підрозділах гірничорятувальних служб України набули апарати Р-30, які працюють за принципом: повітря, що видихається людиною, очищується від діоксиду вуглецю спеціальним поглиначем, збагачується киснем і надходить на вдих. Кисень подається із спеціального балона, який міститься в корпусі респіратора.

У фільтруючих респіраторах для забезпечення робочого придатним для дихання повітрям використовується навколишній забруднене повітря після очищення фільтрами. Для очищення від пилу і туману використовують протиаерозольні фільтри, які з плином часу засмічуються і вимагають заміни. Протиаерозольні фільтри бувають різних видів, і вони забезпечують різну ступінь очищення. Для очищення від шкідливих газів використовують противогазные фільтри, термін служби яких обмежений. Див. Способи заміни противогазових фільтрів респіраторів. Не можна використовувати фільтруючі респіратори при нестачі кисню; для захисту від газів, які не вловлюються або погано уловлюються сорбентом; і в тих випадках, коли не вдається забезпечити своєчасну заміну фільтрів (наприклад - коли у газу немає помітного запаху, і термін служби фільтра невідомий). Із фільтрувальних респіраторів найбільш широке розповсюдження отримали протипилові респіратори, призначені для захисту органів дихання від аерозолів (пил, дим, туман). Сфера застосування таких респіраторів  — гірнича промисловість, металургія, хімічна промисловість, коксохімія та ін.

Проводилися вимірювання ефективності захисту респіраторів різних конструкцій при їх носінні безпосередньо у виробничих умовах. Результати цих випробувань показали, що респіратори є не тільки самим останнім, але і самим ненадійним засобом захисту[1]., та їх застосування повинно проводитися в рамках програми респіраторної захисту. Вимоги до таких програм є в законодавстві всіх промислово-розвинутих країн (крім СНД). Також виявилося, що реальна ступінь зниження забрудненості повітря на практиці може бути в десятки разів менше, ніж у лабораторії при сертифікації (Див. Очікувані коефіцієнти захисту респіраторів).

Серед протипилових респіраторів, які випускає промисловість України, поширені «Пульс К», «Пульс М», «Росток», а газо-пилозахисних — «Тополя» і «АІР-317».

Закордонні аналоги ізолювальних респіраторів: «BG 4», «BG 174» (Dräger), «ELI 1» (Auer), «W 70» (Польща), «РО3 9 Б», «Урал 10» (Росія).

Історія появи респіраторів[ред.ред. код]

Перші розробки[ред.ред. код]

В літературі згадується використання засобів захисту органів дихання від пилу в Стародавньому Римі Плінієм. Перші згадки про респіраторах можна знайти в XVI столітті в роботах Леонардо да Вінчі, який пропонував використовувати для захисту від винайденого ним зброї - токсичного порошку - змочену тканина.[2] У 1799 році Олександр Гумбольд розробив перший примітивний респіратор, коли він працював у Пруссії гірським інженером.

Противогазный респіратор Стенхауза з активованим вугіллям між двома шарами металевих сіток

Практично всі старовинні респіратори складалися з мішка, який повністю закривав голову, застібався на горлі і мав вікна, через які можна було дивитися. Деякі респіратори були зроблені з гуми, деякі - з прогумованої тканини, інші - з просоченої тканини, і в більшості випадків робочий переносив бак з «слабо стисненим» повітрям, який використовувався для дихання. У деяких пристроях використовувалася адсорбція вуглекислого газу і повітря вдыхался неодноразово, в інших видихуване повітря випускався назовні через клапан видиху.

Перший патент на фільтрувальний респіратор в США отримав Льюїс Хаслетт в 1848 році. Цей респіратор фільтрував повітря, очищаючи його від пилу. Для фільтрації використовувалися фільтри змоченою вовни або аналогічне пористу речовину. Після цього було видано багато інших патентів на респіратори, в яких для очищення повітря використовувалося бавовняне волокно, а також активоване вугілля і вапно для поглинання шкідливих газів, і були зроблені поліпшення оглядових вікон. У 1879 році Хадсон Херт запатентував чашевидний респіратор, схожий на ті, які широко використовуються в промисловості в даний час. Його фірма продовжувала випуск респіраторів до 1970-х років.

Фільтруючі респіратори винаходили і в Європі. Джон Стенхауз, шотландський хімік, вивчав різні види активованого вугілля, щоб дізнатися, які з них краще вловлюють шкідливі гази. Він проклав дорогу до застосування активованого вугілля для фільтрації повітря в респіраторах, розробивши перший такий респіратор. Зараз активоване вугілля широко використовується в протигазах. У 1871 році англійський фізик Джон Тиндал додав до респіратора Стенхауза фільтр з вовни, насичений гидрооксидом кальцію, гліцерином і вугіллям, і став винахідником «пожежного респіратора». Цей респіратор вловлював і дим, і шкідливі гази, і він був показаний Королівському (науковому) товариству в Лондоні в 1874 році. Також в 1874 році Самюель Бартон запатентував пристрій, яке «давало дихати там, де повітря забруднене шкідливими газами або парами, димом або іншими забрудненнями». Бернхард Леб запатентував кілька пристроїв, які «очищали забруднене або зіпсоване повітря», і їх застосовували пожежні Брукліна.

Один з перших задокументованих випадків спроби застосування респіраторів для захисту від пилу відноситься до 1871 року, коли фабричний інспектор Роберт Бейкер[3] спробував організувати їх застосування. Але респіратори були незручні, і через зволоження фільтра видихуваним повітрям він швидко забивався пилом так, що ставало важко дихати, із-за чого робітники не любили їх використовувати.[4]

Знаки безпеки, використовувані для позначення місць, де потрібен або може вимагатися носка ЗІЗОД

В Росії, згідно з письмовими джерелами, до початку Першої світової війни, рятувальники використовували імпортні дихальні апарати Дрегера (Німеччина). Вони також використовувалися після закінчення I Світової війни рятувальниками, см Автономний дихальний апарат.

Хімічна зброя[ред.ред. код]

Фотографія газової атаки (хлор) на російські війська в 1916г, зроблена з повітря

Першим застосуванням хімічної зброї було використання хлору під Іпром під час I Світової війни. 22 квітня 1915 року німецька армія випустила 168 тонн хлора на ділянці фронту довжиною 6 км. протягом 10 хвилин близько 6000 людей загинули від задухи. Газ впливав на легені та очі, не даючи дихати і засліплюючи. Так як густина газоподібного хлору більше, ніж у повітря, він прагнув спускатися в низини, змушуючи солдатів залишати окопи.

