Речові права
Речові права — це права, що встановлюють панування особи над речами і усувають всіх інших осіб від можливості впливу на ці речі. Речові права є абсолютними, тому що вони встановлюють монопольну владу особи над речами.
Суб'єктивне речо́ве пра́во — це право, яке забезпечує задоволення інтересів уповноваженої особи шляхом впливу на річ без участі інших осіб. Тобто задоволення охоронюваних законом інтересів власника здійснюється шляхом взаємодії з належними йому речами при забезпеченні відповідної поведінки з боку третіх осіб. Речові права встановлюються законом, а у випадках, передбачених законом, можуть встановлюватися правочином (договором) або рішенням суду.
Речовими правами є:
- Речовими правами на чуже майно є:
- право володіння
- право користування (сервітут)
- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно[1].
Права на чужі речі відомі правовим системам багатьох країн світу. Однак до прийняття нового Цивільного кодексу України цивільне законодавство нашої країни не знало цих цивільно-правових інститутів.
Не можуть бути об'єктом речових прав речі, що вилучені з цивільного обігу.
Суб'єктами речових прав можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Речові права в разі їх порушення захищаються позовами, предметом яких є безпосередньо речі (речові позови). Ці позови йдуть слідом за речами і подаються до того, хто на даний момент незаконно володіє річчю або створює перешкоди у користуванні нею. Речові права уповноважених осіб підлягають такому самому захисту, як і права власника[2].
В Україні речові права підлягають державній реєстрації відповідно до Закону[3] в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стаття 395 Цивільного кодексу України
- ↑ Экономико-правовая библиотека. Що включає поняття речового права?. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 19 жовтня 2012.
- ↑ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Верховна Рада України; Закон від 01.07.2004 № 1952-IV
Посилання[ред. | ред. код]
- Речові права // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |