Рефлексивне дієслово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рефлексивне дієслово — дієслово з постфіксом -ся, первісно формою знахідного відмінка зворотного займенника, що почала зростатися з своїм дієсловом ще в староукраїнську добу, оформлюючи подекуди нові значення відповідних дієслів.

Значення [ред.]

  • власнезворотне (одягатися),
  • взаємно-зворотне (обійматися),
  • заг.-зворотне (вибиратися, схилятися),
  • посередньо-зворотне (пакуватися),
  • активно-безоб'єктне (собака кусається),
  • пасивно-якісне (дріт гнеться),
  • (звичайно з недоконаними дієсловами) власне пасивне (часом з орудним суб'єкта дії: Навіки прокленетесь своїми синами).

Вживання [ред.]

Рефлексивні дієслова виключають уживання прямого об'єкта в знахідному відмінку, за винятком нечасто вживаних безособових конструкцій типу: книжку читається.

З неперехідними дієсловами вияву зовнішні ознаки (зеленіти — зеленітися), зокрема ж у сполуці з префіксами роз-, з-, на-, до-, ви-, -ся надає значення повноти, вичерпаности й інтенсивности дії чи стану (роз-, на-, до-, ви- говоритися — говорити).

З рефлексивними дієсловами творяться певні типи безособових речень (смеркається, йому не спиться). Деякі дієслова, близькі до загально-зворотних, уживаються лише у зворотній формі (боятися, каятися).

Постфікс -ся, крім своєї гол. функції змінювати стан дієслова (зокрема виключаючи можливість перехідности), інколи модифікує лексичне значення дієслова (роздатися — роздати). Значення властивої зворотности може підкреслюватися додатковим зворотним займенником сам, сам себе, самому собі, з самим собою, один одного.

В активно-безоб'єктному й пасивному значеннях постфікс -ся, поширеніший у східно-українських говірках; у південно-західних говірках, де -ся вживається як частка і перед дієсловом (як ся маєш?) ся більш зберігає історичні зв'язки з займенником; у покутсько-гуцульських говірках -ся звучить -си, мабуть, енклітична форма давального відмінка зворотного займенника си (знана з південно-західних говірок), сконтамінована з ся.


В сучасній українській мові немає чітких правил вживання дієслів зворотної дії. Більше того, йде підміна чітких правил вживання таких дієслів різними неперехідними/перехідними/рефлекторними формами. Це призводить до очевидної деградації мови. Наприклад, нормою стали такі вирази: собака кусається [собака кусає себе], хоча правильно: собака кусючий; кішка дряпається [кішка дряпає себе], хоча правильно: кішка дряплива; вони відстрілювалися [вони відтрілювали себе], хоча правильно: вони стріляли у відповідь, вони захищалися зі зброєю; нам треба добиватися законності [нам треба добивати себе], хоча правильно: нам треба досягати законності; молитися [молити себе], хоча правильно: молити бога, молити небо, молити господа, нести богові молитву ("господу помолимось!" має виглядати так: "господа помолимо!" ); вибачатися [вибачати себе], хоча правильно: просити пробачення; не ображайтесь на нас [ображайте себе на нас], хоча правильно: не майте на нас образи; прокурора просять розібратися з атакою на видавництво [розібрати себе, тобто, роздягнутися], хоча правильно: прокурора просять зупинити атаку на видавництво; ми будемо займатися ремонтом [займати себе (тобто, ми будемо спалахувати вогнем)], хоча правильно: ми будемо ремонтувати; ми торкнемось окремих сторін [торкнемо себе], хоча правильно: ми торкнемо окремі сторони; нами опікується влада [нами опікує себе влада], хоча правильно: нас опікує влада; не змогли домовитись [не змогли домовити себе], хоча правильно: не змогли дійти згоди; експертам не вдалося узгодити [не вдалося себе узгодити], правильно так: експерти не змогли узгодити; в Женеві вдасться добитися угоди [в Женеві вдасть себе добити себе] - цей совєтскій абсурб українською виглядає так: в Женеві зможуть досягти угоди; особа померлого встановлюється [встановлює себе], правильно так: особу померлого встановлюють; вона порається по господарству [порає себе], правильно так: вона порає господарство; у міліції припинили знущатись над людьми [знущати себе над людьми], правильно так: у міліції припинили катувати/глузувати з людей; який підозрюється у використанні коштів [який підозрює себе], правильно так: якого підозрюють у використанні коштів; Іван, який звинувачувався в розбещенні хлопчика [звинувачував себе], правильно так: Іван, якого звинуватили в розбещенні хлопчика; вони помстилися правителю [помстили себе], правильно так: вони помстили правителю.


Є багато інших прикладів, які чітко вказують на безглуздість написаного. Мовознавці повинні розробити чіткі правила вживання дієслів з часткою "-ся" (себе), щоб ці слова не діяли, як бумеранг - тобто, рефлекторно не били по мозку людину, яка їх вимовляє. Справа в тім, що на польовому рівні Простір являє собою пружну субстанцію; тому словесний бумеранг, випущений людиною, повертається до неї і вдаряє її, якщо вона не правильно вживає дієслово зворотної дії. Так іде руйнація особистості. З природою, її законими, краще не входити в суперечку. Завідомо програємо! Тому правила треба вдосконалити так, щоб українська мова не була в протиріччі із фундаментальними законами природи.

Література [ред.]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.