Першим зареєстрованим випадком використання респіраторів для захисту від хімічної зброї стало використання канадськими солдатами, які знаходилися далеко від місця його застосування, просоченої сечею тканини. Вони зрозуміли, що аміак буде вступати в реакцію з хлором, а вода поглинатиме хлор, і це дозволить дихати.

А в травні 1915 року хімічна зброя застосували проти російської армії. Спочатку для захисту використовували пов'язки зі спеціальним просоченням[5], а потім стали розробляти і застосовувати різні протигази[6].


Випробування респіраторів у виробничих умовах[ред.ред. код]

За останні кілька десятиліть у розвинених країнах проводилися численні випробування респіраторів різних моделей безпосередньо у виробничих умовах (див. Випробування респіраторів у виробничих умовах). Для цього на поясі робочого закріплювали 2 пробоотборных насоса і фільтри, і під час роботи одночасно вимірювали забрудненість повітря під маскою респіратора і зовні неї - вдихуваного і навколишнього повітря. Концентрація шкідливих речовин під маскою дозволяє оцінити їх фактичний вплив на робітника, а ділення середньої зовнішньої концентрації на подмасочную дозволяє визначити коефіцієнт захисту» респіратора у виробничих умовах. Важливо відзначити, що вже багато років фахівці чітко розрізняють два різних коефіцієнта захисту:

  • Виробничий коефіцієнт захисту (Workplace Protection Factor WPF) - відношення зовнішньої концентрації к подмасочной при безперервній шкарпетці респіратора під час вимірювань.
  • Ефективний коефіцієнт захисту (Effective PF EPF) - коли робітник може знімати, зрушувати і поправляти маску - як і відбувається на практиці.

Виробничий коефіцієнт захисту - це показник захисних властивостей самого респіратора у виробничих умовах, а ефективний ПРИМ дозволяє оцінити наслідки його застосування для здоров'я робітників. Наприклад, якщо виробничий коефіцієнт захисту = 500, а під час роботи що б щось сказати робочий знімав респіратор, то 5 хвилин розмови за 8 годин (480 хвилин) дадуть значення ефективного коефіцієнта захисту = 80 - у 6 разів менше, ніж виробничий КЗ.

Вимірювання і результати[ред.ред. код]

Испытания респираторов - 01.JPG

Перед вимірами виробничого коефіцієнта захисту робочих попереджають про неприпустимість знімання респіраторів. Після одягання маски спеціальним обладнанням вимірюють кількість просочується під неї нефільтрованого повітря (через зазори між маскою і особою). Якщо воно перевищує допустимий, то робітник не бере участь у вимірюваннях. Під час вимірів за робочими безперервно спостерігають - не знімають вони респіратори. При вимірюванні EPF безперервне спостереження не проводиться.


Ці випробування показали, що у однакових респіраторів, що використовуються в однакових умовах значення коефіцієнта захисту можуть відрізнятися в десятки, сотні і тисячі разів. Більш того, при використанні нового вимірювального обладнання встановили, що при безперервній шкарпетці респіратора і безперервному вимірі його коефіцієнта захисту останній здатний змінюватися в десятки разів за лічені хвилини (Мал. 1). Чим можна пояснити таку непостійність?

Щоб респіратор запобіг потрапляння шкідливих речовин в органи дихання, необхідно:

Графічна схема послідовності дій при виборі респіратора для відомих умов використання, розроблена на основі вимог стандарту США щодо вибору та організації використання ЗІЗОД, розробленого Управлінням з охорони праці OSHA 29 CFR 1910.134 Respiratory Protection і підручника Національного інституту охорони праці (NIOSH) Керівництво NIOSH за вибором респіраторів 2004р під ред Ненсі Боллінджер (NIOSH Respirator Selection Logic 2004, ed. Nancy Bollinger) - переклад (рус)
  1. Ізолювати, відокремити органи дихання від навколишнього забрудненого повітряного середовища. Для цього використовують різні лицьові частини напівмаски, полнолицевые маски тощо).
  2. Потрібен чистий або очищене повітря для дихання. У фільтруючих респіраторах забруднене повітря очищається протиаерозольним та/або противогазными фільтрами.

Порушення хоча б одного з цих умов погіршує захисні властивості ЗІЗОД.

Разнообразие КЗ2.jpg

Отримані результати вимірювань (Мал. 2) дозволили фахівцям зробити наступні висновки:

  • Коефіцієнт захисту респіратора - випадкова величина; він може змінюватися в дуже широких межах при використанні однакових респіраторів високої якості в однакових умовах.
  • У виробничих умовах коефіцієнт захисту слабо залежить від якості фільтрів, яке постійно. Отже, різноманітність отриманих результатів пояснюється проникненням невідфільтрованого повітря через зазори між маскою і особою.
  • Перед проведенням вимірювань виробничого КЗ просочування невідфільтрованого повітря через зазори вимірювалася, і робітники, у яких воно досягало 1 % (КЗ=100) не допускалися до випробувань. Під час роботи за робочими безперервно спостерігали. Тому найменші з отриманих результатів (наприклад - КЗ=2,2) пояснюються сповзанням правильно одягнених масок вже під час роботи.
  • Значення ефективного КЗ в середньому нижче, ніж виробничого КЗ. Їх величина залежить (додатково) від того, можуть чи робочі використовувати респіратори безперервно (необхідність розмовляти, висока температура в цеху тощо), і від організації застосування респіраторів на підприємстві (тренування тощо).
  • Навіть точна інформація про забруднення повітря, і про респіраторі не дозволяє визначити (теоретично) наслідки застосування ЗІЗОД для здоров'я робітників.

Непостійність коефіцієнта захисту виникає не тільки при порівнянні КЗ у різних робочих, але і в одного і того ж робочого при використанні одного і того ж респіратора: у різні дні КЗ можуть бути різними. Наприклад, у дослідженні [7] у робітника № 1 при виконанні роботи один раз вийшов КЗ = 19, а інший раз - 230 000 (Мал. 2, круглі зафарбовані зелені маркери). У робітника № 12 (там же) один раз вийшов КЗ = 13, а інший раз - 51 400. Причому використовувалися однакові респіратори - безперервно (за кожним з робітників постійно спостерігали під час вимірювань, респіратор не знімався), і перед початком вимірювань перевірили - правильно одягнена маска. Потрібно зауважити, що усі робітники, у кого під полумаску просочувалося більше 1 % невідфільтрованого повітря, до участі в дослідженні не допускалися. Це відповідає КЗ = 100. Але принаймні в половині випадків правильно одягнений респіратор «сповз» під час роботи - адже робітник не стояв на місці, а рухався. Це «сповзання» сильно залежить від відповідності маски особі робітника - за формою і розміром.

Crutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)
Crutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)

Тому коефіцієнт захисту респіратора у виробничих умовах - "випадкова величина", яка залежить від різних обставин.

На Мал. 3 показані результати вимірювань, які були зроблені у кількох робітників, які використовували абсолютно однакові респіратори-напівмаски[8]. Під час виміру вони робили однакові рухи (дихали, повертали голову з боку в бік, схиляли вниз і запрокидывали тому, читали текст, бігли на місці). За 1 день у 1 робочого робили 3 виміру. Неважко побачити, що навіть при виконанні абсолютно однакових рухів коефіцієнт захисту одного і того ж респіратора - дуже непостійний. На Мал. 4 показані результати аналогічних вимірювань при носінні полнолицевых масок [8].

  • Різноманітність значень КЗ може пояснити, чому при використанні однакових респіраторів в однакових умовах робітниками, які виконують однакову роботу один може швидко стати інвалідом, а інший - вийти на пенсію без ознак профзахворювання.

Оскільки респіратори використовуються для запобігання профзахворювань (повинні, принаймні), то як це різноманітність вплине на вплив шкідливих речовин на робочого - на середнє вплив? Припустимо, що забрудненість повітря стабільна - 10 ГДК. Нехай при використанні респіратора протягом 4 днів ступінь захисту (КЗ) 3 дні була 230 000 (Мал. 2 зелений маркер), а один день - 2.2 (Мал. 2 червоний маркер). Середня (за 4 дні) забрудненість повітря = [3*(10 ГДК / 230 000) + 1*(10 ГДК / 2)] / 4 ≈ [10 ГДК / 2,2 ] / 4 = 1,136 ГДК. При такому непостійності для зменшення середнього впливу на робітника максимальні значення не мають жодного значення, а мінімальні - дуже важливі. Тому для запобігання профзахворювань мають значення не досягнення максимальних значень КЗ, а запобігання зниження КЗ до мінімальних значень.

Що впливає на зниження захисних властивостей респіратора[ред.ред. код]

Використовується респіратор безперервно

Мал. 5 відрізняється від Мал. 2 тільки тим, що при виконанні вимірювань у виробничих умовах за робітниками не стежили (чи знімають вони респіратори), і вони могли знімати їх - якщо захочуть, або при необхідності. Видно, що помітно зросла частка тих випадків, коли ступінь захисту респіраторів нижче 10 - з 5,8 % до 54 % (застосування полумасок в США обмежена 10 ГДК ([9], с. 197).

Висока температура.

Наприклад, всі нижні фіолетові маркери виявилися лівіше 10, і половина з них знаходиться лівіше КЗ=2. При проведенні цього виміру[10] на заводі, изготавливавшем кокс, температура повітря була занадто високою. Ймовірно, робітники не витримували, і знімали респіратори занадто часто. Дослідники порекомендували роботодавцю влаштувати загальнообмінну вентиляцію (для зниження температури і забруднення повітря), і використовувати респіратори з примусовою подачею повітря (так як обдув особи покращує самопочуття). (См. [9], с. 174)

Необхідність розмовляти.

В дослідженні[11] вимірювалися захисні властивості респіраторів - полнолицевых масок 3М 6000. Було зроблено 67 вимірів. У 52 оброблених випадках найменший КЗ був не менше 100, що значно більше, ніж обмеження області застосування такого респіратора (у США - 50 ГДК). Але з 15 необроблених вимірів у 13 випадках була пошкоджена вимірювальна система, а в 2 - робітники знімали респіратори під час роботи, щоб щось сказати. Вимірювати коефіцієнт захисту неодягненого респіратора безглуздо, але це важливо враховувати для збереження здоров'я робітників. У дослідженні брали участь добровольці; їх попередили, що знімати маски не можна; вони знали, що за ними безперервно стежать, але респіратори - зняли. Значить це вимагало виконання роботи. А якщо менш ніж за 2 години (середня тривалість виміру) 2 людини з 54 зняли респіратори, скільки їх буде за зміну? У 3М 6000 немає переговорної мембрани, але якщо в приміщенні шумить обладнання, то і при наявності мембрани важко докричатися один до одного. Виготовляються переговорні пристрої - акустичні та радіо.

Зручність респіратора.

Важко очікувати, що незручний респіратор буде використовуватись 8 годин в день. У США робочого дають можливість вибрати найбільш зручну маску з декількох. (В [9], с. 239 зазначено - мінімум 2 різні моделі по 3 розміру у кожній). Фахівці рекомендують замінювати обрану маску на іншу, якщо протягом 2-х перших тижнів вона здасться незручним ([9], с. 99).

Конструкція і принцип дії респіратора

У респіраторів - полнолицевых масок (при правильному виборі та застосуванні) зазори утворюються в середньому рідше і менші, ніж у полумасок. Тому їх область допустимого застосування обмежили 50 ГДК, а полумасок - 10 ГДК (США). А якщо подавати повітря під маску примусово, щоб тиск був вищим зовнішнього, то повітря в зазорах буде рухатися назовні, заважаючи забруднень потрапляти всередину. Тому в розвинених країнах стандарти обмежують застосування респіраторів різної конструкції по різному, хоча в окремих випадках захисні властивості можуть бути і інші. Наприклад, КЗ напівмаски в якихось випадках може бути більше, ніж у полнолицевой маски і у респіратора з примусовою подачею повітря (ППВ).

Респиратор 5.jpg

Таблиця 1. Обмеження області допустимого застосування деяких типів респіраторів (Див. Очікувані коефіцієнти захисту респіраторів):

Конструкція респіратора Обмеження (США)
Напівмаска з відповідними фільтрами До 10 ГДК
Повна маска з відповідними фільтрами До 50 ГДК (ЄС - 40)
Повна маска з примусовою подачею повітря[12] До 1000 ГДК
Дихальний апарат з полнолицевой маскою, під якою постійно підтримується надлишковий тиск До 10 тис. ГДК

Обмеження щодо застосування респіраторів дійсні тільки тоді, коли маска відповідає особі робочого (після індивідуального підбору і перевірки приладом), і респіратор застосовується безперервно (там, де повітря забруднене). У розвинених країнах такі обмеження закріплені у чинному законодавстві, обов'язкових для виконання (роботодавцем) стандартах, що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів.

Відповідність маски особі

Щоб маска респіратора була зручною, і відповідала особі робітника за формою і розміром, робітникові не видається респіратор, а дають можливість самому вибрати найбільш підходящу і зручну маску з декількох запропонованих. Потім приладом перевіряється, чи є у обраного респіратора зазори між маскою і особою. Це можна зробити різними способами. Найпростіші з них полягає в розпилюванні перед особою робочого (одевшего респіратор) розчину солодкого або горького речовини, нешкідливого для здоров'я (Fit Test - saccharin, Bitrex) ([9], стор 71, 96, 255). Якщо робітник при одягненому респіраторі відчув смак - значить, є зазори. Він повинен вибрати інший, більш підходящий респіратор. А якщо маска відповідає особі, то вона менше схильна сповзати під час роботи. Перевірка ізолюючих властивостей респіраторів потрібно у зв'язку з тим, що у людей різних рас є систематичні відмінності у формі обличчя, яке повинні враховувати виробники респіраторів і покупці.[13]

Рухливість виконуваної роботи

При застосуванні респіраторів одного типу вони забезпечують різну ступінь захисту при їх використанні у різних умовах на різних підприємствах. Це відмінність пов'язана з тим, що при виконанні різних видів робіт співробітникам доводиться виконувати різні рухи, які по-різному погіршують захисні властивості респіраторів. Наприклад, проводилося дослідження захисних властивостей полнолицевых масок при русі кроком по біговій доріжці при великому навантаженні[14]. Із-за сильного потовиділення КЗ знизилися, в середньому, з ~82 500 до ~42 800. При сертифікації цих респіраторів вони забезпечують ступінь захисту не нижче 1000 - для випробувача, який повільно йде по біговій доріжці, плавно повертаючи голову. В дослідженні [11] КЗ респіратора з полнолицевой маскою у виробничих умовах знизилася приблизно до 300-100. Область їх допустимого застосування в США - 50 ГДК. А в лабораторії були отримані значення КЗ(min) = 25-30 - Мал. 4[8].

Тому величезне значення має механізація робіт - це не тільки зменшує кількість людей, що піддаються шкідливому впливу, але також може сильно підвищити реальні захисні властивості респіраторів.

Якість респіраторів

Неодноразові порівняльні випробування декількох десятків різних респіраторів - полумасок, що проводилися в США, постійно показували, що ступінь захисту сертифікованих респіраторів одного класу та однієї конструкції при їх правильному використанні одними і тими ж людьми може сильно відрізнятися. Наприклад, еластомірні напівмаски (3М 7500, Survivair 2000, Pro-tech 1490/1590 та ін) і фільтрувальні півмаски (3М 9210, Gerson 3945 та ін) стабільно забезпечували КЗ>10, в той час як деякі інші респіратори (Alpha Pro Tech MAS695, MSA FR200 affinity та ін) при їх носінні тими ж людьми не могли забезпечити КЗ більше 10 навіть у половині випадків їх застосування.

Захисні властивості респіратора і його вартість - різні речі, які часто зовсім не залежать один від одного.

Правильне застосування

Правильне застосування респіраторів навченим персоналом так само важлива, як і якість самого респіратора. Для цього робітники проходять навчання, а відповідальний за респіраторний захист стежить за правильністю застосування респіраторів. В дослідженні[15] вивчалися помилки при одяганні фільтруючих полумасок, які використовували ненавчені люди. Було одягнене неправильно 24 % респіраторів. 7 % учасників не зігнули носову платівку, а кожен п'ятий (з тих, хто помилився) одяг респіратор догори ногами. В дослідженні[16] не підготовлені люди змогли правильно одягнути респіратори (без навчання, тренувань та індивідуального підбору) у 3-10% випадків. Законодавство США та інших розвинених країн зобов'язує роботодавця навчати і тренувати робітників і перед початком роботи в респіраторі, і після цього - періодично ([9], с. 69, 224, 252). Наприклад, після одягання робітник повинен кожен раз перевіряти - чи правильно одягнений респіратор, використовуючи перевірку правильності одягання респіратора ([9], с. 97, 227, 252, 271).

Заміна фільтрів противогазных

При використанні респіраторів з противогазными фільтрами роботодавець зобов'язаний своєчасну замінювати їх. Заміна фільтра «коли робітник відчує запах, смак» (або, припустимо, втратить свідомість) не допускається, так як частина шкідливих речовин можна виявити по запаху при концентрації вище ГДК, і у різних людей різна чутливість ([9], с. 40,142, 159, 202, 219). См. розділ про противогазных фільтрах нижче.

Області допустимого застосування респіраторів-полумасок, за рекомендаціями радянських, російських та американських фахівців. Видно, що рекомендації російських і радянських авторів не узгоджуються один з одним (для однакових моделей ЗІЗОД), і може на два порядки перевищувати науково обґрунтовані рекомендації американських фахівців, засновані на вимірах захисних властивостей саме у виробничих, а не в лабораторних умовах
Відповідальність

У США та ін. і роботодавець, і виробник ЗІЗОД несуть відповідальність за збереження здоров'я робітників. Там багато років існують стандарти, які регулюють і вибір респіратора в залежності від умов роботи і організацію застосування респіраторів (медогляд[9], с. 68, 145, 162, 242) навчання, тренування, техобслуговування тощо). Оскільки реальний ефект від застосування респіраторів залежить від великої кількості різних факторів, то для ефективного застосування респіраторів всі ці проблеми потрібно вирішувати разом, комплексно. Законодавство зобов'язує захищати здоров'я робітників не видачею респіраторів, а виконанням комплексної і написаної програми респіраторної захисту (див. статтю Законодавче регулювання вибору та організації застосування респіраторів). У неї входить: визначення забрудненості повітря, вибір респіраторів, індивідуальний підбір маски для кожного робітника, навчання та тренування робітників, контроль за правильністю застосування ([9], с. 63, 91, 238). Для виконання програми роботодавець зобов'язаний призначити людину, яка відповідає за вирішення всіх питань, пов'язаних з респіраторної захистом. Наявність написаної програми полегшує інспекторам проведення перевірок та з'ясування причин пошкодження здоров'я. Дослідження[17] показало, що на великих підприємствах порушень правил небагато.

При правильному виборі респіраторів доброго і нормальної якості, їх індивідуальному підборі (відповідність особі робочого) і правильному застосуванні навченими і тренованими співробітниками в рамках повноцінної програми респіраторної захисту ймовірність ушкодження здоров'я вкрай низька.

Але оскільки респіратори не можуть гарантувати, що їх ступінь захисту завжди, в 100 % випадків буде досить високою, і з-за «людського фактору» при їх застосуванні та стандарти США і ЄС, і Санітарні Правила РФ[18] вимагають використовувати всі можливі способи зниження шкідливого впливу - автоматизацію, вентиляцію і т. п. - навіть тоді, коли не вдасться знизити забрудненість повітря до ГДК.

