Ресурси і запаси стибію
Ресурси і запаси стибію (рос. ресурсы и запасы сурьмы, англ. antimony (stibium) resources and reserves; нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Antimon).
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Виявлені ресурси стибію оцінені в 35 країнах світу і становлять 7,6 млн т, з яких понад 70 % припадає на п'ять країн: Китай — 42 %, Таджикистан — 10 %, Росію — 8 %, Болівію і Таїланд — по 6 %. Великі виявлені ресурси також є у ПАР, Мексиці, Киргизії і Австралії — 12 % сумарно.
Світові загальні і підтверджені запаси стибію в 21 країні світу на 01.01.1998 р. становили, відповідно, 5,8 і 4,3 млн т. Китай володіє 55 % загальних і 51 % підтверджених запасів стибію. При цьому з 2,23 млн т підтверджених запасів стибію в Китаї 0,9 млн т повністю готові до відпрацювання без додаткових геологічних досліджень. Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6 %), третє — Росії (6 %).
Дані по виробництву і запасам стибію станом на 2002—2003 рр., за американськими джерелами, наведені у табл.
Табл. Світове первинне виробництво, запаси (Reserves) і резервна база (Reserve base, t) стибію
Країни |
Виробництво |
Запаси (Reserves), тис. т |
Резервна база (Reserve base), тис. т | |
2002 |
2003 | |||
США |
- |
- |
80 |
90 |
Болівія |
2,0 |
2,4e |
310,0 |
320,0 |
Китай |
118,0r |
101,56 |
790,00 |
2400,00 |
Росія |
5,0 |
4,5e |
350,0 |
370,0 |
ПАР |
5,65r |
6,70 |
34,0 |
250,0 |
Таджикистан |
2,0 |
1,5 |
50,0 |
150,0 |
Інші країни |
2,0 |
2,0e |
150,0 |
330,0 |
Світ у цілому |
134,65r |
118,66 |
1764,0 |
3910,0 |
е оцінка; r порівняльна оцінка Джерело: US Geological Survey Mineral Commodity Summaries January 2004.
Головні родовища стибію[ред. | ред. код]
Потреби промисловості в стибії задовольняються г. ч. за рахунок експлуатації родовищ двох геолого-промислових типів телетермального генетичного класу: субузгодженого (пласто- і плащеподібного) і січного (жильного). Комплексні родовища вулканогенного (і плутоногенного) класу як джерело стибію мають обмежене значення.
Забезпеченість стибієвої промисловості світу загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах у 1993—1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 28 років і 21 рік, забезпеченість Китаю — 18 і 13 років, Болівії — 33 роки і 30 років, ПАР — 34 і 32 роки.
Стибій в Україні[ред. | ред. код]
В Україні золото-стибієві та ртутно-стибієві родовища і прояви є у Східно-Карпатській ртутній металогенічній області, що є частиною Карпатського металогенічного пояса. Золото-стибієвий прояв у 1999 р. також виявлено у Гірському Криму.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
| |||||