Рея (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рея дає Кроносу камінь замість Зевса

Ре́я (грец. Ῥέα, епіч. грец. Ῥείη) — у давньогрецькій міфології — богиня-мати з покоління титанів; за «Теогонією» Гесіода, дочка Урана й Геї, дружина Кроноса, мати Зевса, Аїда, Посейдона, Гестії, Деметри та Гери. Культ Реї спочатку був малопоширений у Греції. На Криті і в Малій Азії вона ототожнювалася з азійською богинею природи й родючості Кібелою. Жерці Реї називалися куретами й ототожнювалися з корибантами. Куретам Рея нібито передала малого Зевса; жерці, брязкаючи зброєю, приглушували крик немовляти, і Кронос не проковтнув його. Культ Реї-Кібели мав оргіастичний характер, проте на материковій Греції він проявлявся в пом'якшеному вигляді. У III ст. до н. е. культ Реї під ім'ям Великої Матері потрапив до Риму. Реї-Кібелі були присвячені дуб і сосна, постійним її супутником вважався лев. Зображували її в постаті жінки з короною та тимпаном.

Література[ред.ред. код]