На жаль, в РФ немає нормативних документів, що регулюють вибір і організацію використання ЗІЗОД роботодавцем, але є рекламні і нічим не обґрунтовані рекомендації, систематично і значно завищують захисні властивості ЗІЗОД - протягом кількох десятків років. Це сприяє вибору і використання свідомо недостатньо ефективних респіраторів, що призводить до розвитку профзахворювань (та отруєнь). На малюнку праворуч показані рекомендації для респіраторів-полумасок - одних і тих же моделей (зроблені фахівцями СРСР, РФ і США).

Використання противогазных фільтрів[ред.ред. код]

Застосування респіраторів для захисту від шкідливих газів[ред.ред. код]

При роботі в атмосфері, забрудненої шкідливими газами, для захисту здоров'я робітників використовують респіратори з противогазными фільтрами. У тих випадках, коли протигаз виявляється не здатним забезпечити робочого чистим повітрям, можуть виникнути різні профзахворювання органів дихання та ін - в залежності від хімічного складу шкідливих газів.

Одноразове використання противогазных фільтрів[ред.ред. код]

При використанні фільтруючих протигазів для забезпечення робочого повітрям, придатним для дихання, використовується навколишній повітря, яке очищується противогазными фільтрами. Часто для цього використовують фільтри, корпус яких наповнений різними сорбентами. При проходженні повітря через сорбент шкідливі гази поглинаються сорбентом, він насичується ними, а повітря очищається. Після насичення сорбент втрачає здатність поглинати шкідливі гази, і вони проходять далі - до новим, свіжим шарах сорбенту. Після того, як сорбент наситився в досить сильно забруднене повітря починає проходити крізь фільтр погано очищеним, і шкідливі гази потрапляють під маску при великій концентрації. Таким чином, при безперервному використанні термін служби фільтра обмежений, і він залежить від концентрації і властивостей шкідливих газів, сорбційної ємності фільтра і умов його використання (витрата повітря, вологість і т.д.) а також правильного зберігання. При своєчасній заміні фільтра вплив шкідливих газів на робітника перевищить допустиме, що може призвести до ушкодження здоров'я.

На захисні властивості респіраторів впливають багато різних факторів, тому для надійного захисту здоров'я робітників у розвинутих країнах застосування респіраторів відбувається в рамках комплексної програми респіраторної захисту. Для цього там розроблені і застосовуються нормативні документи (стандарти), що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів: США[19], Канада[20], Австралія[21] Англія[22] та ін. Див. Законодавче регулювання вибору та організації застосування респіраторів. Ці стандарти зобов'язують роботодавця проводити своєчасну заміну противогазных фільтрів, для чого при безперервній шкарпетці пропонується наступне:

  • 1. Використовуючи результати вимірювання забрудненості повітря, умов застосування та інформацію про властивості фільтра спеціаліст, що керує виконанням програми респіраторної захисту, складає розклад заміни фільтрів. Для цього виробники надають необхідну інформацію про фільтрах чи навіть безкоштовне програмне забезпечення (Програма MSA[23], приклад[24]; Програма 3M[25], приклад[26]). Така сама інформація надається та Інститутом охорони праці NIOSH. NIOSH дає відомості про захисні властивості конкретних фільтрів та інформацію про те, як перерахувати ці дані для фільтрів з іншими свойствами.[27]

Якщо споживач хоче, він може використовувати таблиці зі значеннями терміну служби фільтра, розрахованими для конкретних умов використання.

Це дозволяє визначити термін служби фільтра з похибкою, яка залежить від точності вихідних даних і досить вчасно міняти фільтри.

  • 2. По мірі насичення сорбенту концентрація шкідливих газів на виході з фільтру зростає, але це відбувається поступово. Це дозволило розробити індикатори закінчення терміну служби фільтра (ESLI, End of Service Life Indicator), які спрацьовують раніше, ніж концентрація шкідливих газів на виході з фільтру досягне гранично допустимої ([9], с. 219). У США розроблені вимоги до таких індикаторів, що забезпечують їх безпечне застосування. А дотримання цих вимог виробниками ЗІЗОД дозволяє робочим міняти фільтри своєчасно і використовувати респіратори, не ризикуючи здоров'ям (наприклад - фільтри 3М 6009[28] і 60929[29] з індикатором, що змінює колір).
  • 3. Вдихання шкідливих газів може викликати реакцію органів почуттів робочого (запах, роздратування тощо). Дослідження (1, стор 159) показали, що така реакція залежить від великої кількості різних факторів (хімічний склад шкідливих газів, їх концентрація, індивідуальна сприйнятливість робітника, його стан здоров'я, характер виконуваної роботи і те, наскільки швидко зростає концентрація шкідливих газів у вдихуваному повітрі, знайомий людині цей запах). Наприклад, за дослідженнями[30] у різних людей різний поріг сприйняття запаху одного і того ж речовини. Для 95 % людей він знаходиться між верхнім і нижнім межами, які відрізняються від середнього значення в 16 разів (в більшу і меншу сторони). Це означає, що 15 % людей не відчують запах при концентрації, у 4 рази більшої, ніж поріг чутливості. Це також сприяє тому, що в різних джерелах можуть бути різні значення порога сприйняття запаху. ([9], с. 220) зазначено, що на сприйняття запаху впливає і стан здоров'я - невеликий нежить може знизити чутливість. Якщо концентрація шкідливих газів під маскою буде зростати поступово (як це і відбувається при насиченні сорбенту), то у робітника може відбутися поступове звикання, і реакція на просочування шкідливих газів відбудеться при концентрації, помітно перевищує концентрацію шкідливих газів при її різкому зростанні. Якщо виконувана робота вимагає підвищеної уваги, це теж знижує поріг сприйняття запаху. Ймовірно, ступінь алкогольної інтоксикації теж впливає на сприйнятливість, але точних кількісних відомостей знайти не вдалося.

Це призводить до того, що робітник може починати реагувати на вдихання шкідливих газів при їх різної концентрації. Чи можна використовувати таку реакцію для своєчасної заміни фільтрів?

Існують шкідливі гази, які не мають практично ніякого смаку і запаху при концентрації, що значно перевищує ГДК (наприклад - чадний газ СО). У цьому разі такий спосіб заміни фільтрів неприпустимий. Існують шкідливі гази, у яких «середній» поріг сприйняття помітно вище, ніж ГДК. Нижче наводиться перелік деяких таких речовин із зазначенням їх номера (CAS) і концентрації (С) виражену в ГДК, при якій люди зазвичай починають реагувати на їх вдихання. Значення ГДК і середнього порогу сприйняття (С) взято з[31], і з-за відмінностей у величинах ГДК в США і РФ можуть не завжди збігатися зі значеннями, які вийшли б при використанні інформації їх російськомовних джерел.

