Реґіомонтан
| Реґіомонтан | |
| лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller | |
| Народився | 6 червня 1436 Кенігсберг (Баварія) |
|---|---|
| Помер | 6 липня 1476 (40 років) Рим |
| Національність | німець |
| Галузь наукових інтересів | астрономія, математика |
| Alma mater | Лейпцизький університет, Віденський університет |
| Науковий керівник | Георг фон Пурбах |
| Відомі учні | Бернхард Вальтер |
Реґіомонтан (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йоганн Мюллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон в передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцігського університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов в Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. У 1457 Реґіомонтан стає магістром і сам приступає до читання лекцій. В цьому ж році він приступає до систематичних астрономічних спостережень.
У 1461 році Реґіомонтан знайомиться з кардиналом Віссаріоном, від якого отримує пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту їде в Рим. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжує. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. У 1464 Реґіомонтан читає в Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. В цей же час він знайомиться з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і веде з ним листування.
Влітку 1467 Реґіомонтан приїжджає до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працює в Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 Реґіомонтан жив у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню і одну з перших в Європі обсерваторій в будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним з перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.
Помер Реґіомонтан в 1476 в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.
Внесок у науку [ред.]
Математика [ред.]
Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462—1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533.
Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст в значній мірі збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги в основному спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як ал-Баттані і ат-Тусі.
Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха 12 століття, це відзначив у 16 сторіччі Джироламо Кардано.[1]
Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.
Астрономія [ред.]
Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі в новий час.
Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсова таблиці». У 1474 Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб і інші мореплавці.
Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).
В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.
На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.
Основні праці [ред.]
- Regiomontanus, Johannes: Ephemerides, Nürnberg, 1474
- Regiomontanus, Johannes: Disputationes contra Cremonensia in planetarum theoricas deliramenta, Nürnberg, ca. 1474/75
- Regiomontanus, Johannes / Peuerbach, Georg von: Epitome in Cl. Ptolomaei magnam compositionem, Venice, 1496
- Regiomontanus, Johannes: Kalendarium, 1476
- Regiomontanus, Johannes: De Cometae magnitudine, longitudineque ac de loco eius vero, problemata XVI., Basel, 1561
- Regiomontanus, Johannes: De Triangvlis Planis Et Sphaericis, Basel, 1561 (Баварська національна бібліотека)
- Альманахи, календарі та ефемериди Реґіомонтана у зібранні Баварської національної бібліотеки
- Regiomontanus, Johannes: Opera Collectanea. Osnabrück: Otto Zeller 1972 (включає спостереження Бернхарда Вальтера)
Література [ред.]
- Белый Ю. А. Иоганн Мюллер (Региомонтан). 1436—1476. М.: Наука, 1985.
- Циннер Э. Три рукописи Региомонтана из архива Академии наук СССР // Историко-астрономические исследования. Вып. VIII. 1962. С.373-380.
- R. R. Newton, An analysis of the solar observations of Regiomontanus and Walther. Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 23 (1982), S. 67-93
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Реґіомонтан |
- И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Р. Родригес (1977). «Региомонтан». Астрономы (Биографический справочник) [Астрономи (Біографічний довідник)] (російською). на сайте Астронет. Київ: «Наукова думка».
- Johannes Regiomontanus (Astronomie in Nürnberg)
- Edward Rosen, Regiomontanus
Виноски [ред.]
- ↑ Victor J. Katz, ред. (2007). The mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: a sourcebook. Princeton University Press. ISBN 9780691114859., p.4