Таблиця 2. Деякі шкідливі речовини з поганими «попереджували» властивостями. Див. Способи заміни противогазових фільтрів респіраторів:

Назва (CAS) ГДК[32] Концентрація[33] (ГДК)
Окис етилену (75-21-8) 1 (1,8) 851
Арсин(7784-42-1) 0,05 (0,2) До 200
Пентаборан (19624-22-7) 0,005 (0,013) 194
Діоксид хлору(10049-04-4) 0,1 (0,3) 92,4
Метилен біфеніл ізоціанати (101-68-8) 0,005 (0,051) 77
Диглицидиловый ефір (2238-07-5) 0,1 (0,53) 46
Винилиден хлорид (75-35-4) 1 (4,33) 35.5
Толуол-2,6-диизоцианат (91-08-7) 0,005 (0,036) 34
Диборан (19287-45-7) 0,1 (0,1) 18-35
Дициан (460-19-5) 10 (21) 23
Пропілен оксид (75-56-9) 2 (4,75) 16
Метил 2-ціаноакрілат (137-05-3) 0,2 (1) 10
Тетроксид осмію (20816-12-0) 0,0002 (0,0016) 10
Бензол (71-43-2) 1 (3,5) 8,5
1,2-Епокси-3-з-пропоксипропан (4016-14-2) 50 (238) 6
Селеноводород (7783-07-5) 0,05 (0,2) 6
Мурашина кислота (64-18-6) 5 (9) 5,6
Фосген (75-44-5) 0,1 (0,4) 5,5
Метилциклогексанол (25639-42-3) 50 (234) 5
1-(1,1-Диметилэтил)-4-метилбензол (98-51-1) 1 (6,1) 5

і так далі.

Тому при роботі з цими та іншими подібними речовинами використовувати реакцію робочого на вдихання шкідливих речовин (запах) теж не можна - багато робітники відчують запах занадто пізно.

Якщо речовини, у яких середній поріг сприйняття запаху нижче ГДК. Чи можна в такому випадку використовувати реакцію робочого для своєчасної заміни фільтрів?

У США в 1987 році це допускалося ([9], с. 143), але при цьому вимагали, щоб перед тим, як працівник приступить до роботи (вимагає застосування респіратора), роботодавець повинен перевірити індивідуальний поріг сприйняття запахів саме у цього співробітника, давши йому понюхати шкідливий газ при безпечної концентрації. А при відсутності шкідливих газів «попереджувальних» властивостей запаху, роздратування і т. д.) використання фільтруючих респіраторів заборонялося.

Але в 1996 році точка зору фахівців з охорони праці змінилася ([9], с. 219). Використовувати реакцію робітників на вдихання шкідливих речовин для своєчасної заміни фільтрів тепер не рекомендується, і зараз стандарти США не допускають заміну противогазных фільтрів реакції робітника на вдихання шкідливих речовин.

Так як попадання шкідливих речовин під маску може відбутися не тільки через фільтри, але і через зазори між маскою і особою (наприклад - через сповзання маски під час роботи тощо), то в цьому випадку реакція робітника на вдихання шкідливих речовин дозволить вчасно помітити небезпеку і покинути небезпечне місце.

Неодноразове використання противогазных фільтрів[ред.ред. код]

У тих випадках, коли використання фільтра припинилося раніше, ніж концентрація шкідливих газів на виході з фільтру досягла гранично допустимої, у ньому є невитрачений сорбент. Така ситуація може виникнути при використанні фільтра короткочасно або при слабкій забрудненості повітря. Дослідження ([34] та ін) показали, що при зберіганні такого фільтра частина шкідливих газів, уловленных раніше сорбентом, може звільнитися, і концентрація газів всередині фільтра у вхідного отвору зросте. В середині і у вихідного отвору фільтра станеться те ж саме - але з-за меншого насичення сорбенту в меншій мірі. З-за різниці в концентрації газів їх молекули почнуть рухатися всередині фільтра від вхідного до вихідного отвору, перерозподіляючи шкідлива речовина всередині фільтра. Цей процес залежить від різних параметрів - «летючість» шкідливої речовини, тривалості зберігання та умов зберігання та ін. Це може призвести до того, що при повтором використанні такого не до кінця витрачених фільтра концентрація шкідливих речовин у повітрі, що пройшов через нього, стане вище гранично допустимої відразу. Тому при сертифікації противогазных фільтрів, призначених для захисту від речовин з температурою кипіння менше 65°C стандарти вимагають проведення перевірки десорбції[35]. У РФ стандарт[36] таку перевірку не передбачає.

Щоб зберегти здоров'я робітників, законодавство США не допускає повторного використання противогазных фільтрів для захисту від «летючих» шкідливих речовин, навіть якщо при їх першому використанні сорбент наситився частково.

Згідно стандартам «летючими» вважаються речовини з температурою кипіння нижче 65°C. Але дослідження показали, що і при температурі кипіння більше 65°C повторне використання фільтра може виявитися небезпечним. У статті[37] наводиться порядок розрахунку концентрації шкідливих речовин у момент початку повторного використання фільтрів, але ці результати поки не знайшли відображення в стандартах, ні в інструкції щодо застосування респіраторів, складених виготовлювачами (де також забороняється повторне використання). Цікаво відзначити, що автор статті, що працює в США, не спробував розглянути можливість використання противогазного фільтра в третій раз.

Робота в атмосфері, в якій концентрація шкідливих газів миттєво небезпечна для життя чи здоров'я[ред.ред. код]

Потрапляння шкідливих газів під маску може викликати не тільки хронічні захворювання. Навіть короткочасне вдихання шкідливих речовин при досить великій концентрації може призвести до смерті чи необоротного пошкодження здоров'я, а вплив на очі може перешкодити покинути небезпечне місце. При своєчасній заміні противогазных фільтрів це може статися при утворенні зазору між маскою і особою - якщо при вдиху тиск повітря під маскою нижче атмосферного. Вимірювання захисних властивостей респіраторів, що проводилися у виробничих умовах, показали, що на практиці ступінь захисту - випадкова величина, і що під час роботи у респіраторів без надлишкового тиску під маскою ступінь захисту може зменшуватися до дуже маленьких значень.

Тому стандарти розвинених країн, що регулюють вибір і організацію застосування респіраторів, зобов'язують роботодавця забезпечувати робочого респіраторами з примусовою подачею повітря під маску, щоб тиск під час вдиху було вище атмосферного. Для цього використовується автономне джерело повітря або подача чистого повітря по шлангу (якщо таке обмеження рухливості припустимо). В останньому випадку, для безпечного покидання місця роботи при перебоях в подачі повітря, у робітника повинен бути автономний джерело чистого повітря досить великої ємності[9].

При сильної забрудненості повітря застосування фільтруючих респіраторів не рекомендується, навіть якщо концентрація шкідливих речовин не представляє миттєвої небезпеки для життя або здоров'я[9]. Крім того, при використанні фільтруючих протигазів при сильної забрудненості повітря може знадобитися часта заміна фільтрів, які коштують недешево. У таких випадках може виявитися більш вигідним використання респіраторів з подачею чистого повітря по шлангу під тиском.

Навіть при правильному виборі та застосуванні респіраторів навченими робітниками вони не можуть гарантувати абсолютно надійний захист, і тому законодавство розвинених країн вимагають використовувати всі можливі способи зниження забрудненості повітря. Лише після цього для захисту здоров'я робітників використовують протигази.

В даний час в РФ немає нормативних документів, обов'язкових для виконання, які б регулювали вибір і організацію застосування ЗІЗОД - в тому числі вибір і своєчасну заміну противогазных фільтрів і можливість їх повторного застосування. Не регулюються вибір лицьовій частині респіратора, використання респіраторів з примусовою подачею повітря під маску, навчання та тренування робітників. З-за цього неможливо розробити підручники та інші навчальні матеріали для підготовки фахівців з охорони праці і робочих, і стримується застосування в РФ вже готових західних розробок. Відсутність підготовки за цим напрямом у інспекторів може знизити ефективність їх роботи до нуля.

На Україні є документ, який регламентує правила вибору та організації застосування респіраторів роботодавцем, але він має суттєві недоліки, які роблять його виконання безглуздим. Наприклад, в документі не встановлені державні обмеження допустимого застосування респіраторів різних конструкцій, що фактично узаконює використання завідомо недостатньо ефективних ЗІЗОД в умовах, коли вони в принципі (по самій своїй конструкції) не можуть надійно захистити здоров'я робітників.

Підбиваючи підсумок вищесказаного, слід визнати наявність істотних недоліків у практиці застосування ЗІЗОД в умовах виробництва ... що складалися десятиліттями.[38].

Див. також[ред.ред. код]

Навчальні посібники[ред.ред. код]

  • Н. Ивонин. Фильтрующие и изолирующие противогазы. 1935р. PDFdjvu
  • Дубинин М. и Чмутов К.. Физико-химические основы противогазного дела. Москва, 1939р. djvu


  • Ненсі Боллінджер, Роберт Шюц. «NIOSH Guide to Industrial Respiratory Protection» NIOSH, 1987 г. англ Є переклад (рус): «Руководство по применению респираторов в промышленности» (1987) PDF Wiki
  • Лінда Розенсток. Керівництво Національного інституту охорони праці (NIOSH) по профілактиці туберкульозу в медустановах 1999р TB Respiratory Protection Program In Health Care Facilities. Administrator's Guide Є переклад (рус): PDF Wiki
  • Ненсі Боллінджер. Керівництво по вибору респіраторів NIOSH, 2004 р.англ Є переклад (рус): Руководство NIOSH по выбору респираторов. 2004г PDF Wiki


Примітки[ред.ред. код]

  1. Великобританія, British Standard BS 4275:1997 "Guide to implementing an effective respiratory protective device programme":

    Якщо повітря в місці роботи забруднений, то важливо визначити - чи можна зменшити (до прийнятного рівня) ризик, створюваний цими забрудненнями, "'з допомогою технічних засобів і організаційних заходів"' - а не з допомогою респіраторів. ... Якщо виявлений ризик неприйнятний, то для запобігання або зменшення шкідливого впливу треба в першу чергу використовувати ті методи, які вказані в пунктах (а)-(з) для запобігання і в пунктах (d)-(k) для зниження ризику, а не респіраторний захист. ...

    a) Використання інших речовин, які менш токсичні.
    b) Використання тих же речовин у менш небезпечній формі, наприклад - заміна дрібнодисперсного порошку крупнодисперсным, або гранулами, або розчином.
    c) Заміна технологічного процесу на іншій - так, щоб зменшилася пилоутворення.
    d) Виконання технологічного процесу та обробки матеріалів у повністю або частково герметизованому обладнанні.
    e) Пристрій укриттів у поєднанні з місцевими вентиляційними відсмоктувачами.
    f) Місцева витяжна вентиляція - місцеві відсмоктувачі (без укриттів).
    g) Використання загальнообмінної вентиляції.
    h) Зменшення тривалості періодів впливу.
    i) Організація роботи таким чином, щоб зменшити попадання забруднень у повітря, наприклад - закривання невикористовуваних контейнерів.
    j) Використання вимірювального обладнання та пов'язаної з ним сигналізації для попередження людей про перевищення допустимого рівня забрудненості повітря.
    k) Ефективна прибирання.
    l) Виконання програми респіраторної захисту.
    Оскільки у багатьох випадках можна зменшити ризик вдихання забрудненого повітря робочими одним лише способом, потрібно ретельно вивчити всі кроки від a) до l), які призначені для зменшення забруднення повітря, або для зменшення ризику вдихання забрудненого повітря. Але при використанні поєднання двох або більше способів можна домогтися зниження ризику до припустимого.
    Вимоги цього стандарту повинні виконуватися протягом усього часу, поки буде розроблятися і проводитися зниження ризику вдихання забрудненого повітря з допомогою всіх обґрунтованих технічних і організаційних заходів (без використання ЗІЗОД), і після такого зниження.
    ... Якщо проведення заходів щодо зниження ризиків не дозволить забезпечити безпечні і здорові умови праці, потрібно зробити оцінку залишкового ризику вдихання забрудненого повітря або поглинання шкідливих речовин через шкіру. Це дозволить визначити, якою (тип) респіраторів потрібен, і якою повинна бути програма респіраторної захисту.

    США, 29 CFR 1910.134 "Respiratory Protection":(є переклад (рус.))

    1910.134(a)(1) Основним способом запобігання тих професійних захворювань, які виникають через вдихання повітря, забрудненого пилом, туманом, димом, смогом, шкідливими газами та аерозолями повинно бути запобігання впливу шкідливих речовин на людину, і запобігання забруднення повітря. Для цього слід (наскільки можливо) автоматизувати і механізувати виробництво, змінювати використовувані матеріали і технологічний процес, застосовувати технічні засоби, наприклад - герметизувати виробниче обладнання і використовувати вентиляційне обладнання. У тих випадках, коли ці способи недостатньо ефективні, або при їх монтажі і ремонті, слід використовувати надійні та ефективні респіратори.

    ФРН, DIN EN 529:2006 "Atemschutzgeräte - Empfehlungen für Auswahl, Einsatz, Pflege und Instandhaltung - Leitfaden"

    ...Вплив шкідливих речовин на робочих повинно бути усунено (знижена до безпечного рівня). Якщо ж це неможливо або складно для виконання, то воно повинно бути зменшено до мінімуму в джерелі за рахунок використання технічних, організаційних та інших заходів - до того, як будуть застосовуватися респіратори.

    ... ЗІЗОД повинні використовуватися тільки в тому випадку, коли виконується одна або кілька умов:
    а) Використані інші засоби, але їх виявилося недостатньо;
    b) Вплив перевищує гранично допустиму, а кошти (колективної та технічної) захисту поки тільки встановлюються;
    c) Робітникам доводиться працювати в умовах, близьких до НС, так як виконання роботи не можна відкласти до моменту, коли вплив буде знижено в джерелі іншими засобами.
    d) Робітники піддаються впливу, що перевищує гранично допустиму, рідко і недовго, так що використання інших методів захисту непрактично;
    e) Необхідний саморятівник для самостійної евакуації в разі виникнення НС;
    f) Виконання аварійних робіт рятувальниками.
  2. «Women in the US Military - History of Gas Masks». Chnm.gmu.edu. 2001-09-11. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2010-04-18. 
  3. Robert Baker: The First Doctor in the Factory Department. Part I. 1803-1858
  4. Докладніше про розробках респіраторів до початку Першої світової війни див.: The invention of the gas mask
  5. Опис противогазных пов'язок і масок, наявних у діючих арміях південно-західного фронту 1915г
  6. М.О. Фигурновский Нарис розвитку російської протигаза під час імперіалістичної війни 1914-1918р 1942р
  7. Ziqing Zhuang, Christopher C. Coffey та ін. Зв'язок між результатами вимірювань захисних властивостей респіратора на металургійному заводі і коефіцієнтом ізоляції маски, виміряними кількісно. American Industrial Hygiene Association Journal, vol. 64(6): с. 730-738 (2003)
  8. а б в Crutchfield Clifton D.; Fairbank Erin O.; Greenstein Scott L. Effect of Test Exercises and Mask Donning on Measured Respirator Fit Applied Occupational and Environmental Hygiene 14(12): 827—837 (1999)
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т Ненсі Боллінджер, Роберт Шюц. NIOSH Guide to Industrial Respiratory Protection NIOSH, 1987 р. Переклад (рус): PDF Wiki
  10. Ming-Tsang Wu Вимірювання ефективності респіраторів, застосовуваних робочими коксової печі American Industrial Hygiene Association Journal (2002) 63(1): 72-75
  11. а б Larry Janssen Jeanne Bidwell. Вимірювання захисних властивостей респіратора - полнолицевой маски при дії аерозолю свинцю Journal of Occupational and Environmental Hygiene, том 4(2), с. 123-128 (2007)
  12. З-за високих захисних властивостей у США такі респіратори використовуються більш ніж у 10 % випадків, коли потрібні ЗІЗОД
  13. Доповідь проф. Кирилова «Про засоби захисту органів дихання від промислових аерозолів» 08.12.2011
  14. David Caretti, Paul Gardner. Respirator Fit Factor Performance while Sweating. American Industrial Hygiene Association Journal, 60(1), 84-88 (1999)
  15. Cummings K.J., J. Cox-Ganser и др. Respirator donning in post-hurricane New Orleans. Emerg. Infect. Dis. 13:700-707 (2007).
  16. Lisa M. Brosseau. Перевірка ізолюючих властивостей респіраторів, призначених для захисту від інфекційних захворювань // Journal of Occupational and Environmental Hygiene, том 7(11) 628-632 (2010)
  17. Respirator Usage in Private Sector Firms U.S. Department of Labor, Bureau of Labor Statistics, 2001
  18. Санитарные Правила 2.2.2.1327-03. Гигиенические требования к организации технологических процессов, производственному оборудованию и рабочему инструменту
  19. Стандарт США 29 CFR 1910.134. Respiratory protection. Переклад (рус): PDF Wiki
  20. Стандарт Канади CS Z94.4-02 Selection, Use, and Care of Respirators
  21. Стандарт Австралії та Нової Зеландії AS/NZS 1715:2009. Selection, use and maintenance of respiratory protective equipment
  22. Guide to implementing an effective respiratory protective device programme BS 4275:1997. London: BSI
  23. MSA - Cartridge Life Calculator
  24. Приклад використання програми для обчислення строку служби противогазных фільтрів MSA
  25. Программа 3М
  26. Приклад використання програми для обчислення строку служби противогазных фільтрів 3M
  27. NIOSH/NPPTL MultiVapor Version 2.2.3
  28. Фільтр 3М 6009 з індикатором закінчення терміну служби. Інструкція для користувача.
  29. Фільтр 3М 60929 з індикатором закінчення терміну служби. Інструкція для користувача.
  30. Amoore JE, Hautala E. Odor as an aid to chemical safety: odor thresholds compared with threshold limit values and volatilities for 214 industrial chemicals in air and water dilution // J Appl Toxicol 1983; 3(6): 272—290
  31. Керівництво по вибору респіраторів 3М Respirator Selection Guide
  32. Среднесменные ГДКРЗ вказані в: ppm (мг/м3), де ppm частин на мільйон.
  33. Умовно «середній» концентрація, за якої 50 % людей починає відчувати запах.
  34. Reuse of Organic Vapor Chemical Cartridges 3M Corporation, Technical Data Bulletin #142 by C.E. Colton. St. Paul, Minn.: 3M, 1999.
  35. Respiratory Protective Devices — Gas Filters & Combined Filters—Requirements, Testing, Marking BS EN 14387:2004+A1:2008. London: British Standards Institute (BSI), 2008
  36. ГОСТ Р 12.4.231-2007. АX противогазовые и комбинированные фильтры для защиты от органических соединений с низкой температурой кипения. Общие технические условия
  37. Gerry O. Wood and Jay L. Snyder. Estimating Reusability of Organic Air-Purifying Respirator Cartridges // Journal of Occupational and Environmental Hygiene 8(10), 609—617 (2011).
  38. Кирилов В.Ф. та ін. Про засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих (огляд літератури). Медицина праці та промислова екологія, ФГБУ НДІ медицини праці РАМН, (2013) № 4, С. 25-31, ISSN 1026-9428 Вікіджерела PDF (рус) JPG (рус)